Рішення № 61331040, 12.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/106/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016 Справа № 908/2012/16

За позовом Міського комунального підприємства Основаніє, м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЄСС ПЛЮС, с. Володимирівське, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 376 від 04.01.2016р.

Від відповідача: не з'явився.

29.07.2016 року Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЄСС ПЛЮС (далі-відповідач) заборгованості в сумі 44 458 грн. 00коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань, позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 01.08.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/106/16, судове засідання призначено на 17.08.2016р. Судове засідання відкладалось до 12.09.2016р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання, продовжене 12.09.2016р., представник відповідача не зявився повторно.

Представником позивача подана заява про зміну підстав позовних вимог.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за клопотанням представників сторін.

Спір розглянуто згідно зі ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 12.09.2016р. оголошенням рішення суду в повному обємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2015р. між МКП «ОСНОВАНІЄ» та ТОВ «ЄСС ПЛЮС» укладено договір підряду № 1-КП-03-15 на виконання робіт з «Капітального ремонту житлового будинку по вул.Південноукраїнська,5, ОСОБА_3» (надалі - договір).

Згідно предмету договору, замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки на свій ризик власними або залученими силами, виконувати постачання необхідного обладнання, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту з «Капітального ремонту житлового будинку по вул.Південноукраїнська,5, м.Запоріжжя» в обумовлені цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог техніки безпеки і охорони праці.

Відповідно до абзацу 3 п.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 10.07.2015р. до договору: «ч.3 п.3.1. попередньої оплати, яка може бути передана підряднику відповідно до п.1 Постанови КМУ від 23.04.2014р. № 117, за прийнятим рішенням головного розпорядника коштів - Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької міської ради на підставі отриманого від нього листа-погодження, в розмірі не більше 50 % вартості річного обсягу робіт на строк не більше трьох місяців».

15.04.2016р. ТОВ «ЄСС ПЛЮС» звернувся на адресу МКП «ОСНОВАНІЄ» з листом від 14.04.2016р. вих. № 14-1/04-16 про надання попередньої оплати по договору у розмірі 44 458,00 грн. з ПДВ.

21.04.2016р. було отримано дозвіл на здійснення попередньої оплати по договору у розмірі 44 548,00 грн. від Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, як Головного розпорядника коштів.

Платіжним дорученням № 82 від 26.04.2016р. на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано попередню оплату у розмірі 44 458,00 грн.

Відповідно до умов договору, положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата здійснюється на період не більше трьох місяців з моменту отримання коштів.

Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, є спеціальним нормативно - правовим актом в галузі капітального будівництва за державні кошти, яка в тому числі уточнює та визначає порядок фінансових розрахунків між сторонами договору генерального підряду, покладає на сторони цивільно - правові обов'язки.

Відповідно до пункту 3, порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Пунктом 19 порядку передбачено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором. Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Відповідно до пункту 7 Порядку, видатки на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень здійснюють органи Державного казначейства. Фінансування за укладеним договором здійснюється за рахунок коштів, перерахованих Головним розпорядником коштів - Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької міської ради (пункт 1.2 договору).

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі (п.1 ст.846 ЦК України).

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

13.07.2016р. МКП «ОСНОВАНІЄ» звернулося до ТОВ «ЄСС ПЛЮС» з листом-вимогою про повернення коштів на розрахунковий рахунок Головного розпорядника коштів. Зазначений лист було направлено, як поштою, так і нарочно передано представнику відповідача - ОСОБА_4

18.07.2016р. на адресу МКП «ОСНОВАНІЄ» надійшов гарантійний лист від 15.07.2016р. вих.. № 15-07/16-2, з повідомленням про повернення отриманих бюджетних коштів у якості попередньої оплати у строк до 26.07.2016р.

На момент розгляду спору по суті, ТОВ «ЄСС ПЛЮС» не повернуло коштів, сплачених за рахунок бюджету в якості попередньої оплати (авансу) та не виконало, передбачених умовами договору робіт, в межах отриманої попередньої оплати.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до пункту 3 статті 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настання цієї події.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 693 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Міського комунального підприємства Основаніє до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЄСС ПЛЮС задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЄСС ПЛЮС», 70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Космічна, 12 (ЄДРПОУ 34068040, р/р 26006055717992 в ЗРУ КБ «ПриватБанк», МФО 313399) на користь Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ», 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-а (р/р 2600405570117 у філії «Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 20485152) 44 458 (сорок чотири тисячі чотириста пятдесят вісім) грн. 00 коп. попередньої плати, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет