Справа № 344/11729/16-к
Провадження № 1-кс/344/3827/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Хоростіль Р.В., з участю секретаря Басюк С.Р., прокурора Лободіної О.С., слідчого Мартюшева І.Є., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строків тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016090010003163 від 19.07.2016р., -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21.07.2016р. щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави. Однак закінчити досудове розслідування у зазначений строк не вдалося, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, зокрема призначено судово-медичну та медико-криміналістичну експертизу, які на даний час знаходяться на виконанні, висновки яких необхідно долучити до матеріалів провадження та виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт. В той же час постановою виконувача обовязків керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (до 20.10.2016р.). Зазначає, що підстав для зміни чи скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу немає, а встановлені під час досудового розслідування ризики не зменшилися, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обовязків просив продовжити строк тримання його під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, покликаючись на викладені в ньому обставини, просила клопотання задоволити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає наведені прокурором ризики - недоведеними, при цьому не заперечила обґрунтованості підозри, просила врахувати характеризуючи особу підозрюваного дані, наявність постійного місця проживання та малолітньої дитини, та застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
З матеріалів клопотання вбачається, що 19.07.2016р. о 18год. 30хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 20.07.2016р. йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Ухвалою слідчого судді від 21.07.2016р. щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави на строк 60 днів до 21год. 00хв. 17.09.2016р.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується протоколом огляду місця події від 19.07.2016р., протоколом допиту потерпілого від 22.07.2016р., протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2016р. та від 28.07.2016р., протоколом допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В той же час 17.09.2016р. закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність обєктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, при цьому 07.09.2016р. постановою виконувача обовязків керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 20.10.2016р.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання, відсутність даних про наявність постійного місця роботи, його репутацію та відсутність судимості.
В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
Разом із тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під ватрою закінчується 17.09.2016р., вважаю, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою на 35 днів - до 19.10.2016р. в межах строку досудового розслідування з визначенням застави - 43 розміри мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому, аналогічному розмірі, який визначений в ухвалі слідчого судді від 21.07.2016р. про застосування запобіжного заходу, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
У Х В А Л И В :
Клопотання задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, 30.09.1992р.н., проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, на тридцять пять днів - до 19 жовтня 2016 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу 43 (сорок три) розміри мінімальної заробітної плати в сумі 59254 (пятдесят девять тисяч двісті пятдесят чотири) гривні, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 на строк до 19 жовтня 2016 року включно обовязки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Івано-Франківськ, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;
5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;
6)здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну, -
та розяснити підозрюваному, що в разі невиконання таких обовязків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Розяснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Р.В. Хоростіль
Повний текст ухвали складено 15 вересня 2016 року.
Судове рішення № 61337125, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 15.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/11729/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: