Постанова № 61319576, 12.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2016 р. №820/3518/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.06.2016 року №0002581304, що винесене на підставі акту перевірки від 25.05.2016 року № 1847/20-30-13-04/НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. в результаті якої складено акт перевірки від 25.05.2016 р. № 1847/20-30-13-04/НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення - рішення від 15.06.2016 р. №0002581304. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включений до включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, (код НОМЕР_1) та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Судом встановлено, що 25.05.2016 року, Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі пп. 77.4, пп. 77.5 ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI, ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно направлення від 25.04.2016 року №405 Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та згідно наказу на проведення перевірки від 14.04.2016 №430, проведена документальна планова виїзна перевірка субєкта господарювання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання вимог Податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 року, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2013 по 31.12,2015 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 1847/20-30-13-04/НОМЕР_1 від 25.05.2016 р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р." (т.1 а.с. 6-36).

Згідно з висновками акту податковим органом встановлені порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у розмірі - 240871,00 грн., по наступним періодам 2014 рік у розмірі 68934,00 грн., а саме: за січень - у розмірі 234,00 грн.; за лютий - у розмірі 633,00 грн.; за березень - у розмірі 4108,00 грн.; за квітень - у розмірі 5430,00 грн.; за травень - у розмірі 10592,00 грн.; за червень - у розмірі 5925,00 грн.; за липень - у розмірі 5088,00 грн.; за серпень - у розмірі 4010,00 грн.; за вересень - у розмірі 15693,00 грн., за жовтень у розмірі 8138 грн., за листопад - у розмірі 5380,00 грн.; за грудень - у розмірі 3703,00 грн.; 2015 рік у розмірі 171937,00 грн. а саме: за січень - у розмірі 3563,00 грн.; за лютий - у розмірі 3292,00 грн.; за березень - у розмірі 4723,00 грн.; за квітень - у розмірі 6003,00 грн.; за травень - у розмірі 6130,00 грн.; за червень - у розмірі 28153,00 грн.; за липень - у розмірі 9658,00 грн.; за серпень - у розмірі 7489,00 грн.; за вересень - у розмірі 39847,00 грн.; за жовтень - у розмірі 6674,00 грн.; за листопад - у розмірі 24062,00 грн.; за грудень - у розмірі 32343,00 грн..

За результатами акту перевірки Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 р. №0002581304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму у розмірі 240871,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму у розмірі 60217,75 грн. (т.1 а.с.37).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 25.05.2016 р. №1847/20-30-13-04/НОМЕР_1, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов'язані: а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку; г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг; ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником податку для отримання доходів від провадження господарської діяльності; д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги; е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 184.7 ст.184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах передбачених законом, документи в електронному вигляді; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

У відповідності до вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (редакція діяла станом 1 на 31.12.2013 р. та 28.01.2014 р.) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної компютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

У відповідності до вимог п.п.197.1.25 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно - української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової : інформації на митній території України.

Судом з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем здійснювалась господарська діяльність щодо постачання продукції, визначеної п.п.197.1.25 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України.

Зазначені обставини підтверджуються копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних за період лютий-червень 2013 року, березень-травень та вересень 2014 року щодо поставки позивачем фізичним особам підручників та навчальних посібників (т.1, а.с.46-91). Оплата товарів відбувалася у безготівковій формі, що підтверджується копіями виписок банку по особовому рахунку позивача (а.с.92-114).

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 у 2013 році, маючи дохід у розмірі 349795,50 від здійснення підприємницької діяльності, а саме оптової торгівлі книжковою продукцією, не реєструвався як платник податку на додану вартість у зв'язку з тим, що був платником єдиного податку та здійснював операції, звільнені від оподаткування згідно з п.п.197 .1.25 п. 197.1. ст. 197 Податкового кодексу України.

Положеннями п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України встановлено, що разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, з умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, обов'язковим критерієм для реєстрації платника податку на додану вартість у разі переходу із спрощеної системи, що не передбачає сплату ПДВ на сплату інших податків і зборів є відповідність такого платника податку вимогами п. 181.1 ст. 181 ПК України, а саме отримання доходу від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, який сукупно перевищує 300000 гривень.

Отже, ФОП ОСОБА_3 у 2014 році у при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну з обсягом отриманого доходу у 2013 р. в розмірі 349795,50 від здійснення підприємницької діяльності, а саме оптової торгівлі книжкової продукції не реєструвався як платник податку на додану вартість у зв'язку з тим що оптова торгівля книжкової продукції звільнена від оподаткування (п.п.197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПК України), а відповідно платник податку не відповідав вимогам п. 181.1 ст. 181 ПК України тому як не здійснював операцій що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Також між позивачем (постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) укладено договір поставки №0108-15 від 01.08.2015 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим Договором, передати покупцю товар (книжкова продукція) (т.1, а.с.126-129). Виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних №29/08 від 29.08.2015 року та №08/09 від 08.09.2015 року, видаткових накладних №33 від 01.09.2015 року, №30 від 29.08.2015 року, №35 від 08.09.2015 року (а.с.130-134). За вказаним договором позивачем постачались підручники та навчальні посібники (робочі зошити, зошити для практичних робіт, інваріантні модулі, тощо).

У 2015 році відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (т.1, а.с.191-193) платником податку отримано дохід у розмірі 859682,92, при цьому дохід у розмірі 40000,00 грн. - дохід, отриманий від реалізації книжкової продукції тобто пільгових товарів, суму у розмірі 819682,92 грн. отримано від здійснення інших видів діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських документів - банківських виписок, виписок по особовому рахунку, платіжних доручень за спірний період (т.1, а.с.203-250, т.2, а.с.1-168).

Таким чином, позивачем не перевищено обсягу доходу від постачання товарів (робіт/послуг) що є необхідним для обов'язкової реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до вимог п.п. 181.1. п. 181 ст. 181 Податкового кодексу України в редакції станом на 31.12.2015.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що суб'єктом владних повноважень не прийнято до уваги вищенаведені норми права при винесенні оскаржуваного рішення, а тому податкове повідомлення - рішення від 15.06.2016 року №0002581304, що винесене на підставі акту перевірки від 25.05.2016 року № 1847/20-30-13-04/НОМЕР_1 є таким, що не відповідає вимогам закону.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 15.06.2016 року №0002581304.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3010,89 грн. (три тисячі десять гривень 89 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15.09.2016 року.

Суддя Полях Н.А.