Рішення № 61330930, 13.09.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.16р. Справа № 904/8847/15

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, м. Дніпропетровськ

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, м. Дніпропетровськ

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 13.02.15р.;

від відповідача: представник ОСОБА_3 - довіреність № б/н від б/д.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради (надалі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву Позивача від 03.04.2015 «Про скасування п.2 рішення Криворізької міської ради від 25.03.2015 №3538 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" та приведення положень даного рішення у відповідність до вимог технічної документації із землеустрою стосовно земельних ділянок по АДРЕСА_1 висновків до неї від 03.08.2009 №22/286 та №22/285, п.5.6. рішення Криворізької міської ради №3416 від 19.08.2009 та дозвільних документів, на підставі яких фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність на цих землях».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015р. порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2015р., позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. апеляційну скаргу Криворізької міської ради - задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.15р. у справі 904/8847/15 - скасовано. Провадження у справі 904/8847/15 - припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2016р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2015р. у справі 904/8847/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

05.07.2016р. справу № 904/8847/15 передано судді Назаренко Н.Г. для розгляду.

Ухвалою суду від 08.07.2016рю справу № 904/8847/15 прийнято до провадження та розгляд призначено на 25.07.2016р.

У судовому засіданні 25.07.2016р. оголошувалась перерва до 15.08.2016р., 15.08.2016р. оголошувалась перерва до 13.09.2016р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

Судом встановлено, що 10.11.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради, оскільки рішення у даній справі не впливає на права або обов'язки Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради.

В ході судового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив та надав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності рішенням у справі № 904/4575/15.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що в рамках судової справи № 904/4575/15 досліджується, в тому числі законність та правомірність пункту 2 рішення Криворізької міської ради № 3538 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1." та результати її розгляду мають суттєве значення для вирішення даної справи по суті.

В свою чергу, позивач проти зупинення провадження у справі заперечив. Свої заперечення обґрунтовує безпідставністю клопотання відповідача про зупинення провадження та тим, що орган місцевого самоврядування може в будь-який час прийняти рішення з питань, які є предметом розгляду в даній справі, і законодавство України та акти вищих органів України не встановлюють обов'язок суду зупинити провадження у справі з підстав розгляду іншої справи, в якій розглядається незаконність прийняття акту органу міського самоврядування.

Також позивач зазначає, що Криворізька міська рада вже неодноразово порушувала закон при розгляді звернень ФОП ОСОБА_1 з приводу врегулювання земельних правовідносин з користування земельних ділянок по вул. Парковій, 13а та по вул. Бикова, 2а, і розгляд справи в судовому засіданні жодним чином не був перешкодою в належному виконанні органом міського самоврядування своїх обов'язків за обставин, які змушували це вчинити.

Крім того, позивач у своїх заперечення зазначає, що при розгляді справи № 904/414/15, в якій оскаржувалося інше рішення Криворізької міської ради № 2473 від 29.01.2014р., саме Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 3538, яким були скасовані окремі пункти рішення № 2473, і це засвідчує те, що жодних обмежень у прийнятті рішень органом місцевого самоврядування з підстав наявності судових спорів не існує, а відсутність прийнятого Криворізькою міською радою рішення за заявою ФОП ОСОБА_1 від 03.04.2015р. вказує на порушення органом місцевого самоврядування закону та необхідність захисту прав суб'єкта господарювання судом шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадженню у справі задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Частиною 1 ст.79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно п.3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, правовий аналіз даної статті свідчить про право суду, а не обов'язок на зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (&66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").

В даному випадку у справі № 904/8847/15 встановлюються обставини, пов'язані з неприйняттям рішення органом місцевого самоврядування і досліджуються документи, які стосувалися саме цього питання, а в справі № 904/4575/15 досліджуються документи та обставини, які стосуються саме законності окремих пунктів вже прийнятого рішення, отже ці справи жодним чином не є пов'язаними, і у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Крім того, відповідач не надав суду жодних належних та обргунтованих доказів щодо неможливості розгляду на сесії міської ради заяви позивача та прийняття по ній будь-якого рішення до вирішення господарським судом питання щодо визнання законними пунктів рішення Криворізької міської ради від 25.03.2015р. № 3538.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009р. чітко встановлюється, що орган місцевого самоврядування може змінити раніш прийняте рішення, і зобов'язані вчинити дії з розгляду питань порушених суб'єктом господарювання в сфері регулювання земельних відносин.

Як встановлено в цьому вищезазначеному рішенні Конституційний Суд України дійшов такого висновку (п. 4.1.), що в основному Законі України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які розглянути звернення (стаття 40). Законом України "Про звернення громадян" встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення (абзац п'ятий частини першої статті 19).

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюються право на зміну та скасування власних рішень.

Таке право випливає із конституційного провадження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Тобто, Конституційний суд України чітко встановив, що органи місцевого самоврядування можуть змінювати або скасовувати прийняті ними рішення в разі відсутності заперечень з боку суб'єкта господарювання, стосовно якого вони прийняті.

У судовому засіданні 13.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2015 Криворізькою міською радою було прийнято рішення №3538 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1", пунктом 2 якого зобов'язала Позивача в тримісячний термін привести використання земельних ділянок площами 0,03 га на вул. Бикова, 2а та 0,123 га на вул. Парковій, 13а у відповідність до встановленого цільового призначення як землі рекреаційного призначення.

Пунктом 1 вказаного рішення були скасовані пункти 2, 3 рішення Відповідача №2473 від 29.01.2014 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1", які встановлювали приналежність зазначених земельних ділянок до земель рекреаційного призначення та зобов'язували фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 укласти договори оренди цих земельних ділянок як земель рекреаційного призначення.

03.04.2015 Позивачем була подана заява до Криворізької міської ради «Про скасування пункту 2 рішення №3538 від 25.03.2015 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" та приведення положень вказаного рішення до вимог технічної документації із землеустрою стосовно вказаних вище земельних ділянок, висновків до технічної документації №22/286, №22/285 від 03.08.2009, пункту 5.6 рішення Криворізької міської ради №3416 від 19.08.2009 та дозвільних документів, на підставі яких Позивач здійснює підприємницьку діяльність на вказаних земельних ділянках".»

Крім того, 27.04.2015 Позивач звернувся до міського голови м. Кривого Рогу з заявою про забезпечення останнім розгляду вищевказаного звернення Позивача на черговій сесії міської ради.

На зазначені звернення Позивача були надані відповіді посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, а саме першим заступником міського голови (а.с. 33-34), секретарем міської ради (а.с. 49-50, 65), начальником управління земельних ресурсів виконкому міської ради (а.с. 56), однак доказів розгляду вказаного звернення на пленарному засіданні міської ради Позивачу надано не було.

Наведене стало приводом для звернення позивача до господарського суду з позовом до Криворізької міської ради (надалі - відповідач) у звязку з бездіяльністю останнього та зобовязанням Криворізької міської ради розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03.04.2015 «Про скасування п.2 рішення Криворізької міської ради від 25.03.2015 №3538 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" та приведення положень даного рішення у відповідність до вимог технічної документації із землеустрою стосовно земельних ділянок по АДРЕСА_1 висновків до неї від 03.08.2009 №22/286 та №22/285, п.5.6. рішення Криворізької міської ради №3416 від 19.08.2009 та дозвільних документів, на підставі яких фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність на цих землях».

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання Криворізьку міську раду розглянути на черговій сесії міської ради заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03.04.2015.

Відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають спори про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

З урахуванням пункту 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", яким встановлено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 172 ЦК України).

Криворізька міська Рада у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Реалізуючі право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, Рада відповідно до ст. 5 Земельного Кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Відповідно до пункту "а)" частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місце самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав господарському доказів розгляду на сесії заяви Позивача від 03.04.2015 «Про скасування пункту 2 рішення №3538 від 25.03.2015 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" та приведення положень вказаного рішення до вимог технічної документації із землеустрою стосовно вказаних вище земельних ділянок, висновків до технічної документації №22/286, №22/285 від 03.08.2009, пункту 5.6 рішення Криворізької міської ради №3416 від 19.08.2009 та дозвільних документів, на підставі яких Позивач здійснює підприємницьку діяльність на вказаних земельних ділянках", з прийняттям рішення на сесії Криворізької міської ради.»

Крім того, як вбачається з документів, наявних у матеріалах справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015р. у справі №904/4575/15 було визнано незаконними та скасовано пункти 2 та 3 рішення Криворізької міської ради від 25.03.2015р. №3538 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1".

Однак, зазначене рішення скасовано постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2016 та передано на новий розгляд.

На дату розгляду даної справи рішення у справі № №904/4575/15 не прийнято (а.с 39).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що Відповідачем не надано доказів розгляду у встановленому порядку зазначеного звернення Позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 вказаного Закону спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Водночас, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Суд зазначає, що своїм рішенням він лише зобов'язує міську раду розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву позивача, при цьому не зобов'язуючи відповідача прийняти будь-яке певне рішення.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Криворізьку міську раду (50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 33874388) розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 03.04.2015 «Про скасування пункту 2 рішення №3538 від 25.03.2015 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" та приведення положень вказаного рішення до вимог технічної документації із землеустрою стосовно вказаних вище земельних ділянок, висновків до технічної документації №22/286, №22/285 від 03.08.2009, пункту 5.6 рішення Криворізької міської ради №3416 від 19.08.2009 та дозвільних документів, на підставі яких Позивач здійснює підприємницьку діяльність на вказаних земельних ділянках", з прийняттям рішення на сесії Криворізької міської ради.»

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 218,00 грн. - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 16.09.2016р.

Суддя Н.Г. Назаренко