Постанова № 61331527, 13.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа№ 5011-50/9028-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Разіної Т.І.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від скаржника: Коновал Р.О. - довіреність б/н від 31.08.2016.

від боржника: Чурікова Т.Ю. - довіреність б/н від 20.03.2015.

від боржника: керуючий санацією, арбітражний керуючий Гороховський А.В. - свідоцтво № 31 від 31.01.2013.

від боржника: засновник ОСОБА_5 - витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА № 773865 від 25.07.2012.

від ТОВ „Ріелком": Штеренберг О.О. - довіреність б/н від 01.06.2016.

від ТОВ „Ріелком Новий": Штеренберг О.О. - довіреність б/н від 02.09.2016.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року

у справі № 5011-50/9028-2012 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Вомтех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробничий центр „Тор"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року, серед іншого, задоволено заяву ТОВ „ПРОММАШ ЦЕНТР" про заміну кредитора у справі № 5011-50/9028-2012. Замінено кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 ПП „ДРРМЗ" його правонаступником - ТОВ „ПРОММАШ ЦЕНТР". Задоволено заяву ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 ПАТ „Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" в частині грошових вимог до боржника на суму 52 955 642,97 грн. - вимоги четвертої черги та 622 153,47 грн. - вимоги шостої черги. Задоволено заяву ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну кредитора у справі № 5011-50/9028-2012. Замінено кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 ПАТ „Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ „РІЕЛКОМ" в частині грошових вимог до боржника на суму 52 948 954,05 грн. - вимоги четвертої черги та 621 401, 57 грн. - вимоги шостої черги.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ „Дельта Банк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року в частині задоволення заяв ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну кредитора та відмовити в задоволенні заяв ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну кредитора, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ПАТ „Дельта Банк" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 13.09.2016 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу представники ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ", ТОВ „РІЕЛКОМ" та керуючий санацією боржника арбітражний керуючий Гороховський А.В. просять суд відмовити у її задоволенні.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/6664/16 за позовом ПАТ „Дельта Банк" до ТОВ „Компанія з управління активами „Скай Кепітал Менеджмент", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ „Юридична консалтингова служба", ТОВ „НВЦ „ТОР" про визнання договору відступлення прав вимоги від 04.02.2015 року недійсним та застосування наслідків недійсності правочину. Як зазначено апелянтом, рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. В подальшому банком подано апеляційну скаргу на дане рішення, яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 року прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.09.2016 року, а відтак скаржник просить суд запинити розгляд справи 5011-50/9028-2012 до вирішення справи № 910/6664/16.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 17 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013 року, яка підлягає застосуванню в даному випадку) господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство, а відтак дійшла висновку про відмову у його задоволенні.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року в частині задоволення заяв ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну кредитора та відмовити в задоволенні вказаних заяв про заміну кредитора.

Представники боржника, ТОВ „РІЕЛКОМ" та ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року в оскаржуваній частині - без змін.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

13.09.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „Дельта Банк" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року в оскаржуваній банком частині - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як було зазначено вище, в даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство ТОВ „НВЦ „Тор", яка порушена ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року за заявою ТОВ „Вомтех".

Ухвалою підготовчого засідання від 23.08.2012 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 400 004,00 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2012 року припинено повноваження розпорядника майна ТОВ „НВЦ „Тор" Суниці В.І., призначеного ухвалою від 09.07.2012 року, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В.

Ухвалою попереднього засідання від 14.03.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013 року замінено кредитора - ПАТ „Омега Банк" його правонаступником - ПАТ „Дельта Банк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року визнано ПАТ „Дельта Банк" конкурсним кредитором боржника на суму 107 149 225,06 грн.

05.07.2016 року до місцевого суду надійшла заява ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" про заміну сторони в порядку ст. 25 ГПК України, в якій заявник просить суд здійснити процесуальне правонаступництво у даній справі, а саме, замінити ПАТ „Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" в частині конкурсних вимог за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року на суму вимог четвертої черги у розмірі 52 955 642,97 грн. та на суму вимог шостої черги у розмірі 622 153,47 грн.

Крім того, 05.07.2016 року до суду надійшла також заява ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну сторони в порядку ст. 25 ГПК України, в якій заявник просить суд здійснити процесуальне правонаступництво у даній справі, а саме, замінити ПАТ „Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ „РІЕЛКОМ" в частині конкурсних вимог за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року на суму вимог четвертої черги у розмірі 52 948 954,05 грн. та на суму вимог шостої черги у розмірі 621 401,57 грн.

За наслідками розгляду поданих заяв, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року, серед іншого, задоволено заяви ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 ПАТ „Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" в частині грошових вимог до боржника на суму 52 955 642,97 грн. - вимоги четвертої черги, а 622 153,47 грн. - вимоги шостої черги. Замінено кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 ПАТ „Дельта Банк" його правонаступником - ТОВ „РІЕЛКОМ" в частині грошових вимог до боржника на суму 52 948 954,05 грн. - вимоги четвертої черги, а 621 401, 57 грн. - вимоги шостої черги.

Переглядаючи законність винесення вказаної ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній банком частині, колегія суддів не вбачає порушень судом норм законодавства під час її ухвалення, які б мали наслідком прийняття рішення про її скасування з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 року, ПАТ „Дельта Банк" визнано конкурсним кредитором боржника на суму 107 149 225,06 грн., з яких 1 073,00 грн. - перша черга, 105 904 597,02 грн. - четверта черга, 1 243 555,04 грн. - шоста черга.

Зокрема, вказані кредиторські вимоги виникли на підставі двох кредитних договорів:

- кредитного договору № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року, укладеного між боржником та АКБ „ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ „Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ „Омега Банк", правонаступником якого є ПАТ „Дельта Банк") з відповідними змінами до нього, заборгованість за яким включено до реєстру вимог кредиторів у розмірі 52 948 594,05 грн. четвертої черги та у розмірі 621 401,57 грн. - шостої черги;

- кредитного договору № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року, укладеного між боржником та АКБ „ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого є ПАТ „Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ „Омега Банк", правонаступником якого є ПАТ „Дельта Банк") з відповідними змінами до нього, заборгованість за яким включено до реєстру вимог кредиторів у розмірі 52 955 649,05 грн. четвертої черги та у розмірі 622 153,47 грн. - шостої черги.

04.02.2015 року між ПАТ „Дельта Банк" (Первісний кредитор) та ТОВ „КУА „Скай кепітал менеджмент" (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., та зареєстрований в реєстрі за № 38, відповідно до умов якого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ТОВ „НВЦ „Тор" за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.05.2007 року із змінами та доповненнями, внесеними Додатковими угодами, та за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року із змінами та доповненнями, внесеними Додатковими угодами, а саме право вимоги за договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 5 000 000 доларів США, що станом на дату укладання цього Договору згідно офіційного курсу НБУ становить 83 644 645,00 грн., сплата заборгованості за процентами в розмірі 3 240 310 доларів США, що станом на дату укладання цього Договору згідно офіційного курсу НБУ становить 54 206 916,00 грн., сплата заборгованості по комісії в розмірі 14 723,71 грн.; право вимоги за договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 5 000 000 доларів США, що станом на дату укладання цього Договору згідно офіційного курсу НБУ становить 83 644 645,00 грн., сплата заборгованості за процентами в розмірі 3 203 208 доларів США, що станом на дату укладання цього Договору згідно офіційного курсу НБУ становить 53 586 245,91 грн.

В подальшому, 11.02.2015 року між ТОВ „КУА „Скай кепітал менеджмент" (Первісний кредитор) та ТОВ „Юридична консалтингова служба" (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги від 11.02.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., та зареєстрований в реєстрі за № 55, відповідно до умов якого Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги належного виконання зобов'язань ТОВ „НВЦ „Тор" за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року із змінами та доповненнями, внесеними Додатковими угодами, а саме право вимоги щодо повернення заборгованості за кредитом в розмірі 5 000 000 доларів США. що станом на дату укладання цього Договору згідно офіційного курсу НБУ становить 124 202 475,00 грн., сплата заборгованості за процентами в розмірі 3 240 310 доларів США, що станом на дату укладання цього Договору згідно офіційного курсу НБУ становить 80 490 904,36 грн., сплата заборгованості по комісії в розмірі 14 723,71 грн.

Законність вказаних договорів про відступлення права вимоги була предметом розгляду у справі № 910/17428/15 за позовом ТОВ „НВЦ „Тор" до ПАТ „Дельта Банк", ТОВ „Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент" та ТОВ „Юридична консалтингова служба", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ „РІЕЛКОМ", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 року, залишеним в силі рішеннями судів вищестоящих інстанцій, встановлено, що спірні Договори про відступлення прав вимоги відповідають вимогам чинного на час їх укладення законодавства і підстави для визнання їх недійсними відсутні, тобто вказаними рішеннями встановлено законність їх укладення, що у відповідності до ст. 35 ГПК України є преюдиційним фактом та не підлягає доказуванню у справі № 5011-50/9028-2012.

За таких обставин, ТОВ «Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент" набуло у встановленому законом порядку прав кредитора за Кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та всіма забезпечувальними договорами.

В той же час, ТОВ „Юридична консалтингова служба" набуло у встановленому законом порядку прав кредитора за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року та всіма забезпечувальними договорами.

Судом встановлено, що виконання зобов'язань боржника за договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року, укладеним між боржником та АКБ „ТАС-Комерцбанк" було забезпечено іпотекою.

Так, 26.11.2007 року між АКБ „ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ „РІЕЛКОМ" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений 26.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115, відповідно до пункту 3 якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м., 207 - 34,33 кв.м., 218 - 2,20 кв.м., 219 - 8,42 кв.м., 220-2,20 кв.м., 221 - 12,55 кв.м., 222 - 14,53 кв.м., 232 - 1455,81 кв.м., загальною площею 1535,17 кв.м., що знаходяться на 2-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Крім того, Іпотечним договором № 115 визначено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа Предметом іпотеки буде нежиле офісне приміщення, яке складається з кімнат з наступними кодами: 202 - 5,13 кв.м., 207 - 34,33 кв.м., 218 - 2,20 кв.м., 219 - 8,42 кв.м., 220 - 2,20 кв.м., 221 - 12,55 кв.м., 222 - 14,53 кв.м., 232 - 1455,81 кв.м., загальною площею 1535,17 кв.м., що знаходяться на 2-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича). 172.

Також 26.11.2007 між АКБ „ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ „РІЕЛКОМ" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений 26.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117, відповідно до пункту 3 якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку належні йому майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат і наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м., 101.1 - 11,99 кв.м., 102 - 62,73 кв.м., 104 - 37,94 кв.м., 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м., 110 - 7,68 кв.м., 111 - 2,19 кв.м., 112 - 2,19 кв.м., 113 - 215,63 кв.м., 114 - 939,23 кв.м., загальною площею 1304,39 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Крім того, іпотечним договором № 117 передбачено, що після завершення будівництва і видачі правовстановлюючого документа предметом іпотеки буде нежиле офісне приміщення, яке складається з кімнат з наступними кодами: 101 - 12,28 кв.м., 101.1 - 11,99 кв.м., 102 - 62,73 кв.м., 104 - 37,94 кв.м., 105 - 4,85 кв.м., 109 - 7,68 кв.м., 110 - 7.68 кв.м., 111 - 2,19 кв.м., 112 - 2,19 кв.м., 113 - 215,63 кв.м., 114 - 939,23 кв.м., загальною площею 1304,39 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17.10.2008 року у справі № 2-5162/08 за ТОВ „РІЕЛКОМ" було визнано право власності на наступне нерухоме майно:

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 1 (загальною площею 1126,60 кв.м.), що знаходиться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ. вул. Горького, 172;

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 2 (загальною площею 274,80 кв.м.), що знаходиться на другому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172;

- нежиле (торгівельно-офісне) приміщення № 1а (загальною площею 1551,80 кв.м.), що знаходиться на третьому поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ. вул. Горького, 172.

Відповідно до розподільчого балансу ТОВ „РІЕЛКОМ" затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „РІЕЛКОМ" (протокол №1/26-10/11 від 26.10.2011 року) та розшифровки основних засобів переданих ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" нежиле приміщення №1а, що знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1551,80 кв.м та нежиле приміщення №1, що знаходиться з адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1 126,60 кв.м. передано ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" та обліковуються ним на самостійному балансі товариства. Крім того, Головним управлінням комунальної власності міста Києва було оформлено свідоцтва про право власності на дані приміщення.

Вказані вище обставини встановлені судами трьох інстанцій при розгляді справи № 5011-34/1900-2012 за позовом ПАТ „Дельта Банк" до ТОВ „РІЕЛКОМ", ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ", ТОВ „НЬЮВІСТ", третя особа - ТОВ „НВЦ „Тор", про звернення стягнення на майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року у справі № 5011-34/1900-2012, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2014 року позов задоволено повністю: звернуто стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115; іпотечним договором, посвідченим 26.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 117, а саме:

- нежиле приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126.60 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького. 172;

- нежиле приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172;

- нежиле приміщення № 1а (один „а"), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172.

За рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме: нежилого приміщення № 1 (один), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 1126,60 квадратних метрів за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172; нежилого приміщення № 2 (два), яке знаходиться на другому поверсі, загальною площею 274,80 квадратних метрів за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172; нежилого приміщення № 1а (один „а"), яке знаходиться на третьому поверсі, загальною площею 1551,80 квадратних метрів за адресою: м. Київ, вулиця Горького, 172 задоволено грошові вимоги ПАТ „Дельта Банк" за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року у розмірі 8 049 101,16 дол. США

02.11.2015 року Вищий господарський суд України ухвалою по справі № 5011-34/1900-2012 здійснив процесуальне правонаступництво і замінив позивача ПАТ „Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ „Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент".

Матеріали справи не містять доказів звернення нового кредитора ТОВ „Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент" до виконання в примусовому порядку рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року про звернення стягнення на майно. Натомість, 02.03.2016 року в позасудовому порядку останнім прийнято у власність іпотечне майно на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, які містились в Іпотечних Договорах від 26.11.2007 року, укладених між АКБ „ТАС-Комерцбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ „РІЕЛКОМ", посвідчених 26.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г.В. за реєстровим № 115 та за реєстровим № 117.

Отже, ТОВ „Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент" 02.03.2016 року задовольнило свої вимоги кредитора до ТОВ „НВЦ „Тор" шляхом позасудового звернення стягнення на майно майнового поручителя ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ", а саме шляхом набуття права власності на нежитлові приміщення за адресою м. Київ, вул. Антоновича, будинок 172:

- на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 8564760X0000 загальною площею 462,46 кв.м. (на підставі іпотечного Договору №115); на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 856475980000 загальною площею 664,14 кв.м. (на підставі іпотечного Договору №115);

- на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 856475880000 загальною площею 686,6 кв.м. (на підставі іпотечного Договору №117);

- на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 856475559000 загальною площею 865,2 кв.м. (на підставі іпотечного Договору №117);

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстр) речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме, номери записів про право власності: 13532027; 13531584; 13532711; 13532441.

Статтею 36 Закону України „Про Іпотеку" передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотеко держателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати в тому числі передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

Частиною 4 статті 37 Закону України „Про Іпотеку" встановлено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Таким чином, ТОВ „Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент" не має права в подальшому вимагати від ТОВ „НВЦ „Тор" виконання основного зобов'язання за Кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року.

В той же час, частиною 2 статті 11 Закону України „Про Іпотеку" передбачено, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Отже, майновий поручитель ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" втративши в позасудовому порядку право власності на предмет іпотеки набуло всіх прав кредитора ТОВ „НВЦ „Тор" за Кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить.

В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року визначено, що Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" про заміну ПАТ „Дельта Банк" за кредитним договором № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року в частині грошових вимог до боржника на суму 52 955 649,05 грн. четвертої черги та у розмірі 622 153,47 грн. - шостої черги.

Крім того, судом встановлено, що виконання зобов'язань боржника за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року з відповідними змінами до нього було забезпечено в тому числі іпотекою нерухомого майна, а саме, нежитлові приміщення за адресою м. Київ, вул. Анрі Барбюса 5-В, загальною площею 1769,8 кв.м. на підставі Іпотечного договору № 3506 від 18.06.2007 року, укладеного між АКБ „ТАС-Комерцбанк", як іпотекодержателем, та ТОВ „РІЕЛКОМ", як Іпотекодавцем.

ТОВ „Юридична консалтингова служба" 21.01.2016 року задовольнило свої вимоги кредитора до ТОВ „НВЦ „Тор" шляхом позасудового звернення стягнення на майно майнового поручителя ТОВ „РІЕЛКОМ", а саме шляхом набуття права власності на нежитлові приміщення за адресою м. Київ, вул. Анрі Барбюса 5-В, загальною площею 1769,8 кв.м. на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в Іпотечному договорі № 3506 від 18.06.2007 року, зі змінами, внесеними згідно Договору про внесення змін до Іпотечного договору № 7274 від 26.11.2007 року, Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору № 599 від 09.02.2011 року, Договору про відступлення права вимоги № 55 від 11.02.2015 року.

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в яких зазначено підставу набуття права власності на нерухоме майно - Іпотечний Договір № 3506 від 18.06.2007 року, зі змінами, внесеними згідно Договору про внесення змін до Іпотечного договору №7274 від 26.11.2007 року, Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору № 599 від 09.02.2011 року, Договору про відступлення права вимоги № 55 від 11.02.2015 року.

Таким чином, ТОВ „Юридична консалтингова служба" не має права в подальшому вимагати від боржника виконання основного зобов'язання, яким є Кредитний договір № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року.

В той же час, майновий поручитель ТОВ „РІЕЛКОМ", втративши право власності на предмет іпотеки (в позасудовому порядку), набуло прав кредитора до ТОВ „НВЦ „Тор" за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року з усіма змінами та доповненнями, внесеними Додатковими угодами.

За вказаних обставин, враховуючи вищенаведені положення ЦК України, ГПК України, Закону України „Про Іпотеку" та постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну ПАТ „Дельта Банк" за кредитним договором № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року в частині грошових вимог до боржника на суму 52 948 954,05 грн. - вимоги четвертої черги, а 621 401, 57 грн. - вимоги шостої черги.

Подана ПАТ „Дельта Банк" апеляційна скарга зводиться фактично до того, що судом не враховано порушень Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", допущених при укладенні договору про відступлення права вимоги від 04.02.2015 року між ПАТ „Дельта Банк" та ТОВ „Компанія з управління активами „Скай Кепітал Менеджмент", зокрема залишено поза увагою ту обставину, що 27.07.2015 року комісією ПАТ „Дельта Банк" з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 67 від 11.03.2015 року (протокол засідання № 27) вищезазначений договір про відступлення права вимоги віднесено до нікчемних у розумінні Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Проте, вказані доводи скаржника колегією суддів залишаються без задоволення, оскільки відповідні обставини були досліджені судами в межах справи № 910/17428/15 за позовом ТОВ „НВЦ „Тор" до ПАТ „Дельта Банк", ТОВ „Компанія з управління активами „Скай кепітал менеджмент" та ТОВ „Юридична консалтингова служба", предметом розгляду якої було визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 04.02.2015 року та договору про відступлення права вимоги від 11.02.2015 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з тих підстав, що зазначені договори відповідають вимогам чинного законодавства та підстави для визнання їх недійсними відсутні. В той же час колегією суддів у своїй постанові також було встановлено відсутність підстав для нікчемності спірного договору від 04.02.2015 року.

Відповідні судові рішення по справі № 910/17428/15 додані заявниками до заяв про заміну сторони в порядку ст. 25 ГПК України, досліджені судом, а відтак у відповідності до ст. 35 ГПК України вказані факти, які встановлені у справі № 910/17428/15, є преюдиційними та не потребують доказування.

Посилання апелянта на те, що заявниками не направлено відповідні заяви про заміну сторони її правонаступником на адресу інших учасників провадження у справі про банкрутство колегією суддів до уваги не беруться, оскільки нормами ГПК України та спеціального Закону про банкрутство такого обов'язку сторони не передбачено.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у даній справі в оскаржуваній частині є такою, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 5011-50/9028-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 5011-50/9028-2012 в частині задоволення заяв ТОВ „РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ „РІЕЛКОМ" про заміну кредитора залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 5011-50/9028-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Т.І. Разіна

А.А. Верховець