Справа № 199/9373/15-ц
(2/199/542/16)
УХВАЛА
11.03.2016 року м. Дніпропетровськ
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якості забезпечення якого просить суд заборонити ОСОБА_2 відчуження у будь-який спосіб 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, належних йому на праві власності.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що ОСОБА_2 відповідно до відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2015 року є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Йому стало відомо, що відповідач, з метою запобігання звернення стягнення на належне йому нерухоме майно та ухилення від компенсації завданої шкоди, намагається провести відчуження цього нерухомого майна третім особам, що в результаті може унеможливити виконання в майбутньому рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі забороною на вчинення певних дій.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як наголошує Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з того, що згідно інформаційної довідки №42155026 від 12.08.2015 року відповідач, до якого заявлені позовні вимоги з приводу стягнення боргу, є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 11 вересня 2007 року, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради. Позовні вимоги позивача не є явно безпідставними. Суд вважає обґрунтованими побоювання позивача щодо вчинення відповідачем дій з відчуження свого майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь позивача. За наведених обставин суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти заборону на відчуження ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) у будь-якій формі належної йому 1/3 частини квартири АДРЕСА_2.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
Судове рішення № 61334892, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 11.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/9373/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: