Постанова № 61330552, 13.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 р. Справа № 815/2108/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

при секретарі Іванюк Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Одеської області про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_3

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за не забезпечення належного технічного обслуговування службового транспорту прокуратури області, а також додержання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року №848 у частині заборони використання службового автотранспорту для поїздок, не повязаних із службовою діяльністю та порушенням ним ст. 26 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняття нової постанови, якою задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Прокуратури Одеської області, ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення адміністративного позову, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ОСОБА_3, Прокуратури Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Прокуратури Одеської області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу прокурора Одеської області від 19 січня 2016 року №25 прокуратурою Одеської області проведено службове розслідування за фактом втрати речових доказів у кримінальному провадженні №42015160000000695.

Під час проведення службового розслідування, що підтверджується його висновком від 12 лютого 2016 року було встановлено, що слідчим прокуратури області ОСОБА_4 здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015160000000695 від 12 жовтня 2015 року за ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України за фактом отримання заступником начальника відділу - начальником відділу громадської безпеки Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_5 грошових коштів за сприяння викраденню товарно-матеріальних цінностей (вантажу зерна) на Одеській залізниці. Під час затримання у підозрюваного вилучено грошові кошти в сумі 220 654 грн., 1 141 долар США, службове посвідчення, пять банківських карток банку «Приватбанк», пять патронів калібром 9 мм, ноутбук марки «Lenovo», два мобільних телефони марки «Samsung» і один марки «Apple iPhone», чоловічі брюки, у яких був одягнутий ОСОБА_5, змиви з рук затриманого.

14 січня 2016 року слідчим Бугловим Д.Г. було виявлено факт пропажі пакету зеленого кольору з усіма вищевказаними речами, який зберігався у його кабінеті №24, розташованому у службовому приміщенні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області по вул. Середньофонтанська, 14 а м. Одеси.

Як встановлено під час службового розслідування, у минулому році керівництвом прокуратури області було прийнято рішення про переміщення першого слідчого відділу до іншої будівлі, розташованої по вул. Середньофотанська, 14 а м. Одеси.

Переїзд здійснювався у період з 04 січня 2016 року по 06 січня 2016 року, під час якого було перевезено усі кримінальні провадження та речові докази у них. Речові докази у кримінальних провадженнях слідчими першого слідчого відділу прокуратури області зберігалися разом з провадженнями у службових кабінетах, оскільки, у приміщенні відділу на той час не було облаштовано камеру для зберігання речових доказів.

Службовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_3 у грудні 2015 року не вжито належних та своєчасних заходів щодо облаштування приміщення для зберігання речових доказів. Станом на 30 грудня 2015 року у приміщенні не встановлено металеві двері та металеві стелажі, не замовлено протипожежну сигналізацію.

При цьому, встановлені ОСОБА_3 у цій необладнаній кімнаті 4 металеві шафи моделі AM 1891 було неможливо використовувати для зберігання речових доказів, оскільки вони не відповідали встановленим вимогам для/сейфів (стінки завтовшки не менше 3 мм з внутрішніми замками не менше двох, з укріпленими дверцями шафи металевими накладками). Окрім цього, у кімнаті не було встановлено вхідні двері та металеві шафи не були закріплені до стіни і підлоги та мали ненадійні замки.

За поясненнями начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_6, у жовтні та листопаді минулого року слідчими відділу було передано звернення до відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб, в якому зазначалося про відсутність необхідних, умов для праці, у тому числі про відсутність належним чином облаштованого приміщення для зберігання речових доказів. Окрім цього, у грудні 2015 року начальником слідчого управління - ОСОБА_7 та ОСОБА_6М, було вказано ОСОБА_3 на приміщення, де буде розміщена кімната для зберігання речових доказів та зазначено, які потрібні умови для її облаштування. Однак, фактично ця робота почала проводитися ОСОБА_3 лише після 22 січня 2016 року.

Опитані в ході службового розслідування слідчі першого слідчого відділу прокуратури області також вказали на не створення відповідних умов у відділі для зберігання, речових доказів через відсутність належним чином облаштованого приміщення та сейфів.

Під час службового розслідування опитано начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб ОСОБА_3, який запевнив, що роботи щодо облаштування кімнати для зберігання речових доказів будуть закінчені до 17 лютого 2016 року.

Водночас, відповідні заявки щодо проведення робіт з установки дверей, протипожежної та охоронної сигналізації для окремо виділеної кімнати у будівлі - по вул.Середньофонтанська, 14 а м.Одеси було подано ОСОБА_3 лише наприкінці січня 2016 року, що підтверджується листом ТОВ «Стражспецтех».

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач є посадовою особою органів прокуратури, має класний чин, здійснив неналежне виконання власних службових обовязків, як керівник відділу, що призвело до настання негативних наслідків, а під час призначення та проведення службового розслідування було дотримано вимог Дисциплінарного статуту прокуратури України та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, у звязку з чим вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в цій частині, що стосується притягнення ОСОБА_3 не підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що призначення, проведення та оформлення результатів службової перевірки за колективною скаргою від 18 листопада 2015 року відносно дій позивача відбулось з грубими порушеннями вимог ст. 11 Дисциплінарного статуту до п.4.1 та п.13 Інструкції, в звязку з чим, суд першої інстанції не визнав зазначену довідку, як належну підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за не забезпечення належного технічного обслуговування службового транспорту прокуратури області, а також додержання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року №848 у частині заборони використання службового автотранспорту для поїздок, не повязаних із службовою діяльністю та порушенням ним ст. 26 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, а тому, позовна вимоги про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», що стосується притягнення ОСОБА_3, в цій частині була задоволена на підставі положень ч.2 ст. 162 КАС України.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України з метою встановлення всіх обставин проступку, прокурор, який вирішує питання накладання дисциплінарного стягнення повинен особисто одержати письмове пояснення від особи та в разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є колективна скарга найманих працівників прокуратури області від 18 листопада 2015 року (а.с.66).

Згідно п.1.3 Інструкції службові перевірки можуть проводитись за фактами недотримання ОСОБА_7 працівника прокуратури, а також порушень виконавчої дисципліни, вчинення дисциплінарних проступків, адміністративних правопорушень, не повязаних з корупційними діяннями та ганебними вчинками.

Відповідно до п.4.1 Інструкції про призначення службового розслідування чи службової перевірки уповноважений керівник органів прокуратури видають розпорядження, в якому визначаються одноособове або комісійне проведення розслідування чи перевірки, голова та члени комісії, мета, дата початку та закінчення розслідування чи перевірки.

Пунктом 13 Інструкції передбачено, що завершення службового розслідування чи службової перевірки завершується складання уповноваженими керівником особами висновку із зазначенням в ньому необхідних даних для можливості вирішення питання про наявність або відсутність в діях особи ознак дисциплінарного проступку.

Проте, як було вірно встановлено судом першої інстанції, будь-якого розпорядження керівника прокуратури Одеської області з приводу призначення службової перевірки за саме за колективною скаргою від 18 листопада 2015 року не приймалось та на самій скарзі мається лише резолюція ОСОБА_2 від 20 листопада 2015 року «Для організації розгляду».

Також, після розгляду колективної скарги від 18 листопада 2015 року було складено довідку, що в свою чергу не передбачено Інструкцією про призначення службового розслідування чи службової перевірки.

Отже, з урахуванням цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначення, проведення та оформлення результатів службової перевірки за колективної скаргою від 18 листопада 2015 року відносно дій позивача відбулось з грубими порушеннями вимог ст. 11 Дисциплінарного статуту до п.4.1 та п.13 Інструкції, а тому посилання апелянта - Прокуратури Одеської області на довідку, як належну підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за не забезпечення належного технічного обслуговування службового транспорту прокуратури області, а також додержання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року №848 у частині заборони використання службового автотранспорту для поїздок, не повязаних із службовою діяльністю та порушенням ним ст. 26 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року №123 є необгрунтованими, у звязку з чим вимоги про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», що стосується притягнення ОСОБА_3 в цій частині, підлягають задоволенню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем було здійснено неналежне виконання службових обовязків, як керівника відділу, що призвело до настання негативних наслідків, а саме те, що ОСОБА_3 у грудні 2015 року не вжито належних та своєчасних заходів щодо облаштування приміщення для збергіання речових доказів, з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про відділ матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб прокуратури Одеської області, затвердженого наказом прокурора Одеської області від 02 червня 2015 року №275 основними завданнями відділу є здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення та договірної роботи, експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення працівників органів прокуратури області (п.2). Відділ очолює начальник. (п.3). Начальник відділу здійснює загальне керівництво роботою відділу, організовує, спрямовує та контролює працівників, несе відповідальність за результати та якісне виконання покладених на відділ завдань (п.4).

Відповідно до пояснень начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_6, на які послався суд першої інстанції при вирішенні справи як на підставу неналежного виконання службових обовязків позивачем, у жовтні та листопаді 2015 року слідчими відділу було передано звернення до відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб, в якому зазначалося про відсутність необхідних, умов для праці, у тому числі про відсутність належним чином облаштованого приміщення для зберігання речових доказів. Окрім цього, у грудні 2015 року начальником слідчого управління-Кушніром П.П. та ОСОБА_6М, було вказано ОСОБА_3 на приміщення, де буде розміщена кімната для зберігання речових доказів та зазначено, які потрібні умови для її облаштування. Однак, фактично ця робота почала проводитися ОСОБА_3 лише після 22 січня 2016 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з рапорта начальника першого слідчого відділу СУ Прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та начальника слідчого управління прокурартури Одеської області ОСОБА_7, лише 22 січня 2016 року було повідомлено ОСОБА_3 про необхіність забезпечення належних умов для збереження речових доказів та для створення відповідної кімнати (а.с.44).

Крім того, під час апеляційного розгляду справи, представником Прокуратури Одеської області не було спростовано факт того, що вказаний рапорт від 22 січня 2016 року був складений вже після зникнення речових доказів по кримінальному провадженню, а саме після 14 січня 2016 року та не було надано жодних інших доказів, окрім зазначених пояснень начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_6, які б підтверджували наявність вказівки про необхідність обладнання відповідної кімнати до 14 січня 2016 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме з 22 січня 2016 року у апелянта ОСОБА_3, як начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб виникли правові підстави для проведення організаційних заходів для облаштування кімнати для зберігання речових доказів, а відтак твердження апелянта Прокуратури Одеської області щодо не вжиття належних та своєчасних заходів стосовно облаштування приміщення для збергіання речових доказів є безпідставиними, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Більш того, відповідно до 8 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1104 від 19 листопада 2012 року «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з висновку про результати службового розслідування від 12 лютого 2016 року (а.с.122), 17 січня 2016 року розпочаті кримінальні провадження №42016160000000022 за ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України та №4216160000000023 за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України за фактом неналежного виконання слідчим в особливо важливих справах першого слідчого управління прокуратури області ОСОБА_4 своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що призвело до втрати речових доказів у кримінальному провадженню.

Отже, враховуючи те, що до 22 січня 2016 року апелянту ОСОБА_3 не була надана керівництвом вказівка на облаштування приміщення для збергіання речових доказів та відкриті кримінальні провадження за фактом несумлінного ставлення до службових обовязків, що призвело до втрати речових доказів, колегія суддів вважає, що вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в цій частині, що стосується притягнення ОСОБА_3 також підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у звязку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністартивного позову в понвому обсязі.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Прокуратури Одеської області залишити без задоволення.

Апеляцйну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. Визнати протправним та скасувати наказ прокурора Одеської області №352 від 12 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_3.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 вересня 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1