Постанова № 61324620, 09.09.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2016 р. Справа № 809/998/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Пиріг Х.І.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "КІМ" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису №54 від 18.04.2016 та постанови №35/1014-2532-16 від 29.04.2016, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КІМ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису №54 від 18.04.2016 та постанови №35/1014-2532-16 від 29.04.2016.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані припис та постанова складені протиправно, оскільки проектна документація, яку було затверджено 14.01.2016, відповідає вимогам чинного законодавства, так-як розроблена у відповідності до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», з урахуванням всіх складових вихідних даних. Водночас, ДБН А.2.2-3-2014, частинами 1 статей 29 та 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» не передбачено вимог обовязкового отримання технічних умов в частині забезпечення технічної безпеки, що є правом а не обовязком замовника. Також, вказує, що відповідачем було порушено процедуру проведення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки позивача не було повідомлено про проведення позапланової перевірки, у звязку чим позбавлено прав, передбачених пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, що свідчить про протиправність оскаржуваних припису та постанови.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення (а.с.46). Відповідач щодо задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у запереченні. У задоволенні позову просив відмовити (а.с.47-54).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3, у присутності ОСОБА_4, 18.04.2016 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Релігійної громади Свідків ОСОБА_5 Іллічівського району, обєкта будівництва «Будівництво культової будівлі «Зал Царства Свідків ОСОБА_5» за адресою: вул. сонячна, 14, смт. Первомайське, Жовтневого району, Миколаївської області.

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки, згідно висновків якого, проектна документація на вищевказаний обєкт будівництва розроблена приватним підприємством "КІМ" з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме без отримання необхідних вихідних даних (технічних умов) в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки, що є порушенням частин 1 статей 29 та 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частини 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», що у відповідності до статті 376 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом (а.с.15-16).

У звязку з виявленими порушеннями, 18.04.2016 Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно приватного підприємства "КІМ" (а.с.17).

Разом з протоколом, 18.04.2016 було видано приватному підприємству "КІМ" припис №54 про усунення порушення вимог містобудівного законодавства шляхом отримання технічних умов в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки на обєкт «Будівництво культової будівлі «Зал Царства Свідків ОСОБА_5» за адресою: вул. Сонячна, 14, смт. Первомайське, Жовтневого району; приведення проектної документації к відповідність до вимог містобудівного законодавства на вказаний обєкт будівництва, та встановлено термін його виконання 18.05.2016 (а.с.19).

У полі заповнення протоколу та припису «у разі відмови особи в отриманні припису робиться відмітка» вказано «на момент складення був відсутній».

За результатами розгляду вищевказаних акта позапланової перевірки, протоколу та припису від 18.04.2016, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 29.04.2016 прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №35/1014-2532-16, згідно якої приватне підприємство "КІМ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (а.с.20).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку № 553).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 2 статті 1 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Оскільки, проектна організація - приватне підприємство "КІМ" розробляло проектну документацію на обєкт будівництва «Будівництво культової будівлі «Зал Царства Свідків ОСОБА_5» за адресою: вул. Сонячна, 14, смт. Первомайське, Жовтневого району, Миколаївської області, то в силу абзацу 2 частини 1 статті 2 статті 1 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності», позивач є суб'єктом містобудування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем у встановленому порядку приватне підприємство "КІМ" про позапланову перевірку не повідомлялося, що зафіксовано у акті перевірки, протоколі та приписі від 18.04.2016 а саме «на момент складення був відсутній».

Як наслідок, субєкт містобудування, щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль - приватне підприємство "КІМ" було позбавлене прав, передбачених пунктом 13 Порядку №553, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень.

Згідно з пунктом 21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Однак, відповідачем з порушенням пункту 21 Порядку, фактично вже після проведення позапланової перевірки позивачу були направлені акт перевірки та припис, при тому, що тільки у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, здійснюється їх направлення.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом (пункт 11 Порядку №553).

Згідно з пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Серед іншого, у відповідності до пункту 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує - чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Втім, відповідачем не доведено, що позивач був сповіщений про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення та про здійснення ним дій щодо з'ясування даної обставини, що не дало можливості реалізувати право позивача на захист у повній мірі.

Слід зазначити, що надані відповідачем докази направлені на адресу відповідача через Головне управління Національної поліції у Івано-Франківській області не спростовують факту неналежного повідомлення позивача про здійснення заходів контролю, оскільки вказані документи датовані 31.05.2016, тобто за спливом місячного терміну після здійснення перевірки.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553, посадові особи Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством, за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, відповідачем порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, а саме обґрунтування вини формується лише на одних даних сприйняття посадових осіб відповідача, з яких неможна визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність провини, також відповідачем не було досліджено суть правопорушення, що є порушенням вимог абзацу 2 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 №553.

Згідно з пунктом 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Пунктом 2 наказу Міністерства Оборони України «Про затвердження Правил надання технічних умов до інженерного забезпечення обєкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки» від 14.11.2013 № 77, встановлено, що фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, звертається до Державної служби України з надзвичайних ситуацій для отримання технічних умов до інженерного забезпечення обєкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки на добровільній основі.

Поряд з цим, пунктом 4 Правил надання технічних умов до інженерного забезпечення обєкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки» затверджених наказом Міністерства Оборони України від 14.11.2013 № 77 передбачено, що технічні умови надаються безоплатно на добровільних засадах за зверненням фізичних чи юридичних осіб Державною службою України з надзвичайних ситуацій та її територіальними органами.

Отже, одержання технічних умов щодо пожежної та техногенної безпеки відбувається на добровільних засадах.

Проектна документація позивачем була розроблена з урахуванням всіх складових вихідних даних у відповідності до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», якими визначено вичерпний перелік вихідних даних, які надаються замовником. При цьому, відповідачем вказане не спростовано.

Крім того, приватним підприємством «КІМ» на підтвердження розроблення проектної документації з урахуванням всіх вихідних даних було надано суду експертну оцінку від 20.11.2015 №215022-МС, згідно якої за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена з дотриманням вимог (а.с. 22-23).

Відповідно до часини, 1 статей 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною 1 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачено, що проектна документація на будівництво обєктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Однак, у документах, прийнятих за результатами перевірки не міститься обґрунтувань - вимоги якого саме, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, законодавства при розробленні проекту документації порушено та які саме нормативно визначені технічні умови в частині забезпечення технічної безпеки недотримано, оскільки частинами 1 статей 29 та 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлені загальні правила, які не містять вимог дотримання технічних вимог в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки.

Таким чином, оскаржувані припис №54 від 18.04.2016 та постанова №35/1014-2532-16 від 29.04.2016 прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, що мали значення при їх прийнятті та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є підставами для визнання їх протиправними та скасування.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №54 від 18.04.2016.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №35/1014-2532-16 від 29.04.2016.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяГригорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 14.09.2016.