Рішення № 61328272, 12.09.2016, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №590/524/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1050/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Рибалки В. Г. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання- Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК»

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 25 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

25 травня 2015 року ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просило стягнути з відповідача 96189,73 доларів США та 31185,38 грн. заборгованості за договором кредиту №350/АК-2008 від 25 лютого 2008 року.

01 жовтня 2015 року Банк звернувся до суду з клопотанням, в якому просив замінити ОСОБА_5 на належних відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку 96189,73 доларів США і 31185,38 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 вересня 2015 року Банк отримав ухвалу попереднього судового засідання і дізнався, що по вул.60 років СРСР,29 у с.Привокзальне, Ямпільський район, Сумська область проживає ОСОБА_4 сестра померлого ОСОБА_5, та якій на праві власності належить будинок, та за зазначеною адресою проживає ОСОБА_3 мати померлого. Отже ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_5 проживали разом за вищевказаною адресою.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашена.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 21 жовтня 2015 року клопотання ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» задоволено.

Замінено первісного відповідача ОСОБА_5 у справі за позовом ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором належними відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

01 листопада 2015 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_4, обґрунтовуючи свої вимоги доводами вищевказаного клопотання, просив стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку 96189,73 доларів США і 31185,38 грн.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 25 листопада 2015 року відмовлено у позові ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК».

В апеляційній скарзі Банк посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

По суті доводить, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно проживали з померлим ОСОБА_5 за адресою: Сумська область, Ямпільський район, с.Привокзальне, вул.СРСР, буд.29, а тому є спадкоємцями померлого.

Вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги ч.3 ст.1268 ЦК України, згідно якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Отже, відповідачі є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину від померлого і зобовязані задовольнити вимоги Банку щодо погашення боргу за кредитним договором.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 та ОСОБА_7- ОСОБА_8 заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції по суті виходив з того, що після смерті ОСОБА_5 07 липня 2009 року залишилась неповернута ним за життя сума кредиту, який він отримав у Банку на підставі кредитного договору №№350/АК-2008 від 25 лютого 2008 року.

Банк не надав суду належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_6 мати спадкодавця та ОСОБА_4 рідна сестра спадкодавця отримали у спадщину майно після смерті ОСОБА_5, за рахунок якого вони мають задовольнити вимоги кредитора (Банку) на заявлені ним суми 96189,73 доларів США та 31185,38 грн.

Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможливо з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Суд першої інстанції цих вимог не дотримався.

Так, як убачається з договору кредиту, укладеного між ВАТ «КБ ЕКСПОБАНК» та ОСОБА_5 25 лютого 2008 року №350/АК-2008, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 20050 доларів США на строк до 24 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитом. ОСОБА_5 зобовязався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом згідно графіку щомісячних платежів та виконати свої зобовязання в повному обсязі. Забезпеченням повного та своєчасного виконання зобовязань за кредитним договором, відповідно до п. 2.2 укладеного кредитного договору виступала застава автомобіля Chery Amulet.

07 вересня 2009 року ОСОБА_5 помер, місце проживання Ямпільський район, селище Привокзальне, вул.60 років СРСР, буд.29 (актовий запис про смерть №77 від 11 вересня 2009 року а.с.35).

Як убачається із фотокопії заяви Банку на адресу Ямпільської районної державної нотаріальної контори від 25 січня 2010 року, зареєстрованої Ямпільською державною нотаріальною конторою 29 січня 2010 року за №24-01-14, 07 вересня 2009 року помер ОСОБА_5 Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, серія І-БП №112150, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції, про що в книзі реєстрації смертей 11 вересня 2009 року зроблено відповідний актовий запис №77. Останнє місце проживання померлого Сумська область, Ямпільський район, селище Привокзальне, вул.60 років СРСР, буд.29. На день смерті ОСОБА_5 мав перед АТ «КБ «ЕКСПОБАНК» невиконані зобовязання згідно договору кредиту №350/АК-2008 від 25 лютого 2008 року, укладеним між АТ «КБ «ЕКСПОБАНК» та ОСОБА_5, останнім був отриманий кредит у розмірі 20500 доларів США. Станом на 21 січня 2010 року заборгованість за договором кредиту не погашена. На підставі вище викладеного, АТ «КБ «ЕКСПОБАНК» предявляє свої кредиторські вимоги до всіх спадкоємців ОСОБА_5 на суму заборгованості за даним договором кредиту №350/АК-«008 від 26 лютого 2008 року у розмірі 189037,05 грн. (т.2 а.с.27).

Як убачається з копії договору №350/АК-2008 від 25 лютого 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_5 банк надав позичальнику кредит у розмірі 20050 доларів США на строк до 24 лютого 2015 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитом (т.1 а.с.8-11).

Банк доводить, що ОСОБА_5 станом на 29 квітня 2015 року має борг за вищевказаним договором перед Банком на суму 96189,79 доларів США та 31185,38 грн. (т.1 а.с.13-15).

З фотокопії актового запису про смерть №77 від 11 вересня 2009 року вбачається, що ОСОБА_5 помер 07 вересня 2009 року (т.1 а.с.35).

З фотокопії управління державної міграційної служби України в Сумській області Ямпільського районного сектору вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: селище ІНФОРМАЦІЯ_2, помер актовий запис №77 від 11 вересня 2009 року (т.2 а.с.6).

З фотокопії листа Ямпільської селищної ради вбачається, що ОСОБА_5 дійсно був зареєстрований на територій Ямпільської селищної ради. На території ради проживають мати, батько, сестра померлого ОСОБА_5, які мають право на прийняття спадщини. Мати була зареєстрована разом з сином на момент смерті, то вона може прийняти спадщину у будь-який час (т.2 а.с.5).

Банк доводить, що станом на 06 вересня 2009 року ОСОБА_5 мав заборгованість перед Банком 26713,85 доларів США та 4327,47 грн. (т.2 а.с.12-13).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1268 ЦК України зокрема передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається та визнаються сторонами ті обставини, що ОСОБА_3 є матірю ОСОБА_5, а ОСОБА_4 є сестрою ОСОБА_5

Відповідно до листа від 08 серпня 2016 року №368/02-14 Ямпільської районної державної нотаріальної контори, на виконання ухвали апеляційного суду Сумської області від 27 липня 2016 року Ямпільська районна державна нотаріальна контора повідомляє, що після смерті 07 вересня 2009 року ОСОБА_5 заведена спадкова справа №33/2010 від 05 лютого 2010 року за заявою-претензією АБ «КБ «ЕКСПОБАНК». Крім вказаного заявника, з заявою-претензією 20 липня 2011 року звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк»». Коло інших спадкоємців нотаріальній конторі невідоме (т.2 а.с.26).

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ОСОБА_5 помер 07 вересня 2009 року. Строк для прийняття спадщини спадкоємцями до 07 березня 2010 року. Банк предявив свої вимоги до кредиторів у межах вищезгаданого строку. Спадкоємці в порядку ст.1282 ЦК України вимоги кредитора в позасудовому порядку не задовольнити.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст.30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтею 37 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, Банк повинен був діяти відповідно до вимог вищезгаданих норм закону та звернутися до суду із зазначеним позовом до спадкоємців (правонаступників) ОСОБА_5 в межах строку, починаючи з 07 березня 2010 року по 07 березня 2013 року. Проте, звернувся до суду з даним позовом лише 25 травня 2015 року (т.1 а.с.1-23), тобто із спливом трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ст.267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом вищезгаданих законів, якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Як убачається із заяви від 16 листопада 2015 року представника ОСОБА_4 ОСОБА_8, який згідно довіреності (а.с.141) має всі права, якими наділений законом позивач, згаданий представник просив застосувати строки позовної давності та відмовити в позові Банку до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.153-154).

На вищезгадані обставини, докази та норми закону суд першої інстанції уваги не звернув та помилково відмовив Банку в позові за недоведеністю позовних вимог.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в позові Банку, який не подав доказів пропущення позовної давності з поважних причин, за спливом позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» задовольнити частково.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 25 листопада 2015року скасувати.

Відмовити у позові публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за спливом позовної давності.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -