Вирок № 61341741, 15.09.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа №225/5251/16-к

Провадження №1-кс/225/601/2016

ухвала

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2016 року м. Торецьк

Слідчий суддя Дзержинського міського суду Донецької області Нємиш Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрієвої Т.О.,

прокурора Ільющенко О.М.,

слідчого Казакова М.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050220001501 від 31.08.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого: 16.03.2016 року Дзержинським міським судом Донецької області, за ст. 309 ч. 1 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України з випробувальним терміном 1 рік, який зареєстрований за адресою: Донецька область м. Торецьк, с. Північне, вул. Садова, буд. 123 та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2016 року до суду з погодженим з прокурором клопотанням звернувся слідчий СВ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивує тим, що вказана особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,за наступних обставин.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 29 серпня 2016 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 22 по вул. Чапаєва с. Північний м. Торецька, де підійшовши до вищевказаного будинку, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, в тому числі і потерпіла ОСОБА_3, шляхом підпору металевою арматурою, зняв із паркану, який огороджує територію вказаного будинку - металеву калитку, вартістю 400 гривень, тобто таємно викрав вищевказане майно. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд. В результаті протиправних дій ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 400 гривень.

Підозра в скоєнні кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 01.09.2016, який підтвердив факт придбання у ОСОБА_1 викраденого майна, протоколом огляду місця події від 06.09.2016, відповідно до якого виявлено та вилучено викрадене майно; протоколом допиту свідка ОСОБА_5, відповідно до якого підтверджено факт перенесення ОСОБА_1 викраденого майна; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1, а також слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_1

Підставою вважати про наявність вказаних вище ризиків є те, що ОСОБА_1 вчинив умисне кримінальне правопорушення середньої тяжкості, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років, в період випробувального терміну, тобто на шлях виправлення не став та вчинив нове, умисне, корисливе кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 може покинути місце фактичного проживання, оскільки останній не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, постійного місця мешкання не має.

Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити клопотання, оскільки матеріали провадження містять достатньо доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених слідчим.

Підозрюваний ОСОБА_1у судовому засіданні пояснив, що він причетний до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

Сукупність встановлених слідчим суддею обставин дає підстави вважати, що на даний момент існують ризики, передбачені пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що вказує на можливість підозрюваного сховатися від органів досудового розслідування чи суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначене вбачається з наступного: ОСОБА_1 вчинив умисне кримінальне правопорушення середньої тяжкості, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років, в період випробувального терміну, тобто на шлях виправлення не став та вчинив нове, умисне, корисливе кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 може покинути місце фактичного проживання, оскільки останній не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, постійного місця мешкання не має.

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи, закріпленийст.5 Конвенції.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

У звязку з цим, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У звязку з викладеним слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні доведені обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення і наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду. Враховуючі зазначені вище обставини, слідчий суддя також вважає, що застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України. У звязку з цим клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відносно підозрюваного ОСОБА_1 належить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя відповідно до ч.5 ст.194 КПК України вважає необхідним покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого зі встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно із ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у дійсній ухвалі, якщо у уповноваженої службової особи місця ув'язнення, де перебуватиме під вартою ОСОБА_1 буде відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.182, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Артемівському СІ УДПтСУ в Донецькій областідо -13.11.2016 року включно.

Визначити одночасно запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока ) мінімальних заробітних плат в сумі 55120 (пятдесят пять тисяч сто двадцять) грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу - ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок №37317004001000, найменування установи банку - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО - 834016, код ЄДРПОУ - 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному дійсною ухвалою протягом часу її дії.

Покласти на підозрюваногоОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора із населеного пункту, в якому він зареєстрований; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: