Ухвала суду № 61324125, 12.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24805/14-ц Провадження № 22-ц/772/2152/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої судді: Марчук B.C.

Суддів: Жданкіна В.В., Сала Т.Б.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.03.2016 року, -

В с т а н о в и л а :

19.11.2014 року ПАТ "ВТБ Банк звернулося в суд з даним позовом до ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 вересня 2012 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №R53700327735В, згідно якого відповідачці був наданий кредит в сумі 99 000,00 грн. на строк до 17 вересня 2016 року зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 31% річних.

В порушення умов договору, відповідачка станом на 08.09.2014 року допустила заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 100 574. 26 грн., з яких :

заборгованість з погашення (повернення) кредиту в розмірі 77277,19 грн.;

заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 12 519.17грн.;

заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 4607.21 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 5115.50 грн.;

заборгованість по сплаті 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 79,30 грн.;

заборгованість по сплаті інфляційних втрат за користування коштами банку, нарахованих у звязку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 416,65 грн.;

заборгованість по сплаті 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 90,08 грн.;

заборгованість по сплаті інфляційних втрат за користування коштами банку, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів в сумі 469.16 грн.

10 жовтня 2014 року на адресу відповідачки Банком було направлено лист-вимогу про погашення заборгованості, який залишився без уваги та виконання, тому позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.03.2015 року позов ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з відповідачки на користь позивача 100574, 26 грн. заборгованості за кредитним договором і 1005, 75 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_2 07.04.2016 року звернулася з заявою про його перегляд в силу ст. 228 ЦПК України, яка ухвалою суду від 18 травня 2016 року залишена без задоволення.

Відповідачка оскаржила вказане заочне рішення суду в апеляційному порядку, як ухвалене за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати заочне рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов ПАТ «ВТБ БАНК», суд виходив з наступних обставин.

17 вересня 2012 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №R53700327735В, згідно якого відповідачці був наданий кредит в сумі 99 000,00 грн. на строк до 17 вересня 2016 року зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 31% річних.

Відповідно до меморіального ордеру №38017 від 17.09.2012 року позивачем виконано свої обов'язки за кредитним договором та надано відповідачці кошти у сумі 99 000,00 грн. (а. с. 15).

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачкою та утворенням кредитної заборгованості, позивач повідомляв відповідача про необхідність дострокового повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується відповідним листом та рекомендованим повідомленням ( а. с. 17-18).

Згідно розрахунку заборгованості за вищевказаним договором кредиту, заборгованість відповідачки станом на 08.09.2014 року становить 100 574, 26 грн. а саме: заборгованість з погашення (повернення) кредиту у сумі неповернутого кредиту в розмірі 77 277.19 грн.; заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 12 519,17 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 4607,21 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 5115.50 грн., заборгованість по сплаті 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 79.30 грн.. заборгованість по сплаті інфляційних втрат за користування коштами банку, нарахованих в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 416,65 гри., заборгованість по сплаті 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 90,08 грн., заборгованість по сплаті інфляційних втрат за користування коштами банку, нарахованих у зв'язку з порушенням зобовязань щодо сплати процентів в сумі 469,16 грн. ( а. с. 4-7).

Зазначені обставини відповідають матеріалам справи і свідчать про наявність зобов`язальних кредитних правовідносин.

З огляду на це, суд правомірно застосував норми книги п`ятої розділів 1-3 ЦК України та прийшов до підставного висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що рішення не містить даних щодо сплачених відповідачкою коштів позивачу, відомостей коли виникла заборгованість, з якого часу виникла пеня та доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов`язань за кредитним договором, не відповідають дійсності, виходячи з наступного.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_2 26 грудня 2014 року отримала повістку про виклик до суду на 11 год. 27.01.2015 року в якості відповідача у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором (а/с 31-32), проте ніяк не відреагувала на вказану повістку. Про розмір заборгованості та її складові частини ОСОБА_2 знала ще з 14 жовтня 2014 року, коли отримала лист-вимогу з банку про повернення повної заборгованості ( а/с17,18). Знаючи про вказану вимогу та маючи повістку, відповідачка не повідомила ні кредитора, ні суд про свої обставини щодо заборгованості, тому суд їх не міг знати та врахувати. До заяви про перегляд заочного рішення суду надана лише виписка з медичної карти ОСОБА_2, з якої видно, що вона хворіла у період з 23.03.2016 р. по 21.04.2016 р., що значно пізніше ніж розглядалася дана справа у суду першої інстанції (а/с56). А крім того, не звільняє від заборгованості, а могла бути лише підставою для відстрочення чи розстрочення її погашення.

Щодо доданих відповідачкою до заяви про перегляд заочного рішення суду квитанцій про касові операції, на які вона посилається і в апеляційній скарзі, то вони надані ніким не завірених копіях в порушення ст. 64 ЦПК України. Крім того, всі платежі, вказані у наданих копіях, зараховані до погашення заборгованості, виходячи з розрахунку, наданого позивачем 08.08.2016 року (а/с 120) та нічим не спростованого апелянтом.

Вирішуючи спір, суд виходив, в тому числі, і з умов договору, зазначивши у рішенні аркуші справи, де він міститься та окремі його пункти (а/с47).

Отже, на думку колегії суддів, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому в силу ст.. 308 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.03.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук