Ухвала суду № 61324708, 08.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/9196/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Новак Р.В.

Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Крижанівської Г.В., Немировської О.В.

при секретарі - Субчаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа : ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставне майно, зобов»язання вчинити дії та виселення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ПАТ « Акціонерний банк «Південний» звернулося до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на заставне майно,зобов»язання усунення перешкод та виселення.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим , що 13.03.2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов»язань позичальника перед кредитором за кредитним договором №314 від 27.09.2007 року,укладеного між ОСОБА_5 та АБ «Південний» , було укладено договір іпотеки,посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського округу Іллічовою Н.А. за Р№1521.Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1.Оскільки позичальником не були повернуті кредитні кошти у термін передбачений кредитним договором, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року позов задоволено частково. Вирішено зобов»язати кожного з відповідачів не чинити перешкоди позивачу у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та виселити кожного з відповідачів з вказаної квартири без надання іншого житла.

В апеляційних скаргах відповідачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначають,що суд постановив таке рішення з порушенням ч.3 ст.109 ЖК України.

Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 13.03.2009 року , між позивачем та відповідачем, з метою забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором № 314 від 27.09.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та АБ «Південний», був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. за Р№ 1521. Предметом іпотеки за вказаним договором є квартира АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат, загальною площею 118,3 кв.м..

Утермін, передбачений кредитним договором, кредитні кошти у повній сумі повернуті не були.

Пунктом 3.3. Договору іпотеки від 13.02.2009 року , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 1521 передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу V Закону України«Про іпотеку» спосіб стягнення: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого надписунотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

03.09.2013 року ПАТ АБ «Південний» вручив відповідачам вимоги №№0-86-28822, 0-86-28818 від 15.08.2013 року про їх виселення протягом місяця з дня отримання цих вимог.

В листопаді 2014 року позивач звернувся із позовом про звернення стягнення на заставлене майно , та просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на вказану квартиру за ПАТ АБ «Південний» в рахунок часткового стягнення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № 314 від 27.09.2007 року , загальна сума якої становить 4 464384,00 грн.. Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не чинити перешкоди ПАТ АБ «Південний» у користуванні квартирою АДРЕСА_1. Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Під час розгляду даної справив суді першої інстанції, ПАТ «Південний» реалізував своє право на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстр прав та їх обтяжень індексний номер 29864642, державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової В.В. за № 17403713 від 21.11.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про держану реєстрацію права власності за ПАТ АБ «Південний».

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зобов»язуючи відповідачів не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на даний час ПАТ «Акціонерний банк «Південний» є власником вказаної квартири, в зв»язку з чим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають примусовому виселенню без надання іншого житла.

Такий висновок суду колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, відповідним обставинам справи та вимогам закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

За змістом ст. ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку,встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, на даний час власником, у встановленому законом порядку квартири АДРЕСА_1, є ПАТ «Акціонерний банк «Південний».

Таким чином, продовжуючи безпідставно користуватися квартирою АДРЕСА_1, відповідачі порушують право власності позивача, яке підлягає захисту шляхом примусового виселення останніх .

Доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що їх виселення без надання іншого постійного житла, як це передбачено ч. 2 ст. 109 ЖК України, неможливе, на увагу не заслуговують, оскільки в даному випадку квартира АДРЕСА_1 не є предметом іпотеки, а є власністю позивача, внаслідок чого відповідачі зобов»язані були усунути перешкоди у користуванні ПАТ «АБ»Південний» квартирою та добровільно звільнити жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги .

Зважаючи на те, що відповідачі добровільно не звільнили жиле приміщення, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду, що передбачено ч. 3 ст. 109 ЖК України.

При цьому виселення на вимогу нового власника не тягне надання останнім вказаним особам іншого постійного жилого приміщення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності або необґрунтованості рішення суду , ухваленого в даній справі, апеляційна скарга не містить.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -