Ухвала суду № 61336882, 15.09.2016, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/124/16-к

34

1-кп/339/16/16

У Х В А Л А

15.09.2016 м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Поляниця М.М.

з участю: секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

прокурора Юхман Л.Я.

представника потерпілих адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015090000000272 від 23 листопада 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 міської ради, Івано-Франківської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого газорізальником у філії «Стрийський ВРЗ» ПАТ «Українська залізниця», одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в :

Прокуратурою Івано-Франківської області на розгляд Болехівського міського суду направлено обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015090000000272 від 23 листопада 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалами суду від 06 травня 2016 року, вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання а від 19 травня 2016 року призначено до судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор заявила усне клопотання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обгрунтовуючи його наступним. Обраний ОСОБА_2 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту закінчився 27 червня 2016 року. Обвинувачений може скритися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

Представник потерпілих заявив про недоцільність обрання запобіжного заходу оскільки обвинуваченим відшкодовано потерпілим завдану шкоду, вони просять суд його суворо не карати, окрім того він з'являється на кожен виклик суду.

Захисник просить суд відмовити у задоволенні усного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивуючи своє заперечення тим, що її підзахисний з'являється на кожне судове засідання. Органами внутрішніх справ неодноразово здійснювались перевірки дотримання ОСОБА_2 вимог обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та не було встановлено жодних порушень.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень глави 18 КПК України, яка регламентує порядок обрання, зміни запобіжних заходів, приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Норми статті 184 зазначеного Кодексу встановлюють вимоги, щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу, яке подається до суду та повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів;7) обґрунтування необхідності покладення на обвинуваченого конкретних обовязків, передбачених частиною пятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 27 квітня 2016 року по 27 червня 2016 року (а.с.6).

Ухвалою суду від 19 травня 2016 року, винесеною за результатами підготовчого засідання за клопотанням прокурора щодо ОСОБА_2 було продовжено обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 27 червня 2016 року (а.с.45-47).

Обраний ОСОБА_2запобіжний захід у вигляді домашнього арешту закінчився 27 червня 2016 року і до вказаної дати прокурором не заявлялось клопотання про продовження обраного запобіжного заходу.

Під час судового засідання прокурором спочатку було заявлено усне клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і тільки після виступу захисника, заявлено усне клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без зазначення конкретних вимог, щодо заборони залишати житло (круглодобово чи у певний період доби).

В ході судового розгляду було проведено ряд судових засідань в під час яких були допитані обвинувачений, потерпілі, ряд свідків.

Обвинувачений з'являвся на всі судові засідання. Будь яких даних, що ОСОБА_2 порушував покладені на нього обов'язки встановлені обраним запобжним заходом, на адресу суду з органів внутрішніх справ не надходили. Таких даних не надано і прокурором.

Заявлене прокурором в ході судового засідання усне клопотання про обрання, щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не відповідає вимогам ст.184 КПК України, а саме не подане у письмовій формі у строки передбачені ст.184 КПК України.

При цьому, заявлений прокурором ризик про переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

За таких обставин суд, приходить до висновку, що заявлене прокурором усне клопотання про обраного запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного ст.177,184,392 керуючись ст. 371,372 КПК України, -

у х в а л и в:

У заявленому прокурором усному клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Суддя Поляниця М.М.