Ухвала суду № 61330568, 15.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/325/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №0006371700 від 26 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 735 грн. 14 коп. та пені у розмірі 66 грн. 16 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував штрафні санкції за порушення термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки, на думку позивача, єдиний внесок за серпень 2015 року сплачено у термін, передбачений діючим законодавством України.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 25 квітня 2016 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій та пені є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивач несвоєчасно сплатив суму єдиного внеску.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є платником єдиного внеску як роботодавець відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі-Закон).

Позивачем 18.09.2015 р. сплачено збір ЄСВ в розмірі 3676,4 грн. через термінал самообслуговування банку ПриватБанк (копія платіжного доручення а. с. 14 а). Даний платіж терміналом було прийнято, але кошти до бюджету не перераховано. Дані кошти знаходились в резерві на розрахункових рахунках банку і тільки після виявлення помилки позивачем було подано заяву до адміністрації банку з проханням перерахувати раніше сплачені кошти через термінал на новий рахунок для сплати збору ЄСВ. Дане перерахування та надходження до бюджету України відбулося тільки 09.10.2015 року.

23 жовтня 2016 року податковою проведено камеральну перевірку щодо дотримання вимог чинного законодавства при несвоєчасній сплаті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про що складено акт перевірки від 23.10.2015 р. №615/17/НОМЕР_1 (а.с .9).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено рішення № 0006371700 від 26.10.2015 р. (а.с .8)

Відповідно до вищезазначеного рішення та акту перевірки ОСОБА_1, яка працює приватним підприємцем, за несвоєчасну сплату сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2015 року нараховано штраф в розмірі 735 грн. 14 коп. та пеню у розмірі 66 грн. 16 коп.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 9 Закону України, при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до вимог частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено обов'язок платників єдиного внеску, незалежно від фінансового стану, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Винятків з цього правила є два: якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у встановлені строки; за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 25 цього Закону встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача.

Отже, правовою підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до вищевказаного Закону є факт несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків.

В ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що при перерахунку єдиного внеску за окремими ставками позивачем кошти було спрямовано на неналежний рахунок. Дане перерахування та надходження до бюджету України відбулося тільки 09.10.2015 року.

Таким чином, позивачем не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за серпень 2015 року, а тому відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та пені за несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску.

Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що необізнаність позивача як платника єдиного внеску щодо певних норм та обставин не звільняє його від обов'язку дотримання порядку сплати єдиного внеску.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться всі необхідні докази стосовно несвоєчасного виконання позивачем своїх прямих зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність рішення №0006371700 від 26 жовтня 2015 року про застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко