Вирок № 6132832, 19.09.2008, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-391/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» вересня 2008року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді - Пошкурлат О.М. ,

при секретарі - Юренко В.О.,

за участю прокурора - Лугіна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає в с Липів Ріг, Ніжинського району, Чернігівської області, вул. 1 Травня, 39, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, раніше не засудженого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 357, ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Судовим слідством в порядку ч.3 ст. 299 КПК України суд, -

встановив:

підсудний по справі ОСОБА_1, 05 червня 2008 року, близько 08 год., знаходячись на залізничному переїзді «ОСОБА_2 бичі ПЗЗ», що в Солом'янському районі, м. Києва, знайшов пенсійне посвідчення інваліда IIгрупи № 073970, виписане Управлінням пенсійного фонду України в Святошинському районі, м. Києва, на ім»я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яке є важливим особистим документом. Маючи умисел на незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом, з подальшою метою підроблення такого та використання для безкоштовного проїзду електропоїздах, привласнив зазначене посвідчення.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі, м. Києва за № 2638/11 від 19.06.2008 року, ОСОБА_3, 24.10.1953

2

року народження, перебував на обліку в управлінні з 17.05.2004 року по 02.05.2006 року, як такий, що отримував пенсію по інвалідності.

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_1, 07.06.2008 року, близько 11 год., перебуваючи за місцем свого проживання, що по вул. . 1 Травня, 39, с Липів Ріг, Ніжинського району, Чернігівської області, маючи умисел на підроблення посвідчення, з метою використання такого для безкоштовного проїзду в електропоїздах, вклеїв у посвідчення інваліда II групи за № 073970, виписане на ОСОБА_3, 1953 року та належало останньому, вклеїв у таке свою фотокартку та кульковою ручкою виправив термін дії цього посвідчення.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі, м. Києва за № 2638/11 від 19.06.2008 року, пенсійне посвідчення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, не видавалося, на обліку в управлінні ОСОБА_1 - не перебуває та пенсії не отримує.

Згідно висновку експерта за № 260 від 28.07.2008 року, в пенсійному посвідченні серії АГ № 073970, виписаному на ОСОБА_3, виявлено криміналістичну підробку (переклейка фотокартки).

Окрім того, підсудний ОСОБА_1, 12.06.2008 року, близько 13 год., пересуваючись в якості пасажира електропоїздом № 6914, сполученням «Київ-Ніжин», на перегоні Княжичі - ст. Бобрик, що в Броварському районі, Київської області, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи про те, що вищевказане пенсійне посвідчення є підробленим, під час перевірки проїзних документів надав таке провідникам - касирам, яке в подальшому було вилучено.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе, у незаконному заволодінні важливим особистим документом, а саме пенсійним посвідченням ОСОБА_2, у підробленні посвідчення, яке видається державною установою і надає право на безкоштовний проїзд в електропоїздах, з метою використання його підроблювачем, а також у використанні завідомо підробленого документу за обставин, викладених в обвинувальному висновку, а також в описовій частині вироку визнав повністю, факт та обставини злочину підтвердив, у скоєному щиро розкаявся.

Судом відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин заволодіння важливим особистим документом, вчинення підроблення офіційного документа підсудним, використання ним цього документа, а також обставин його затримання. При цьому з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1, які виразилися у незаконному заволодінні важливим особистим документом суд кваліфікує за ч.3 ст. 357 КК України.

Дії ОСОБА_1 по підробленню пенсійного посвідчення, шляхом внесення у нього відповідних виправлень та вклеювання фото, а також у

3

використанні завідомо підробленого документа, містять склад злочинів, передбачених ч.1 та ч.3 ст. 358 КК України.

Про обставини скоєння ним вказаних вище злочинів ОСОБА_1 послідовно, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні дав покази, які узгоджуються між собою і які сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Дії ОСОБА_1 щодо незаконного заволодіння особистим важливим документом суд кваліфікує за ч.3 ст. 357 КК України.

Дії ОСОБА_1 щодо підроблення пенсійного посвідчення, суд кваліфікує за ч.1 ст. 358 КК України.

Дії ОСОБА_1 по використанню завідомо підробленого документа, суд кваліфікує за ч.3 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочинів, особу підсудного та обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає - щире каяття у вчиненні злочинів та активне сприяння їх розкриттю, а також те, що злочин він вчинив внаслідок збігу тяжких особистих обставин. Обставин, що обтяжують покарання відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві та у судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу підсудного, позитивну характеристику на такого(а.с. 68), враховується також його скрутне матеріальне становище через неможливість знайти роботу за місцем проживання, що також вплинуло на його рішення підробити пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду в електропоїздах, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 67), на обліку у лікаря-нарколога, а також у лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 69).

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_13а вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України покарання у виді обмеження волі; за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України покарання у виді обмеження волі; а за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України покарання у виді обмеження волі.

Саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

За змістом ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Суд визнає, що ОСОБА_1 на час розгляду справи не є особою небезпечною для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, а тому

4

вважає за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства й на підставі ст. 75 КК України приймає рішення про звільнення підсудного від відбування призначеного покарання умовно з встановленням іспитового строку.

Судові витрати в розмірі 912 грн. 71 коп.3а проведення судово-технічної експертизи повинні бути стягнуті з засудженого на користь експертної установи (а.с. ЗО).

Речовий доказ по справі - пенсійне посвідчення інваліда II групи № 073970 на ім»я ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в матеріалах даної кримінальної справи - залишити в такій.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених: ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 та ч.3 ст. 358 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч.3 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6

(шість) міс;

- за ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим - остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

У відповідності до ст. 75 КК України від відбування призначеного судом покарання ОСОБА_1 - звільнити, встановивши іспитовий термін в 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, ч.1 ст. 76 КК України, які суд покладає на засудженого.

Після набрання вироком законної сили покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця

проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередньою - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті 912, 71 грн., як витрати на проведення технічних експертиз, які перерахувати в Науково-дослідний

5

експертно-криміналістичний центр при УМВС України на залізничному транспорті, код ЗКПО 25576445 р/р 35227002000476, банк УДК у Київській області МФО 821018 з позначкою «за експертні роботи».

Речові докази, що проходять по справі та знаходяться на зберіганні в матеріалах даної кримінальної справи: пенсійне посвідчення інваліда IIгрупи № 073970 на ім»я ОСОБА_3, що знаходяться на зберіганні в матеріалах даної кримінальної справи - залишити при такій.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом шести місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.