Постанова № 61329845, 13.09.2016, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/767/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року смт Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИЛ А:

З 05 серпня 2008 році ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу в розмірі 90% від суми заробітної плати, вказаної у довідках №№ 767, 768, 769, 770 від 04 серпня 2008 року. Однак, при призначенні пенсії до розрахунку заробітної плати для призначення пенсії як державному службовцю не взято до уваги суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати за період з серпня 2006 року по липень 2008 року.

04 серпня 2016 року за № 1604/06-52/02 ОСОБА_1 отримав відмову Могилів-Подільського обєднаного УПФУ у перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 22 серпня 2016 року звернувся до суду з відповідним позовом і просить визнати протиправною відмову Могилів-Подільського обєднаного УПФУ, а також зобовязати Могилів-Подільське обєднане УПФУ: 1) провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 04 лютого 2015 року у розмірі 90 % заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 01 серпня 2006 року по 31 липня 2008 року; 2) при перерахунку пенсії на підставі судового рішення визначити базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації серпень 2006 року, без врахування п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення; стягнути з відповідача судовий збір як судові витрати.

Ухвалою від 30 серпня 2016 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

08 вересня 2016 року заступник начальника Могилів-Подільського обєднаного УПФУ подала заперечення (а.с. 21-25), в яких просила у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Із тексту заперечень слідує, що з 05 серпня 2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % суми заробітної плати згідно поданої заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів. При обчисленні середньої заробітної плати для призначення пенсії УПФУ керувалося постановою КМУ № 865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» і ст.ст. 1 і 2 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, не входять до складу заробітної плати державного службовця, тому підстав для включення вказаних сум до складових заробітної плати державного службовця для призначення пенсії немає. Вважає постанову Правління Пенсійного Фонду України № 15-1 від 04 вересня 2013 року, на яку посилається позивач, такою, що не може бути застосованою до зазначених правовідносин, оскільки довідка про складові заробітної плати була подана ОСОБА_1 до управління ПФУ ще 04 серпня 2008 року за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 19-11 від 30 жовтня 2008 року. Окрім того, з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889 та втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723. Відповідно до ст. 90 цього Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідач також в своїх запереченнях посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року. Відповідно до цієї постанови, були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17 липня 2003 року, зокрема п. 5, який встановлює порядок проведення індексації пенсії у разі її підвищення. Після внесення змін до п. 5 Порядку № 1078 виключено поняття «базовий місяць», а також прив`язка до розміру мінімальної заробітної плати, пенсії. Таким чином, у разі проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та збільшенні розміру його пенсії, подальша індексація буде проведена відповідно до діючого на момент перерахунку п. 5 Порядку № 1078. Вважає, що законодавчі підстави для проведення подальшої індексації пенсії у разі підвищення пенсії без врахування п. 5 Порядку № 1078 відсутні.

Відповідач також зазначає, що з врахуванням положень ст. 99 КАСУ та обставиною, що пенсію ОСОБА_1 призначено ще 05 серпня 2008 року і саме тоді він мав би дізнатися про порушення свого права, позивач пропустив строк звернення до суду.

Дослідивши та оцінивши всі подані сторонами докази, проаналізувавши законодавство, приходжу до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Законодавство України про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України « Про недержавне пенсійне забезпечення», законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 «Закону України» (в редакції, що діяла на момент виходу на пенсію), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент виходу на пенсію).

Встановлено, що з 05 серпня 2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком в розмірі 90 % від сум заробітної плати і з тих пір він перебуває на обліку в органах Пенсійного Фонду України Вінницької області. Розмір заробітної плати було обраховано на підставі поданих ОСОБА_1 довідок №№ 767, 768, 769, 770 від 04 серпня 2008 року без врахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірною у справі є правомірність дій пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії з включенням до суми заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати без врахування п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

ОСОБА_1 у серпні 2016 року звернувся до УПФУ у Мурованокуриловецькому районі із заявою про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на соціально-побутові потреби та індексації заробітної плати.

04 серпня 2016 року за № 1604/06-52/02 ОСОБА_1 отримав відмову Могилів-Подільського обєднаного УПФУ у перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати (а.с. 10-11). Зокрема, заступник начальника управління Ре морова Т.С. у своєму листі зазначила, що при обчисленні середньої заробітної плати для призначення пенсії вони керуються постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», постановою КМУ № 865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» та листом Мінпраці від 13 грудня 2005 року № 694/13/84-05. Відповідно до цих нормативних документів, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, не входять до складу заробітної плати державного службовця, тому підстав для включення вказаних сум до складових заробітної плати державного службовця для призначення пенсії немає.

З таким рішенням Могилів-Подільського обєднаного УПФУ погодитись не можна, виходячи з наступних вимог законодавства та положень нормативно правових актів:

Частина 1 ст. 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Стаття 19 Конституції України передбачаєправовий порядок, який ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Відповідно до ч. 5 (зараз ч. 8) ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП (діяв на момент призначення пенсії), визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (№ 3723-ХП), визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Згідно з абзацом 1 ч. 5 вищезгаданої постанови, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодження з Міністерством соціальної політики.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХП (в редакції що діяла на момент виходу на пенсію) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Частиною 6 цієї статті передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до п. 2.2.7 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року № 114/8713, до фонду додаткової заробітної плати входять суми виплат, повязаних з індексацією заробітної плати працівників. Згідно з п. 2.3.3 - до інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються суми матеріальної допомоги, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у звязку з екологічним станом).

Таким чином, системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація грошових доходів населення входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 5 листопада 1991 року (в редакції що діяла на момент виходу позивача на пенсію) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Зокрема, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на момент виходу позивача на пенсію) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічну правову позицію Верховний суд України висловив у своїх постановах від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, від 04 березня 2014 року у справі № 21-3а14, та від 14 і 28 травня 2013 року (справи № № 21-125а13, 21-97а13 відповідно).

Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України (ч. 1 ст. 244-2 КАС України).

Як вбачається із довідки фінансового управління Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 607 від 03 серпня 2016 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яка була видана ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2006 року до 31 липня 2008 року (а.с. 8-9), до складу його заробітної плати входили матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація. Відповідна довідка була видана на підставі особових рахунків за 2006-2008 роки.

Отже, відмова УПФУ у Мурованокуриловецькому районі в перерахунку пенсії з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про Державну службу № 3723-ХП є результатом неправильного та вибіркового аналізу законодавства, а тому має бути визнана протиправною.

Посилання відповідача у запереченнях на форму довідки, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 19-11 від 30 жовтня 2008 року не є обґрунтованим, оскільки ця довідка була розроблена уже після взяття ОСОБА_1І, на облік в органи Пенсійного фонду України.

Порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобовязання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 01 серпня 2006 року по 31 липня 2008 року.

Такий перерахунок має бути здійснено з 22 лютого 2016 року.

Так, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини 1 і 2 ст. 99 КАС України).

Про порушення свого права на врахування в заробітну плату для нарахування пенсії сум матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення та індексації ОСОБА_1 повинен був знати з моменту призначення йому пенсії. Однак, до суду він звернувся лише 22 серпня 2016 року, а, отже, лише за шість місяців до цієї дати може бути відновлене його право на достойне пенсійне забезпечення.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12 квітня 2016 року у справі № 21-5966а15/462/9427/13а)

Враховуючи вищевикладене, вважаю вимогу ОСОБА_1 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок пенсії із 04 лютого 2015 року такою, що підлягає частковому задоволенню (з 22 лютого 2016 року).

Виходячи з такого висновку про задоволення позову з 22 лютого 2016 року, вважаю правильним застосування положень Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на таку дату, тобто Закону № від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП.

ОСОБА_1 також ставить вимогу про зобовязання Могилів-Подільського обєднаного УПФУ при перерахунку пенсії на підставі судового рішення залишити базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації серпень 2006 року, без урахування п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Така вимога позивача відповідає п. 3 ч. 2 ст. 162 КАС України, є обґрунтованою та може бути задоволеною з урахуванням наступного:

Індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХП від 03 липня 1991 року.

З метою реалізації Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17 липня 2003 року затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (п. 4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку (в діючій на момент винесення цієї постанови редакції) передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац 1 п. 5 Порядку).

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, пенсій - за рахунок Пенсійного фонду (ч. 4 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підпункт 4 пункту 6 Порядку).

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось. Перерахунок пенсії на підставі цієї постанови є відновленням порушеного протиправними діями відповідача права позивача на отримання належної виплати ще при призначенні пенсії.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 94 КАС України). Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 87 КАС України).

При зверненні до суду із зазначеним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 551 гривню 20 копійок (а.с. 17).

З врахуванням положень ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь ОСОБА_2 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільського обєднаного УПФУ судові витрати в сумі 551 гривня 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,22,46,58 Конституції України, ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 40-42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 4, 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення від 17.03.2003 № 1078, ст.ст. 2, 6, 94, 99, 158-163, 183-2 КАС України,

п о с т а н о в и л а:

Позов задовольнити. Визнати протиправною відмову Могилів-Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХП.

Зобовязати Могилів-Подільське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 22 лютого 2016 року у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з 01 серпня 2006 року по 31 липня 2008 року, не застосовуючи положення п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078.

На користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області судові витрати в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Мурованокуриловецький районний суд.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: __