Рішення № 61345755, 12.09.2016, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/539/16-ц

Номер провадження 2/162/190/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням

судді Гладіч Н.І.,

при секретарі Пилипчук Р.М.,

за участю позивачки ОСОБА_1П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 червня 2016 року звернулася в Любешівський районний суд з позовом до ОСОБА_2, в якому зазначає, що 26 лютого 2014 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис за № 5. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із нею та знаходяться на її утриманні, оскільки відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, так як вони не зійшлися характерами, кожен із них має протилежні погляди на шлюб та сімю, протягом тривалого часу вони фактично не спілкуються, шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припинилися, вже тривалий час проживають окремо та на даний час в Любешівському районному суді перебуває цивільна справа про розірвання між ними шлюбу.

Вказала, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, що унеможливлює отримання нею самостійного заробітку, інших доходів не має.

Також зазначила, що відповідач має регулярний дохід, так як є військовослужбовцем, тому просить стягнути з нього аліменти на її користь на утримання сина у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду до повноліття дитини, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти в сумі 1000 грн щомісячно на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьохрічного віку.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду до повноліття дитини, підтримала, просила їх задовольнити. Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь кошти в сумі 1000 грн щомісячно на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьохрічного віку просила залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявився, у поданих до суду заяві та запереченні позов в частині стягнення аліментів на утримання сина та дружини, яка проживає з дитиною, визнав частково. Вказав, що згідний сплачувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, на утримання дружини 500 гривень, оскільки на даний час не працевлаштований, так як термін дії контракту, за яким він проходив службу в Збройних Силах України, закінчився 17.06.2016 року. Просить розгляд справи проводити без його участі.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних обставин.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину, сина ОСОБА_3, батьком якої є відповідач по справі. Дана обставина стверджується копіями свідоцтв про шлюб та про народження дитини.

Крім того встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає з неповнолітнім сином ОСОБА_3 окремо від відповідача ОСОБА_2 у своїх батьків в с. Любязь Любешівського району та дитина перебуває на її утриманні. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Оглянутим в суді контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 17.06.2013 року стверджено, що ОСОБА_2 проходить службу в Збройних Силах України. Дані про розірвання чи припинення дії контракту відсутні.

Разом з тим, з довідки військової частини А 0707 Міністерства оборони України, виданої 20.07.2016 року, вбачається, що на момент видачі довідки ОСОБА_2 проходить військову службу у вказаній військовій частині та його грошове забезпечення за останні 6 місяців складає 43416,75 гривень.

Таким чином, в суді доведено, що малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю, знаходиться на її утриманні та вихованні, відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, є військовослужбовцем Збройних Сил України, фізично здоровим, має постійний регулярний дохід, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина у частці від заробітку батька обґрунтовані і підлягають задоволенню, і з урахуванням вимог ст. 182 СК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки на утримання малолітнього сина аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 367 ЦПК рішення у межах суми платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання.

В суді позивачка подала письмову заяву про залишення без розгляду позовну вимогу в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь кошти в сумі 1000 грн щомісячно на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьохрічного віку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду у випадку, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь кошти в сумі 1000 грн щомісячно на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьохрічного віку, слід залишити без розгляду.

Згідно зі статтею 88 ЦПК судові витрати у формі судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 174, 208, 209, 213215 ЦПК України, на підставі статей 328, 346, 392, 1266, 1268 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду з 21.06.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору (отримувач: УДСКУ у Любешівському районі Волинської області; код отримувача: 37751907; рахунок № 31214206700240; банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області; код банку отримувача: 803014; призначення платежу: судовий збір у цивільній справі, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 02890512).

Позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1000 (однієї) тисячі гривень залишити без розгляду.

Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання ними копії цього рішення.

Головуючий: