Рішення № 6132621, 22.05.2009, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-582/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.05.2009 року Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим в складі:

головуючого судді Караваєва К.М.

при секретарі Джурило Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноперекопське справу за позовом АБ “Кліринговий дім” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення сум і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до АБ “Кліринговий дім”, 3-я особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки у частині недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, просить стягнути з нього в його користь 47078,27 грн, посилаючись на те, що 6.08.2008 року між банком і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0050106/1402-2008, відповідно до якого, останньому на споживчі цілі вказаним банком був виданий кредит в сумі 50000,00 грн, шляхом видачі наявних грошей з каси банку на підставі заяви ОСОБА_1, на строк до 4.08.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, проте узяті зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконуються, внаслідок чого у нього на 19.02.2009 року утворилася заборгованість по кредиту, виплаті відсотків за користування кредитом, яки складають, з урахуванням пені та неустойки, вищезгадану суму.

Оскільки вказаний кредитний договір був забезпечений укладеним договором поруки від 12.12.2008 року № 07/2008-01П з громадянкою ОСОБА_2, то позивач також просить суд стягнути з неї в солідарному порядку заборгованість за кредитом разом зі ОСОБА_1, згідно положень ст.554 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, просить визнати вищевказаний договір поруки недійсним, посилаючись на наступні обставини.

З 17.04.2006 року по 31.12.2008 року вона працювала на посаді керуючої Армянським відділенням філії “Кримська дирекція” АБ “Кліринговий дім”.

У 2008 році нею, на підставі доручення № 10105 від 28.12.2007 року, від імені банку в числі інших, був укладений кредитний договір № 0050106/1402-2008, відповідно до якого, гр.ОСОБА_1 на споживчі цілі вказаним банком був виданий кредит в сумі 50000,00 грн.

У забезпечення даного договору, який був, на думку ОСОБА_2, оформлений відповідно до вимог діючого законодавства України і з дотриманням вимог нормативних документів банку, були укладені договори завдатку і поруки з ОСОБА_3, яки повністю забезпечували отриманий ОСОБА_1 кредит, що знайшло своє відображення у п.5.3 кредитного договору.

Оскільки в листопаді 2008 року мало місце порушення графіку погашення кредиту, то працівники служби безпеки банку, використовуючи своє службове положення, шляхом психологічного тиску та з посилкою на відсутність будь-яких правових наслідків її дій, спонукали ОСОБА_2М підписати договір поруки від 12.12.2008 року № 07/2008-01П, згідно якого вона зобов’язується відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1, а також ОСОБА_4 і ОСОБА_5, по укладеним ними кредитним договорам – всього на суму 140000 грн.

Разом з тим, при укладанні договору поруки, у порушенні норм діючого законодавства України та Положення АБ “Кліринговий дім” “Про кредитування фізичних осіб”, затвердженого рішенням правління банку № 106 від 25.04.2008 року, не було перевірено майновий стан ОСОБА_2 для вирішення питання про реальну можливість її поручительства, а також не зібраний необхідний пакет документів для оформлення договору, не внесені зміни у кредитні справи ОСОБА_1 та інших позичальників, а останні не знали про існування оформлення нею поручительства.

Крім того, на час укладання договору, ОСОБА_2 вже мала зобов’язання перед банком по кредитному договору, який вона уклала раніше.

Вказані обставини потягли за собою неможливість виконання підписаного ОСОБА_2 договору поруки у майбутньому.

Разом з тим, ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1 не позбавлений особисто можливості виконати свої зобов’язання за укладеним ним кредитним договором.

Ухвалою суду від 21.05.2009 року вимоги ОСОБА_2 в частині визнання недійсним договору поруки від 12.02.2008 року щодо забезпечення зобов’язань за договорами кредитів, укладеними ОСОБА_4 і ОСОБА_5, залишені без розгляду.

У судовому засіданні представник АБ “Кліринговий дім” - начальник юридичного відділу ОСОБА_6 підтримала заявлені вимоги і наполягає на їх задоволенні, при цьому заперечує проти позову ОСОБА_2.

ОСОБА_2 також підтримала свої вимоги, що залишилися, і наполягає на їх задоволення, при цьому заперечує проти задоволення позову АБ “Кліринговий дім” в частині стягнення з неї суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 позов АБ “Кліринговий дім” визнав повністю, а також, як 3-я особа, не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_2.

Суд, вислухав сторони, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи , вважає за необхідне позов АБ “Кліринговий дім” задовольнити повністю, а у позові ОСОБА_2 - відмовити.

Судом встановлено, що 6.08.2008 року між банком і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0050106/1402-2008, відповідно до якого, останньому на споживчі цілі вказаним банком був виданий кредит в сумі 50000,00 грн, шляхом видачі наявних грошей з каси банку на підставі заяви ОСОБА_1, на строк до 4.08.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Після отримання кредиту ОСОБА_1, сума якого йому була видана наявними грошами з каси банку на підставі заяви від 6.08.2008 року, останній узяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту і виплаті відсотків за договором став виконувати неналежним чином, чим порушив зобов’язання по укладеному ним договору.

Даний кредитний договір був забезпечений, у числі інших, укладеним договором поруки від 12.12.2008 року № 07/2008-01П з громадянкою ОСОБА_2.

Неодноразові вимоги представників банку виконати зобов’язання за кредитними договором, ОСОБА_1 проігнорував.

Указані обставини підтверджуються показами сторін, копіями кредитного договору № 0050106/1402-2008 від 6.08.2008 року та додатків до нього, договору поруки № 07/2008-01П від 12.12.2008 року (а.с.14-24), заявою ОСОБА_1 про видачу готівки (а.с.29), довідки банку про заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (а.с.25), виписками по судному рахунку, по нарахованим відсоткам, розрахунком по пені (а.с.26-28), листів-повідомлень ОСОБА_1І про наявність простроченої заборгованості (а.с.30,31,48).

Разом з тим, відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити по ньому відсотки .

Статтями 553,554 ЦК Україні передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання.

У разі порушення божником зобов’язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому же обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умов укладеного з АБ “Кліринговий дім” кредитного договору №№ 0050106/1402-2008 від 6.08.2008 року, то він, а також ОСОБА_2, відповідно до умов кредитного договору і договору поруки, зобов'язані на вимогу банку сплатити заборгованість по кредиту та несплачені відсотки за користування грошовими коштами, з урахуванням штрафних санкцій, в солідарному порядку.

Згідно представленого представником банку розрахунку, сума заборгованості по кредиту, по несплачених відсотках за користування кредитом і за штрафними санкціями складає на 19.02.2009 року 47078,27 грн..

Обгрунтованість вказаного розрахунку відповідачами не оспорюється .

Строк дії укладеного між банком і ОСОБА_1 кредитного договору не наступив, однак, відповідно до п.6.3.3 кредитного договору, банк має право, в разі порушення позичальником зобов’язань по договору, вимагати від останнього дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування та виконання інших зобов’язань за договором у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача 47078,27 грн.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні її позову, суд виходить з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову банку, ОСОБА_2 посилається на те, що договір поруки був підписаний нею внаслідок психологічного тиску з боку працівників служби безпеки банку, а при його оформленні сторонами не були дотримані вимоги чинного законодавства України і нормативних документів банку.

Оцінюючи дані доводи ОСОБА_2, суд приходить о висновку про те, що вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, з пояснень сторін, свідка ОСОБА_7 і матеріалів справи витікає, що 12.12.2008 року було проведено засідання кредитної комісії філії “Кримська дирекція” АБ “Кліринговий дім” (протокол № 132/1) з повісткою дня “Про виконання зобов’язань позичальникам по виданим кредитам Армянським відділенням, у тому числі ОСОБА_1, під час якого ОСОБА_2 гарантувала платіжездатність та своєчасне повернення останнім отриманого кредиту, а у якості додаткової гарантії повернення ним кредиту запропонувала укласти з нею договір поруки (а.с.126).

У зв’язку з даною пропозицією ОСОБА_2, між останньої і банком був укладений договір поруки № 07/2008-01П від 12.12.2008 року, відповідно до якого, ОСОБА_2 всім своїм рухомим та нерухомим майном станом на 12.12.2008 року зобов’язується відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_1, яки випливають з договору кредиту № 0050106/1402-2008 від 6.08.2008 року.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що даний договір вона уклала з банком добровільно, без будь-якого примушення з боку представників банку і на той час мала можливість його виконати.

Однак, після цього, у січні 2009 року, коли ОСОБА_2 знаходилася на своєму робочому місці – у Армянському відділенні банку, її викликав працівник служби безпеки банку ОСОБА_7 і в присутності представників головного управління банку запропонував їй повторно підписати договір поруки, без зміни його номеру і даті складання, у текст якого були внесені доповнення про те, що вона також зобов’язується забезпечити виконання зобов’язань громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яки випливають з кредитних договорів № 0050109/1553-2008 від 12.11.2008 року і № 0050106/1550-2008 від 24.10.2008 року, що вона вимушена була зробити під його психологічним тиском і обіцянками не використовувати цей договір за його призначенням в майбутньому.

Саме з даними доповненнями у тексті договору поруки ОСОБА_2М не згодна, оскільки вона не мала можливості його виконати.

Оскільки ОСОБА_2 не заперечує той факт, що укладений договір поруки в частині забезпечення нею зобов’язань ОСОБА_1 відповідає її волевиявленню і був спрямований на реальне настання правових наслідків, при цьому договір був вчинений у формі, встановленої законом, то суд приходить до висновку про те, що спірний договір у цієї частині відповідає вимогам ст.203 ЦК України, а тому підстави для визнання спірного договору в даної частині недійсним відсутні.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, яки беруть участь у справі.

З урахування цього, доводи ОСОБА_2 про те, що її примусили працівники банку підписати спірний договір і, таким чином, узяти на себе зобов’язання щодо забезпечення кредитних договорів, укладений ОСОБА_4 і ОСОБА_5, значення для вирішення справжньої справи не має, оскільки дана частина спірного договору не є предметом розгляду судом.

Разом з тим, згідно до положень ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Той факт, що під час внесення доповнень до договору поруки представниками банку не був перевірений фінансовий стан ОСОБА_2 і не витребуваний повний пакет документів, значення для вирішення справи не мають, оскільки надання цих даних залежить від вимог банку і стосується лише позичальника при визначенні ним способів забезпечення своїх зобов’язань.

Також не має значення та обставина, що кредитні зобов’язання ОСОБА_1 також були забезпечені договором поруки № 0056/1402-2008 від 6.08.2008 року, укладеним між банком і ОСОБА_3 (а.с.124), у зв’язку з тим, що право пред’явлення вимоги до усіх поручителів або з одного з них надано кредитору, тобто банку і банк скористувався цим правом, пред’явивши позов до ОСОБА_2.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст.203,217,553,554,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов АБ “Кліринговий дім” задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь АБ “Кліринговий дім” в особі Філії “Кримська дирекція” АБ “Кліринговий дім”, розташованого в м.Сімферополь, ОСОБА_8 6/13, ЕДРПОУ 33494260, розрахунковий рахунок № 290999024, МФО 384920, 47579,05 грн, в т.ч. 470,78 грн - витрати по оплаті держмита, 30 грн- витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим.

У позові ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави недоплачене нею при подачі позову державне мито у розмірі 449 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду АР Крим протягом 10 днів, починаючи з наступного дня після його оголошення, через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд АР Крим протягом 20 днів після подачі заяви про його апеляційне оскарження через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим.

Суддя: