Постанова № 61329850, 14.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17451/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Баряк А.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про зобовязання вчинити дії, зазначивши, що раніше позивачу була призначена пенсія за вислугою років, однак, виплата даної пенсії була припинена у звязку з виходом на роботу, проте, при досягненні пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії по віку, після призначення якої з інформаційної довідки, наданої відповідачем, позивачу стало відомо про показник заробітної плати, застосований при призначені даного виду пенсії, що на думку позивача, не відповідає нормам законодавства, в силу чого, позивач просить зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24.04.2016 року, виплативши утворену в наслідок перерахунку різницю з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач, надіславши до суду заперечення проти позову, зазначив, що пенсія за вислугу років, яка була призначена позивачу ще 11.04.2005 року, відноситься до пенсії за віком. Зазначає, що застосування показника середньої заробітної плати працівників в цілому по Україні при обрахунку пенсії позивача відбувався згідно вимог п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Вважає, що відповідач діяв правомірно, в силу чого просив у позові відмовити.

Оцінивши повідомлені представником позивача та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, дослідивши відповідь відповідача щодо розгляду заяви позивача від 11.07.2016 року № 220/К-1 від 21.07.2016 року (а.с. 18), зміст якої вказує, що з 11.04.2005 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років як працівник охорони здоровя до 13.05.2006 року у відповідності до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 24.04.2016 року, у звязку з досягненням пенсійного віку, згідно заяви позивача, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», при цьому був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 00 коп.; копію трудової книжки позивача (а.с. 10-16), згідно якої (запис № 25, 26) позивач 11.04.2005 року переведений на посаду молодшої медичної сестри палатного відділення у звязку з виходом на пенсію, а 13.05.2005 року переведений на посаду завідувача відділенням № 6 виплату пенсії припинено; копію паспорта громадянина України, виписаного на імя позивача (а.с. 7), відповідно до якого позивач народився 23.04.1956 року; взявши до уваги правову позицію Верховного суду України, закріплену в постанові № 21-612а14 від 31.03.2015 року, згідно якої зазначено, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, врахувавши те, що позивачу було призначено вперше пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», а при даних спірних правовідносинах має місце реалізація права позивача на отримання пенсії згідно вимог іншого закону, а саме: Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно якого пенсія позивачу за віком призначається вперше, з огляду на норму ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка чітко повязує застосування показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні попереднього виду пенсії, виключно за наявності бажання особи, що в даних правовідносинах не відбулось, а відтак відповідач в супереч зазначеній нормі законодавства, без бажання особи, на власний розсуд застосував відповідний показник зарплати, в силу чого, враховуючи вимоги ст. 183-2 КАС України, зокрема ч. 4 та ч. 6 даної статті, які не передбачають мотивувальної частини в постанові суду, прийнятої в порядку скороченого провадження,суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 4 ч. 2 ст. 40, 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 183-2 КАСУ, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, здійснивши виплату недонарахованих сум пенсій із врахуванням проведених виплат, починаючи з 24.04.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці 487 грн. 20 коп. понесених судових витрат за сплату судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя