Рішення № 61342594, 06.09.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/192/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 вересня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Павліченка С.В.,

суддів: Бисаги Т.Ю., Панька В.Ф.,

при секретарі Шукаль О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 14 січня 2016 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про компенсацію частини самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення водостічних труб та непрозорих вікон,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про компенсацію частини самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення водостічних труб та непрозорих вікон.

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на те, що вона на праві приватної власності володіє земельною ділянкою площею 0.12 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 33 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ЗК № 028954, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.03.1997 року № 836.

Через неправомірні дії та бездіяльність відповідача порушуються її законні права на володіння та розпорядження власною земельною ділянкою, що полягає у зайнятті частини земельної ділянки відповідачем, невстановлення водостічних труб та непрозорих вікон на будинку відповідача.

2.11.2016 року позивач звернулася до суду заяву про залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача Свалявської міської ради та збільшила заявлені позовні вимоги, зокрема просила суд :

- відновити права ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка самовільно зайнята відповідачем ОСОБА_1 та компенсувати її земельною ділянкою розміром 20 м. х 1 м., площею 0.0020 га за рахунок території двора, яким фактично користується відповідач за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31;

- зобовязати відповідача ОСОБА_1 перенести частину огорожі довжиною 20 м., що розміщена від вулиці Першотравневої вздовж дворів позивача та відповідача на 1 м. вглиб території двору відповідача ОСОБА_1

- зобовязати відповідача ОСОБА_1 знести відмостку ( вимощення) вздовж стіни будинку за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_2;

- зобовязати відповідача ОСОБА_1 замінити три прозорі вікна на другому поверсі житлового будинку № 31 по вул. Першотравневій в м. Свалява на три непрозорі вікна, які виходять на земельну ділянку ОСОБА_2

Рішенням Свалявського районного суду відвід 14 січня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.

Відновлено права ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка самовільно зайнята відповідачем ОСОБА_1 та компенсувати її земельною ділянкою розміром 20 м. х 1 м., площею 0.0020 га за рахунок території двора, яким фактично користується відповідач за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31.Зобовязано відповідача ОСОБА_1 перенести частину огорожі довжиною 20 м., що розміщена від вулиці Першотравневої, вздовж дворів позивача та відповідача, на 1 м. вглиб території двору відповідача ОСОБА_1Зобовязано відповідача ОСОБА_1 знести відмостку (вимощення) вздовж стіни будинку за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_2Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 243 гр. 60 коп. сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необгрунтованого і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не порушував прав позивачки, а обраний позивачкою спосіб захисту свого права не передбачений чинним законодавством.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов в частині відновлення права ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка самовільно зайнята відповідачем ОСОБА_1, компенсуючи її земельною ділянкою розміром 20 м. х 1 м., площею 0.0020 га за рахунок території двора, яким фактично користується відповідач за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31., для цього зобовязавшивідповідача ОСОБА_1 перенести частину огорожі довжиною 20 м., що розміщена від вулиці Першотравневої, вздовж дворів позивача та відповідача, на 1 м. вглиб території двору відповідача ОСОБА_1, суд допустив не правильне тлумачення норм матеріального права, які встановлюють способи захисту цивільних прав.

Держава гарантує захист цивільних прав громадян лише у спосіб встановлений договором або законом.

Ст 14 Конституції , яка гарантує право власності на землю, передбачає, що це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч.2 ст. 16 ЦК України. передбачає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім цих загальних, існують і спеціальніспособи захисту цивільних прав передбачені правовими нормами, які регулюють конкретні правовідносини.

Гарантовані державою способи захисту земельних прав встановлені ст. 152 ЗК України.

Зазначена норма закону передбачає, щовласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Ст.212 ЗК України конкретизує захист земельних прав у випадку самовільного зайняття земельної ділянки і встановлює, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Захист земельних прав у спосіб компенсації, передачі позивачеві замість самовільно захопленої ділянки іншої, відмінної від самовільно захопленої, чинним законодавством України не передбачена, а тому не може бути застосована судом.

Крім того, захист земельного права у подібний спосіб фактично є вилученням у кожної сторони спору частини земельної ділянки та передачі її іншій стороні з необхідністю ухваленні відповідних рішень органу місцевого самоврядування, переоформленням технічної документації та правовстановлюючих документів, що виходить за межі повноважень суду.

Зважаючи на наведене, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення в частині зобовязання відповідача ОСОБА_1 знести відмостку (вимощення) вздовж стіни будинку за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_2 базується на недоведених обставинах, які суд помилково вважав доведеними.

Так матеріали справи в т.ч. і акт перевірки дотримання земельного законодавства ( а.с. 124-125) не містять належних доказів про те, що відповідач влаштував відмостку на земельній ділянці позивача.

Сторонам розяснено право заявляти клопотання про призначення відповідної експертизи, однак вони відмовились скористатися таким правом.

Зважаючи на наведене, рішення в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В частині відмови в задоволенні позову, апеляційна скарга не містить доводів щодо підстав зміни чи скасування судового рішення і рішення в цій частині є законним і обгрунтованим.

Зазначені обставини, відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-

р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 14 січня 2016 року в частині задоволення позову про відновлення права ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка самовільно зайнята відповідачем ОСОБА_1 та компенсації її земельною ділянкою розміром 20 м. х 1 м., площею 0.0020 га за рахунок території двора, яким фактично користується відповідач за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31.

Зобовязання відповідача ОСОБА_1 перенести частину огорожі довжиною 20 м., що розміщена від вулиці Першотравневої, вздовж дворів позивача та відповідача, на 1 м. вглиб території двору відповідача ОСОБА_1

Зобовязання відповідача ОСОБА_1 знести відмостку (вимощення) вздовж стіни будинку за адресою м. Свалява, вул. Першотравнева, 31, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_2 скасувати і в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті, рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді