Ухвала суду № 61320290, 25.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4922/16 Справа № 172/264/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Григорєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року про відкриття провадження

у справі за позовом Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним розпорядження голови Васильківської РДА №704-р-07 від 28 грудня 2007 року, визнання недійсним державного акту та зобовязання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним розпорядження голови Васильківської РДА №704-р-07 від 28 грудня 2007 року, визнання недійсним державного акту та зобовязання повернути земельну ділянку.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вищезазначеної ухвали як такої, що постановлена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана та оформлена з додержанням вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, підстав для відмови у відкритті провадження у справі, передбачених ст.122 ЦПК України не встановлено.

З такими висновками суду першої інстанції, щодо дотримання правил підсудності та юрисдикції, погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає вимогам Закону.

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судом.

Відповідно до розяснень викладених у Постанові Пленуму ВССУ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.04 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.10 № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01.04.10 № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

З моменту реалізації рішення органу місцевого самоврядування щодо набуття особою права користування або власності на земельну ділянку, а саме після оформлення такого права відповідно до чинного законодавства, захист прав та інтересів має відбуватися у способи, визначені у ст. 152 Земельного кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, шляхом звернення з відповідним позовом до суду загальної юрисдикції (постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 01.10.2013 у справі №21-228а13).

Згідно з ч. 1 ст. 360-7 ЩІК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, оскаржувана ухвала Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2016 про відкриття провадження у справі є законною та скасуванню не підлягає.

Окрім того, згідно зі ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Предметом позову є саме земельна ділянка 4,5974 га, яка розташована на території Чаплинської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області. Зі змісту позову вбачається, що вказана земельна ділянка була надана Васильківською РДА на підставі неправомірних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Окрім того, відповідно до ст. 122 ЦПК України, суд не з'ясовує обставини справи, а приймає рішення про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-6 від 06.09.2012 з 01.01.2013 Головне управління Держтеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та уповноважене передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб, тобто є правонаступником районних державних адміністрацій та здійснює повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів. Тобто є належним позивачем.

Отже, виходячи з викладеного вище судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відкриття провадження у цивільній справі, оскільки дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавств та незгодою апелянта з ухвалою про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: