П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 348/1416/16-а
13 вересня 2016 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,
секретаря Буратчук О.В.,
з уч. представника позивача адвоката ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії ,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Надвірнянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірної відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням районних коефіцієнтів та надбавок, в якому просить суд зобовязати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, а також по курсу російського рубля та виплатити йому недоотримані кошти, починаючи з 09.11.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському обєднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області де йому нараховується та виплачується пенсія за Списком №2 з 09.11. 2013 року. В період з 02.06.1989 року по 05.07.1994 року він працював машиністом підйомника А-50 5-го розряду у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин, яке знаходилося на території Україні. Однак роботу від даного підприємства він виконував вахтово-експедиційним методом у Ямало-Ненецького автономному окрузі Тюменської області, яка віднесена до районів Крайньої Півночі. Весь стаж роботи на даному підприємстві підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 01.09.2008 року з посиланням на дату та номер наказів про прийняття та звільнення. При досягненні ним 55-річного віку він у 2013 році звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. б) ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та подав весь необхідний пакет документів, на підставі яких йому з 09.11.2013 року відповідачем призначено та виплачується пенсія по Списку №2. У травні 2016 року із відповіді відповідача №70/Т-15 від 31.05.2016 року йому стало відомо про те, що при розрахунку йому пенсії відповідач не врахував сум районного коефіцієнту та північної надбавки, вказаних у Архівній довідці №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року про його заробітну плату, яку він отримував у період з січня 1992 року по липень 1994 рік у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин. Крім того, в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин він протягом всього часу роботи отримував заробітну плату в інвалютних карбованцях (що прирівнюється до курсу російського рубля у співвідношенні 1:1), однак з невідомих йому причин відповідач зробив перерахунок його заробітної плати в українських карбованцях, мотивуючи такі дії тим, що дане підприємство знаходилося на території України, а тому він не міг отримувати заробітної плати в російських рублях. Вважає, протиправним неврахування відповідачем при розрахунку йому пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки та щодо перерахунку його заробітної плати в українських карбованцях по Архівні довідці №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року, а також відмову відповідача зарахувати з 05.06.2006 року заробітну плату, зазначену в довідці від 19.05.2006 року неправомірною, оскільки згідно із ст. 41 Закону Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування. Оскільки зробити перерахунок його пенсії відповідач в добровільному порядку відмовляється, він змушений звернутися в суд за захистом своїх прав.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 13.09.2016 року позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 09.11.2013 року по 09.02.2016 року залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 підтримав позов з підстав, зазначених в позовній заяві та просить визнати протиправними дії Надвірнянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_3 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки за період роботи в районах Крайньої Півночі з січня 1992 року по липень 1994 року та зобовязати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_3 пенсії з урахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку позивач отримував у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з січня 1992 року по липень 1994 рік на підставі Архівної довідки №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року. Також просить визнати протиправними дії Надвірнянського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо перерахунку ОСОБА_3 заробітної плати, яку він отримував в інвалютних карбованцях за період з січня 1992 року по липень 1994 рік в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин по курсу українських карбованців та зобовязати відповідача зробити перерахунок його заробітної плати, отриманої за період з січня 1992 року по липень 1994 рік в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин по курсу російського рубля згідно Архівної довідки Архівної довідки №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 рік.
Представник відповідача позов не визнала, надала суду письмові заперечення та пояснила, що позивач перебуває на обліку в Надвірнянському обєднаному Управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, отримує пенсію за віком по Списку 2. Законодавством передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Крім того, зазначила порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРСП від 16.12.1967 року. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10.02.1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільги, які надаються особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі або прирівняні до них місцевості з інших районів країни, надаються пільги, передбачені ст.ст. 1,2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з врахуванням змін та доповнень, внесених ст.ст. 1 і 2 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (п.5.9 цього Положення). Інші пільги у звязку із роботою в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, цим робітникам не надаються. Водночас ні в Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Щодо застосування курсу рубля при обчисленні пенсії по Долинському управлінню по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин з грудня 1992 року підстав не має, оскільки дана організація знаходилася на території України та позивачу виплачувалась заробітна плата в карбованцях, а не в російських рублях. Тому вважає вимоги позивача безпідставними і просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, то застосуванню при розв'язанні спору підлягають норми ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду в Надвірнянському районі і з 09 листопада 2013 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 02.06.1986 року по 15.06.1994 року, тобто 8 років 13 днів, позивач працював на посаді машиніста підйомника А-50 6-го розряду у цеху спецтехніки у Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин (наказ про прийняття № 137-к від 02.06.1986 року і наказ про звільнення № 1535-к від 15.06.1994 року) та виконував роботу від даного підприємства вахтово-експедиційним методом у Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області і у вказаний період отримував заробітну плату із застосуванням північних надбавок та районного коефіцієнту.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року № 1029 Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області відноситься до районів Крайньої Півночі.
Згідно зі ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність іноземна валюта це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами. Таке саме визначення іноземної валюти дає ч.4 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю.
Так, відповідно до п.1 ст.1 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролюіноземна валюта іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучають з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України. Під терміном іноземна валютарозуміється як власне іноземна валюта так і банківські метали, платіжні доручення та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.
В свою чергу інвалютні карбованці є штучною, умовною одиницею, що використовувалась в СРСР для безготівкових, зовнішньоекономічних розрахунків, і не підпадають під поняття іноземна валюта, в зв'язку з чим суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав враховувати при визначенні розміру пенсії позивачу суми заробітної плати згідно довідок за час його роботи в Російській Федерації є необґрунтованими.
Відповідно до ст.41 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуваннядо заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати(доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір) у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України Про пенсійне забезпеченняі не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Статтею 66 Закону України Про пенсійне забезпеченнябуло передбачено включення у заробіток для обчислення пенсії всіх видів оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до інструктивного листа ЦК профспілки Державних установ від 15.06.1961 року № Н/8-503 із заробітної плати в інвалюті і радянських карбованцях радянських спеціалістів, які працювали за кордоном, проводились відрахування в органи соціального страхування в розмірі 2% щомісячно.
Згідно листа Зовнішекономбанку СССР за № 2016/110000, роз'яснено, що інвалютні рублі були умовною одиницею і використовувались тільки в безготівкових розрахунках, співвідношення інвалютного до радянського рубля дорівнювало 1:1.
Судом також встановлено, що в листопаді 2013 року відповідачем зроблено перерахунок заробітної плати позивача, яку він отримував в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин в інвалютних карбованцях, що прирівнюється до курсу російського рубля у співвідношенні 1:1, що стало предметом судового спору.
Пільговий страж позивача підтверджується трудовою книжкою і довідками з місця роботи. Також відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 1992 року №549/92 Про реформу грошової системи України з 12.11.1992 року була запроваджена національна валюта український карбованець, тому позивач має право на обчислення пенсії у співвідношенні курсу валют станом з 1992 року по 1994 рік.
Відповідно до абз.2 п.2 ст. 41 Закону України Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалися пенсія відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2005 року затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої планувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.
Згідно з п. 2 Порядку до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно із ст. 41 Закону Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
Також, відповідно ст. 78 діючого на той час Закону СРСР Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до п.п. д п. 15 Інструкції Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 р., в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт. Польові виплати не обкладаються податками і не враховуються при нарахуванні середнього заробітку.
Оскільки ОСОБА_3 працював в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі та подав відповідачу довідки про заробітну плату, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і він має право на врахування при розрахунку йому пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з січня 1992 року по липень 1994 року та на перерахунок заробітної плати, отриманої ним за період з січня 1992 року по липень 1994 року в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з курсу російського рубля на курс українських карбованців.
Таким чином, суд вважає, що відповідача необхідно зобовязати здійснити з 10.02.2016 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_3 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з січня 1992 року по липень 1994 року згідно Архівної довідки №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року та зробити перерахунок ОСОБА_3 з лютого 2016 року заробітної плати, отриманої ним за період з січня 1992 року по липень 1994 року в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин по курсу російського рубля згідно Архівної довідки №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186, 187, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволити.
Визнати протиправними дії Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_3 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з січня 1992 року по липень 1994 року.
Зобовязати Надвірнянське обєднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 10.02.2016 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_3 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував у Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з січня 1992 року по липень 1994 року згідно Архівної довідки №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року.
Визнати протиправними дії Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо перерахунку заробітної плати, отриманої ОСОБА_3 за період з січня 1992 року по липень 1994 року в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин з курсу російського рубля на курс українських карбованців.
Зобов'язати Надвірнянське обєднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зробити перерахунок ОСОБА_3 з лютого 2016 року заробітної плати, отриманої за період з січня 1992 року по липень 1994 року в Долинському управлінні по підвищенню нафто видачі пластів і капітального ремонту свердловин по курсу російського рубля згідно Архівної довідки №898/04-05/Т-24 від 24.12.2013 року.
Стягнути з Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Флоряк Д.В.
Повний текст постанови виготовлено 16.09.2016 року.
Судове рішення № 61337360, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 348/1416/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: