Постанова № 61329751, 14.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.09.2016 справа № 908/1414/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністювід відповідача:ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_6 за довіреністюрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від09.08.2016 року по справі№ 908/1414/16 (суддя Топчій О.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця», м. Дніпропетровськдо відповідачаПублічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжяпростягнення 95 677,56 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця», м. Дніпропетровськ (далі «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (далі «Відповідач») плати за користування вагонами в сумі 31254,84 грн. та збору за зберігання вантажу в сумі 64 422,72 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1414/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця» задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 00191230) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ (ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця», м. Дніпропетровськ (ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в сумі 31 254,84 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 64 422,72 грн. та 1 435,16 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1414/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, заявник посилається на те, що затримка в прийомі поїзда на під'їзну колію відповідача, сталась з вини позивача через недотримання його працівниками нормативних документів, згідно з якими проводиться технічний огляд і передача вагонів.

Також відповідач додатково зазначає, що акти загальної форми оформлені безпідставно, а плата за користування вагонами і збір за зберігання вантажу нараховано неправомірно.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

13.09.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1414/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, звернувся до судової колегії з проханням скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1414/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_7 залізниця» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 27.04.2007 року між Державним підприємством «ОСОБА_7 залізниця» (далі «Залізниця») та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі «Власник») укладено Договір № ПР/М -07-3/1-1509 НЮ 20/2007/2018 про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_7 залізниці (далі «Договір»).

Пунктом 1 договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_7 залізниці через стрілку № 12 до парної горловини парку А, через стрілку № 172 до парної горловини парку «Б», яка обслуговується локомотивом власника. Межею підїзної колії є знаки «Межа підїзної колії», які встановлено проти вхідних світлофорів «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя-Ліве і «НБ» станції Східна власника колії.

Відповідно до п. 5.6 Договору, на підїзну колію усі вагони подаються через інтервал-2 години. Вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці : на колії №2-11 парку А станції Запоріжжя-Ліве, на колії №32-36 парку Б станції Запоріжжя-Ліве. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на коліях 2-11 парку А, на коліях № 32-36 парку Б станції Запоріжжя - Ліве . Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника підїзної колії.

Згідно з п. 7.5 Договору огляд і передача вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на передавальних коліях парків А і Б станції Запоріжжя-Ліве відповідно до Технологічного процесу роботи станції Запоріжжя-Ліве і Технологічного процесу пункту технічної передачі вагонів станції Запоріжжя-Ліве.

Пунктом 14 Договору в редакції Додаткової угоди № 6 від 12.11.2009 року із протоколом розбіжностей від 15.12.2009 року, узгоджено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги ,ОСОБА_3 керівництво №1.Усі належні залізниці платежі вносяться згідно чинного законодавства(ст.62 Статуту залізниць України) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці.

Пунктом 10 Договору визначено, що час за який нараховується плата за користування вагонами, визначається з моменту зачислення вагонів на користування по інтервалу до моменту закінчення передавальних операцій при поверненні вагонів залізниці.

Дія Договору продовжується до 01.07.2016 року включно (п. 20 Договору в редакції Додаткової угоди № 19 від 27.11.2015 року).

Як свідчать матеріли справи, у листопаді 2015 року на станції Запоріжжя-Ліве локомотивом залізниці здійснювалось предявлення вагонів на колії парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве для обробки та подачі на підїзні колії відповідача під вантажні операції згідно умов договору.

Проте, з колії станції Запоріжжя-Ліве локомотивом Відповідача останнім не було своєчасно вивезено вагони, у звязку з чим працівниками станції були складені Акти загальної форми ГУ-23 № 5476 від 17.11.2015 року, № 5492 від 19.11.2015 року (а.с. 12) про затримку вагонів з вини клієнта із зазначенням часу затримки.

На підставі зазначених актів про затримку вагонів позивачем згідно відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 25119567 була нарахована плата за користування вагонами на загальну суму 31 254,84 грн. (у тому числі ПДВ).

Крім того залізницею, за час затримки вагонів на станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_7 залізниці на підставі акту загальної форми від 19.11.2015 року № 5492 був нарахований збір за зберігання вантажів на загальну суму 64 422,72 у т.ч. ПДВ, за накопичувальною карткою № 24119070, яка була підписана представником Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з обмовкою.

Відповідач не виконав зобовязання із здійснення розрахунків зі сплати нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час їх затримки, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених вищезазначеним наказом, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендо-вані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Пунктом 10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу (відмітка про що міститься у накладних №№ 49957517,49957343), неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на коліях станції Запоріжжя - Ліве, нарахування залізницею 31 254,84 грн., плати за користування вагонами та 64 422,72 грн. збору за зберігання вантажу - є обґрунтованим та правомірним.

Разом з тим судова колегія не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що « Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати … мають статус «вантажу»…» (а.с. 141).

Таке твердження, на думку апеляційного суду, є таким, що не ґрунтується на приписах діючого законодавства; відтак хибним, з огляду на таке.

Стверджуючи про те, що власні (орендовані) порожні вагони, які транспортуються за повними перевізними документами місцевий господарський суд послався на п. 6.4. «Правил експлуатації власних вантажних вагонів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 856 від 28.09.2004р. Втім, суд не врахував, цей наказ з 06.03.3015р. (дата набрання чинності Наказу Міністерства інфраструктури України № 17 від 29.01.2015р. «Про затвердження Правил експлуатації власних вантажних вагонів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015р. за № 168/26613, далі «Правила експлуатації 2015») втратив чинність і до спірних взаємовідносин Сторін жодним чином застосовуватись не міг.

За п. 5.4. Правил експлуатації 2015 встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною). Однак, ніде у цих правила чи в будь-яких інших нормативних актах не йдеться про те, що такі вагони набувають статусу вантажу.

Згідно абзацу 2 п. 6 Статуту вантажем вважається матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі. До такого «рухомого складу» слід відносити вантажні вагони, платформи контейнери. При цьому у нормах діючого законодавства не зазначено, що власні вантажні вагони, які транспортуються на власних вісях, набувають статусу «вантажу». Складання на транспортування власних (орендованих) вагонів на власних вісях залізничних накладних не надає цим вагонам такого статусу.

Таким чином, вантажний вагон може бути «вантажем» у розумінні приписів Статуту лише тоді, коли він буде перевозитись на платформі чи в іншому вагоні.

Враховуючи, що вищезазначений незаконний висновок місцевого господарського суду не вплинув на правильність судового рішення в цілому рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1414/16 залишається без змін.

Доводи скаржника про відсутність своєї вини у затримці спірних вагонів на станції Запоріжжя - ОСОБА_7 залізниці з посиланням на технічну несправність розвантажувальної системи колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки саме відповідачем в порушення вимог договору, Єдиного-технологічного процесу роботи підїзної колії Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на станції примикання Запоріжжя-Ліве ОСОБА_7 залізниці, Порядку технічної передачі вагонів у складі діючого технологічного процесу пункту технічного огляду Запоріжжя-Ліве ОСОБА_7 залізниці спірні вагони, після складання акту загальної форми, продовжували простоювати на коліях станції.

Факт несвоєчасного забирання скаржником на свою під'їзну колію вагонів, підтверджуються актами загальної форми ГУ-23, які складено за фактом затримки вагонів на коліях станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_7 залізниці з вини Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» відповідно до вимог п.3 Правил складання актів, п.8 Правил користування вагонами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі № 908/1414/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко

Судді: О.А. Скакун

ОСОБА_3

Надруковано примірників:2-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСЗО; 1-ДАГС