Ухвала суду № 61328267, 13.09.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/1142/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1435/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 25

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2016 року в цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_4 (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 лютого 2014 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗАЗ 110308-44, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Ярославського у м. Охтирка не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, та пошкодив його. Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортній пригоди. На дату скоєння дорожньо-транспортній пригоди ОСОБА_3 не мав належним чином оформленого договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Натомість, згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/4833048 від 01 лютого 2014 року транспортний засіб ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, був забезпечений на території України.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 14 лютого 2014 року вартість матеріального збитку, завданого автомобілю ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням 20% ПДВ становить 7996 грн. 76 коп. (сума 20 ПДВ 1330,79 грн.). 14 квітня 2014 року МТСБУ перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕКСАС» 1199 грн. 72 коп. для відшкодування послуг аварійного комісара, а 26 червня 2014 року здійснило виплату страхового відшкодування з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 в розмірі 6663 грн. 97 коп., після чого 26 червня 2014 року звернулось до відповідача з листом про компенсацію страхового відшкодування в добровільному порядку, однак ОСОБА_3 кошти в добровільному порядку не сплатив. Посилаючись на вказані обставини, та на підставі п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ просило стягнути з відповідача кошти, повязані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 7863 грн. 69 коп. в порядку регресу.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України. ( а.с. 102-103)

Вказане заочне рішення суду позивач оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі МТСБУ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про інвалідність відповідача ОСОБА_3, тому безпідставно відмовив у задоволенні позову. Також позивач посилається на обставини того, що відповідач під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного спяніння, у звязку з чим позов про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу предявлений позивачем правомірно.

Сторони у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2014 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗАЗ 110308-44, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Ярославського у м. Охтирка не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, в результаті якого були пошкоджені обидва транспортні засоби (а.с.5, 6, 8, 13).

Автомобіль ЗАЗ 110308-44, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, не застрахований, відсутній поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або іноземний сертифікат «зелена картка» (а.с.13, 15).

Автомобіль ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_6 та яким на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_5, був застрахований у ПрАТ «СК «Провідна» (а.с.10, 11, 13, 14).

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП (а.с.8).

14 лютого 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з метою отримання відшкодування з відповідною заявою.(а.с.31).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 14 лютого 2014 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортній пригоди, складає 7996 грн. 76 коп., а вартість відновлювального ремонту цього ж транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортній пригоди станом на дату складання звіту становить 8668,81 грн. (а.с.17-22).

Відповідно до платіжного доручення від 14 квітня 2014 року за № 5883 МТСБУ перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕКСАС» 1199 грн. 72 коп. для відшкодування послуг аварійного комісара (а.с.39).

25 червня 2014 року МТСБУ видало наказ за № 3313 про відшкодування ОСОБА_5 шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортній пригоди, з фонду захисту потерпілих, а 26 червня 2014 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6663 грн. 97 коп. (а.с.38, 40)

26 червня 2014 року МТСБУ звернулось до відповідача ОСОБА_3 з листом про компенсацію витрат у загальному розмірі 7863,69 грн. в добровільному порядку (а.с.41).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог, оскільки відповідач, як інвалід першої групи, звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Виходячи з вимог ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

За положеннями пп. «а», «г» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі, а також особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як передбачено п.38.2.1 ст.38 цього ж Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Разом з тим, як встановлено п.13.1 ст.13 зазначеного Закону, учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Як встановлено постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2014 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 є інвалідом І групи з дитинства по опорно-руховому апарату (а.с.8).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановивши вказані обставини, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків від дорожньо-транспортної пригоди у порядку регресу з підстав, заявлених у позові.

У звязку із зазначеним, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведеність факту наявності у відповідача інвалідності через відсутність у матеріалах справи відповідної медичної документації, оскільки вказаний факт встановлений постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, який не потребує доказуванню у даній цивільній справі.

Що стосується доводів апеляційної скарги про стягнення відповідача на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу з посиланням на п.38.2.5 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: на те, що відповідач під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, то вони не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції, так як позов був предявлений з інших підстав, а саме на підставі п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 314 ч.1 п.1; 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - відхилити.

Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -