Ухвала суду № 61332139, 12.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/2515/15-ц Провадження № 22-ц/772/2787/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 2Доповідач Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі :

головуючого : Колоса С. С.

суддів : Жданкіна В. В., Медяного В. М.

секретар судового засідання Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину нерухомого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_4, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3 на рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2016 року,

встановила :

Рішенням Могилів - Подільського міськрайонного суду від 19 липня 2016 року зазначений позов задоволено .

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1 / 2 частку квартири АДРЕСА_1 Подільський .

Вирішено питання про розподілення та відшкодування судового збору .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що спірне майно, а саме квартира АДРЕСА_1 Подільський, придбано в період спільного сумісного проживання без реєстрації шлюбу, в зв»язку з чим є спільною сумісною власністю, а тому слід визнати за позивачкою право власності на 1 / 2 частини нерухомого майна .

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В запереченнях ОСОБА_6, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відхилити, мотивуючи тим, що вона є безпідставною та не обґрунтованою .

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_4, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3, яка просить рішення суду скасувати з підстав викладених у скарзі та ухвалити нове про відмову в позовних вимогах, ОСОБА_6, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_2, який просить рішення залишити без змін, а скаргу відхилити, як безпідставну та необґрунтовану, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного .

Відповідно до ст.. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь якому іншому шлюбі та між ними склалися установлені відносини, що притаманні подружжю, а саме встановив факт проживання однією сім»єю ОСОБА_2 з ОСОБА_7 без шлюбу та, що спірне майно придбане в цей період.

З таким висновком суду слід погодитися, враховуючи наступне .

Судом встановлено, і не запепречується сторонами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 фактично проживали разом однією сім»єю з 1995 року і по день смерті чоловіка 15 березня 2015 року. В цей період не перебували в будь якому шлюбі. Даний факт підтверджується свідками, що допитані в судовому засіданні, копіями світлин, оригінали досліджені судом першої інстанції ( а. с. 161 174 т. 1 ), довідками Могилів Подільського МПК « Житлокомунгосп », з копії паспорту ОСОБА_7 вбачається, що він тривалий час проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 Подільський, власником якої була ОСОБА_2 ( а. с. 7 11 т. 1 ) .

Жодна із сторін спору не повідомили суду про ту обставину, що зазначені вище особи перебували в будь якому іншому шлюбі чи реєстрували шлюб з іншими особами, починаючи з жовтня 1995, тобто дня смерті чоловіка позивача, та фактично з того року, про який сторона вказує, як початок спільного сімейного життя. Не спростувала відповідачка зазначені обставини відповідними доказами .

Твердження викладені у скарзі, що встановивши факт спільного проживання, суд вийшов за межі вимог суперечать матеріалам, так як зі змісту позовної заяви та уточненої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 ставила питання про визнання зазначеного факту, а саме проживання однією сім»єю з ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу ( а. с. 3 4, 49 51 т. 1 ) .

Згідно зст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту .

За загальними правилами, закріпленимист. 70 СК Українита ч.2ст. 370 ЦК Українив разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором .

За змістом нормОСОБА_8 8 СК Українитаст. 370 ЦК Українивласник має право на визначення та виділ його частки з майна яке належить особам на праві спільної сумісної власності, що проводиться за правиламист. 364 ЦК України .

З матеріалів вбачається, що 15 березня 2004 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 Подільський ( а. с. 12 ). Право власності на зазначену квартиру зареєстровано 10 січня 2005 року .

Визнаючи зазначену квартиру спільною сумісною власністю, та, визнаючи за позивачем право власності на 1 / 2 її частини, суд обгрунтовано зазначив, що вона придбана під час спільного проживання як чоловіка та дружини, за їх кошти. З часу придбання квартири ОСОБА_2 проживає в ній, що підтверджується показами свідків. З протоколу складеного ревізійною комісією ОСББ « Мирний 50 », що знаходиться по вул.. Стависька, 50 м. Могилів Подільський вбачається, що в спірній квартирі знаходиться майно, яке, відповідно до наданих доказів ( а. с. 1 6 т. 2 ), придбано ОСОБА_2 та ОСОБА_7 за час сумісного проживання та за спільні кошти .

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 склав заповіт, відповідно до якого заповів усе своє майно своїй доньці ОСОБА_3. Обсяг спадкового майна в заповіті не обумовлено ( а .с. 6 т. 1 ). Спадкодавець помер 15 березня 2015 року ( а. с. 5 т. 1 ) .

З спадкової справи №106 / 2015 щодо майна померлого слідує, що 16 липня 2015 року ОСОБА_3 склала заяву про прийняття спадщини після смерті батька та направила її за місцем відкриття спадщини, яку отримано нотаріусом 10 серпня 2015 року. 17 серпня 2015 року нотаріусом отримано заяву ОСОБА_9 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, оскільки, як вказано в заяві, вони проживали однією сім'єю зі спадкодавцем і вели спільне господарство. Свідоцтва про право на спадкове майно не видано жодній із вказаних осіб. Щодо ОСОБА_3 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно спадкодавця та відсутністю оригіналу заповіту на її ім'я, а щодо ОСОБА_9, як спадкоємцю четвертої черги, в зв'язку наявністю спадкоємця першої черги на майно померлого - його дочки ( а. с. 114, 122, 125, 128 т. 1 ) .

Зазначене вказує на те, що лише при зверненні до нотаріуса позивачка дізналася про наявність заповіту складеного 12 серпня 2009 року, а тому нею не пропущено строк звернення з позовом за захистом свого порушеного права .

Твердження викладені у скарзі вірного в цілому висновку суду не спростовують .

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну каргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3 відхилити .

Рішення Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2016 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .

Протягом двадцяти днів з часу проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий С. С. Колос

Судді : В. В. Жданкін

ОСОБА_10