Ухвала суду № 61340248, 15.09.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13774/16-ц

н/п 2-з/640/130/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ДП «Інформаційний центр» визнання правочину недійсним, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідачів, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ДП «Інформаційний центр» , про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів нерухомого майна нежитлових приміщень 2-ого поверху №40-:49, 42а, 42б, загальною площею 336,80 кв.м., що розташовані в пятиповерховій будівлі літ «А-5», за адресою: м.Харків, вул.Петровського,30/32.

Ухвалою суду від 08.09.2016р. провадження у справі відкрито.

До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом забороні будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно вчинення дії, повязані з державною реєстрацією прав на спірне нерухоме майно та їх обтяження. В обґрунтування забезпечення позову, позивач зазначає, що він є власником спірного нерухомого майна. Державним виконавцем під час виконання судового рішення про стягнення в тому числі з позивача коштів, були призначені та проведені електронні торги, які позивач вважає такими, що не відповідають вимогам закону. Враховуючи, що позивач буде позбавлений права витребувати своє майно від добросовісного набувача, як що це майно придбано на підставі судового рішення, просить забезпечити позов.

Суд за положенням ч.1 ст. 155 ЦПК України розглядає заяву без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання майбутнього рішення по справі.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України .

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 22 групи я 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами дійсно виник спір з приводу відповідності вимогам закону проведених електронних торгів, предметом яких було нерухоме майно- нежитлові приміщення 2-ого поверху №40-:49, 42а, 42б, загальною площею 336,80 кв.м., що розташовані в пятиповерховій будівлі літ «А-5», за адресою: м.Харків, вул.Петровського,30/32, що належать позивачу.

Торги призначені та проведені під час примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі з позивача. Згідно даних Державного реєстру спірне майно не є предметом іпотеки.

За ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може витребуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ця норма фактично спрямована на абсолютний захист інтересів добросовісного набувача, який набув у такому порядку майно, а відтак не допускає можливості витребування його власником за будь-яких умов.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.п. 166 168 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України», перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.

Як вбачається з п.п. 52, 53, 63 рішення Європейського Суду з прав людини від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», самого існування юридичної підстави у національному законодавстві недостатньо для дотримання принципу законності має значення радше якість застосованих норм. Юридичні норми, на яких ґрунтується позбавлення майна, повинні відповідати національному законодавству договірної держави, включаючи відповідні положення Конституції... Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і, насамперед, послідовний спосіб.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що до вирішення даної справи по суті право власності на нежитлові приміщення 2-го поверху № 40-:49, 42а, 42 б, загальною площею 336, 80 кв.м., що розташовані в пятиповерховій будівлі (літ. А-5), за адресою : м. Харків, вул. Петровського 30/32, що наразі належить позивачу, може бути втрачене, у подальшому зробивши не можливим виконання рішення суду, адже остаточним, офіційним визнанням і підтвердженням фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно до третьої особи є саме державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що здійснюється державними реєстраторами, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зважаючи, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до прийняття рішення, яким закінчується розгляд справи по суті, враховуючи негативний вплив і наслідки можливої реєстрації майна за особою, яка його придбала на оскаржуваних електронних торгах, на відновлення порушеного права позивача, невжиття заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновків про наявність підстав для забезпечення позову.

При обранні виду забезпечення позову, суд враховує заявлені вимоги та положення ч.1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою передбачено зупинення реєстрації права на підставі рішення суду про заборону вчинення дій, повязаних з державною реєстрацією речових прав, що набрало законної сили. Вважає заборона вчинення дій, повязаних з державною реєстрацією речових прав на спірне майно не порушує права інших осіб, оскільки має тимчасовий характер та лише зупиняє реєстрацію таких прав.

Посилання позивача на наявність інших судових справ, судом не приймається, оскільки позов підлягає забезпеченню у справі, в рамках якої подана заява про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вчинення дій, повязаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - нежитлові приміщення 2-ого поверху №40-:49, 42а, 42б, загальною площею 336,80 кв.м., що розташовані в пятиповерховій будівлі літ «А-5», за адресою: м.Харків, вул.Петровського,30/32, які належать на праві власності ОСОБА_1.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Бородіна Н.М.