Ухвала суду № 61332832, 15.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/1065/14-ц 15.09.2016 15.09.2016 15.09.2016

Провадження №22-ц/784/2102/16

Єдиний унікальний номер судової справи № 471/1065/14-ц

Провадження № 22ц-/784/2102/16 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

іменем України

15 вересня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

на ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року

за заявою

товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

про видачу дубліката виконавчого листа, у цивільній справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и л а:

В липні 2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Заявник зазначав, що заочним рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2014 року з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 21146 грн. 56 коп.

9 жовтня 2014 року на підставі даного рішення суд видав виконавчий лист № 2/471/458/14, який банком було предявлено на виконання до відділу ДВС Братського РУЮ.

Посилаючись на те, що зазначений виконавчий лист було втрачено під час пересилання з ДВС в грудні 2014 року, у звязку з завершенням виконавчого провадження, заявник просив видати дублікат цього листа.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви. Крім того, апелянт просив поновити строк для предявлення виконавчого листа до виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 370 ЦПК України однією з підстав видачі дубліката виконавчого листа, є втрата його оригіналу.

Як вбачається із системного аналізу ст. 370, 371 ЦПК України та ст. 22 Закону України № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-XIV), із заявою про видачу дубліката виконавчого листа можна звернутися лише в межах строків предявлення його до виконання.

Отже, у разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання (п. 6 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням удових рішень у цивільних справах»).

Як вбачається з матеріалів справи, 9 жовтня 2014 року на підставі рішення Братського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2014 року, суд видав виконавчий лист № 2/471/458/14 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в розмірі 21146 грн. 56 коп.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання протягом року.

Звертаючись в липні 2016 року із даною заявою, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» посилалось на те, що не отримало оригінал виконавчого листа після повернення його відділом ДВС Братського РУЮ в грудні 2014 року.

Водночас, питання про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання заявник не ставив.

Враховуючи те, що вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа тісно повязане з поновленням пропущеного строку для його предявлення, основний висновок суду про відмову в задоволенні заяви банку, є правильним.

Вимоги банку про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа, які заявлені в апеляційній скарзі, задоволенні бути не можуть виходячи з повноважень апеляційного суду, передбачених ст. 303 ЦПК України, за якими апеляційний суд розглядає справу лише в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає залишенню без зміни.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити, а ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_4