Ухвала суду № 61330736, 13.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/93/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

ОСОБА_1

при секретарі Мишевській О.В.

з участю: представника Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_2, представника товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЦЕНТР" ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЦЕНТР" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії та стягнення надмірно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "В-ЦЕНТР" звернулося до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (далі Миколаївська митниця) про

- визнання протиправними і скасування прийняті Миколаївською митницею:

·картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504040000/2015/00040 від 16 жовтня 2015 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000030/2 від 16 жовтня 2015 року;

·картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504040000/2015/000439 від 16 жовтня 2015 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000029/2 від 16 жовтня 2015 року;

·картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504040000/2015/00038 від 15 жовтня 2015 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000028/2 від 15 жовтня 2015 року (далі картки відмови та рішення про коригування митної вартості відповідно);

- стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені кошти в сумі 124 487,73 грн. за ВДМ №504040000/2015/101530 від 19 жовтня 2015 року на суму 53 149,10 грн., №504040000/2015/101527 від 19 жовтня 2015 року на суму 57 811,97 грн., №504040000/2015/101492 від 15 жовтня 2015 року на суму 13 526,66 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які він мав можливість надати, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод за ціною договору (вартість операції), тому митний орган неправомірно відмовив у застосуванні основного методу визначення митної вартості, а винесені рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що відповідачем не надані в повному обсязі документи, витребувані Митницею, а надані документи не спростовують виявлені розбіжності, не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості та не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року позов задоволений частково.

Визнано протиправними і скасовано прийняті Миколаївською митницею: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504040000/2015/00040 від 16 жовтня 2015 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000030/2 від 16 жовтня 2015 року; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 504040000/2015/00039 від 16 жовтня 2015 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000029/2 від 16 жовтня 2015 року; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504040000/2015/00038 від 15 жовтня 2015 року та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000028/2 від 15 жовтня 2015 року.

Присуджено ТОВ "В-ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 36416075) судовий збір в сумі 1 400,12 грн., сплачений платіжним дорученням №1088 від 02 лютого 2016 року, за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Миколаївської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Миколаївської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15 жовтня 2015 року та 16 жовтня 2015 року позивач пред'явив до митного оформлення товар: шкіри із шкур великої рогатої худоби без волосяного покриву, оброблена після дублення, із шліфованим лицем, лицьовий спилок у напівшкірах у вигляді шкіряного напівфабрикату краст, виробництва ООО "АРГО", країна походження Росія, придбаний у компанії ООО "КОРИУМ" (м. Бердск, Росія).

На підтвердження митної вартості позивачем у відповідності до ч.2 ст. 82 МК України разом із вантажними митними деклараціями (далі ВМД) було надано пакет документів: контракт від 27 січня 2015 року №0501/05; комерційний інвойс від 08 жовтня 2015 року №282; договір організації транспортно-експедиційного обслуговування від 25 червня 2015 року №12/02-948, сертифікат про походження товару RUUA НОМЕР_1 та міжнародну товарно-транспорту накладну (СМR) 10605030/091015/0001186, контракт від 01 серпня 2015 року №0108/04-01, комерційний інвойс від 08 жовтня 2015 року №281, договір організації транспортно-експедиційного обслуговування від 25 червня 2015 року №12/02-948, сертифікат про походження товару RUUA НОМЕР_2, міжнародну товарно-транспортну накладку (CMR) 10605030/091015/0001185.

Митна вартість товару у ВМД №504040000.2015.101492 від 15 жовтня 2015 року, №504040000.2015.101527 від 19 жовтня 2015 року, №504040000.2015.101530 від 19 жовтня 2015 року обрахована та вказана у графі 12 декларації за методом визначення митної вартості за ціною договорів (контрактів) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до вимог ст.ст. 51, 53, 57, 58 МК України.

З метою митного оформлення зазначеного товару позивач подав до Миколаївської митниці м/п "Первомайськ" електронні вантажні митні декларації № 504040000.2015.101486 від 15 жовтня 2015 року, №504040000.2015.101511 від 16 жовтня 2015 року, №504040000.2015.101512 від 16 жовтня 2015 року, в яких вартість товару по р.22 ВМД визначив за ціною договорів та інвойсів разом по ВМД в сумі 97 573,88 доларів США та за офіційним курсом Нацбанку України на дату митного оформлення товару.

Відповідач рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів №504040000/2015/000030/2 від 16 жовтня 2015 року, №504040000/2015/000029/2 від 16 жовтня 2015 року та №504040000/2015/000028/2 від 15 жовтня 2015року визначив іншу вартість товару, обґрунтувавши рішення тим, що подані документи містять розбіжності, неточності, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу, не надано всі відомості щодо ціни товару.

Позивач на підставі ст. 55 МК України звернувся до відповідача про випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов'язання та подав ВМД №504040000.2015.101492 від 15 жовтня 2015 року, №504040000.2015.101527 від 19 жовтня 2015 року та № 504040000.2015.101530 від 19 жовтня 2015 року, в яких митну вартість зазначив відповідно до рішень відповідача та сплатив збільшену суму податку на додану вартість (далі ПДВ) та додаткового митного збору в сумі 124 487,73 грн., але вважає, що прийняті відповідачем рішення про корегування митної вартості та картки відмови суперечать вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Вирішуючи справу, в частині стягнення з ДБ України на користь позивача надмірно сплачених коштів, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не пілягають, оскільки таки позовні вимоги є передчасними, а лише після того, як судове рішення по даній справі набере законної сили, позивач може звернутися до митного органу з відповідною заявою для повернення сум надмірно сплачений коштів, відповідно до положень ст. 301 МК України. Судове рішення в цій частині ТОВ "В-ЦЕНТР" не оскаржується.

Вирішуючи справу в частині визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих Миколаївською митницею, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті Покупцем на користь Продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 49, п.1 ч.1 ст. 50, п.1 ч.2 ст. 52, ч.ч.2-4 ст. 53, ч.ч.1, 2, 5, 6, 7 ст. 54, ч.ч.1, 2 ст. 55, п.п.5 та 6 ч.10 ст. 58 МК України.

В апеляційній скарзі Миколаївської митниці вказується, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що документи подані декларантом для підтвердження митної вартості, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

На підставі п.1 ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно ч.ч.1, 2, 5, 6, 7 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1 та 2 ст. 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно з положеннями ч.8 ст. 55 МК України для підтвердження заявленої митної вартості ТОВ "В-ЦЕНТР" листом від 24 листопада 2015 року №678 надано наступні документи:

-зовнішньоекономічні контракти від 27 січня 2015 року №0501/05, від 01 серпня 2015 року №08/04-0;

-комерційні інвойси №281 від 08 жовтня 2015 року, №282 від 08 жовтня 2015 року;

-рахунки-фактури між ТОВ "АРГО" та ТОВ "Кориум" №163 від 08 жовтня 2015 року, №164 від 08 жовтня 2015 року, №169 від 26 жовтня 2015 року, №170 від 26 жовтня 2015 року;

-договори на перевезення від 25 червня 2015 року №12/02-948, від 05 жовтня 2015 року №б/н;

-декларації країни-відправлення №10605030/091015/0001185 від 09 жовтня 2015 року, №10605030/091015/0001186 від 09 жовтня 2015 року;

-прайс-лист фірми ТОВ "АРГО" від 30 вересня 2015 року;

-прайс-лист ТОВ "Кориум" від 30 вересня 2015 року;

-комерційні пропозиції ТОВ "Кориум" від 30 вересня 2015 року;

-рахунок на транспортні витрати №ТЛ-000000000121 від 09 жовтня 2015 року;

-експертний висновок Торгово-промислової палати Миколаївської області №120/1465/1 від 20 листопада 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко дають можливість ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Посилання апелянта на ненадання декларантом відомостей про страхування не береться судом до уваги, оскільки згідно з торгівельними правилами ІНКОТЕРМС 2010 року СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснене продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.

Крім того, згідно з п.8 ч.2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалось.

Стосовно посилання апелянта на те, що підпис директора ТОВ "Коріум" має різний вигляд на контрактах та інвойсах, що може свідчити про наявність ознак підробки, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції в частині того, що справжність та відповідність підпису особи може бути встановлено лише за результатами спеціального експертного дослідження та у спірних правовідносинах знаходиться поза межами компетенції посадової особи органу доходів і зборів.

Також позивачем були надані платіжні документи, якими була сплачена вартість придбаного товару по контракту від 27 січня 2015 року №0501/05 та по контракту від 01 серпня 2015 року №0108/04-1.

Щодо не надання заявки, передбаченої п.1.2. договору №12/02-948 від 25 червня 2015 року, яка є його невід'ємною частиною, позивач надав лист-заявку №12/02-58 від 05 жовтня 2015 року, згідно якого було замовлено перевезення придбаного товару.

Інші доводи апеляційної скарги судова колегія не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та обєктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Оцінюючи оскаржені позивачем рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення, судова колегія приходить до висновку про відсутність порушень позивачем норм МК України, що зазначені у спірних рішеннях відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.