Постанова № 61319106, 14.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа№ 910/2843/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Дрозда О.В.,

представників:

від позивача Норець Н.О. - дов. від 29.12.2015 року № 152

Товмач С.М. - дов. від 29.12.2015 року № 142

від відповідача Коваленко В.П. - дов. від 29.03.2016 року № 14

Клюсова Т.М. - дов. від 21.06.2016 року № 26

від третьої особи ПрокопенкоТ.Ю. - дов. від 29.02.2016 року № б/н

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016

у справі № 910/2843/16 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс»

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі - ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», або позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Територіальне відділення, або відповідач) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії від 15.12.2015 № 56 у справі № 140-03/12.14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 залучено до участі у справі №910/2843/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» (далі - ТОВ «Бетон Комплекс»).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі № 910/2843/16 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач повно та всебічно дослідив відповідний товарний ринок та вмотивовано встановив, що дії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії, які полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

За твердженнями апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач не склав перелік основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп), хоча на ринку є інші суб'єкти господарювання, які можуть надавати аналогічні послуги.

Скаржник зазначає, що при визначенні товарних меж ринку відповідач об'єднав послугу з експлуатації під'їзної колії, приписи єдиного технологічного процесу та послугу з перевезення вантажів залізним транспортом та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, порушивши тим самим п.п.5.1-5.4 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, що затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р (далі - Методика).

Апелянт також зауважує, що окремого дослідження місцевим господарським судом потребувало ціноутворення шляхом призначення судової експертизи.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 №09-52/4176/16 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» відповідно до підпункту 2.3.50, пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2843/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Коршун Н.М. на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 910/2843/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Рябуха В.І. (суддя-доповідач), судді Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 вказаною вище колегією суддів прийнято апеляційну скаргу до свого провадження та призначено її до розгляду на 14.09.2016. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

Доказом належного повідомлення сторін та третьої особи про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду від 31.08.2016) - 02.09.2016 (позивачу та третій особі), 05.09.2016 (відповідачу), які долучені до матеріалів справи.

29.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав пояснення по справі.

У судовому засіданні 14.09.2016 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2015 Адміністративною колегією Територіального відділення прийнято рішення № 56 у справі № 140-03/12.14 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії у період з 01.01.2013 по 15.04.2015 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка, оскільки не мало жодного конкурента на цьому ринку.

Визнано дії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії, що полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинене порушення, яке викладене в пункті 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії штраф у розмірі 68 000 грн.

Зобов'язано ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії припинити порушення, викладене в пункті 2 резолютивної частини наведеного рішення, шляхом приведення вартості послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №12, 14, 15 станції Київ-Петрівка до економічно обґрунтованого рівня.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

В п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Як зазначалось вище, у рішенні від 15.12.2015 № 56 Адміністративною колегією Територіального відділення було встановлено, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка у період з 01.01.2013 по 15.04.2015 займало монопольне (домінуюче) становище, оскільки не мало жодного конкурента на цьому ринку.

Відповідно до п. 71 Статуту залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

З договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 16.07.2010, укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (залізниця) та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії (власник колії) вбачається, що експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику та примикає: І маневровий р-н стр. №12 до колії №34 ст. Київ-Петрівка; ІІ маневровий р-н - стр. №703 до колії №34 ст. Київ-Петрівка; ІІІ маневровий р-н - стр. №2 до колії №30 ст. Київ-Петрівка і обслуговується відповідним локомотивом.

У п. 6 договору від 16.07.2010 наведено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на 12, 14, 15 колії сортувального парку станції Київ-Петрівка. Здавання вагонів проводиться на 12, 14, 15 колії сортувального парку станції Київ-Петрівка. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Згідно з п. 21 зазначеного вище договору його укладено терміном на 5 років з 16.07.2010 до 16.07.2015.

З інформації, наданої ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії (лист від 05.11.2014) вбачається, що у власності ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» перебуває майно, в тому числі залізничні під'їзні колії та стрілочні переводи.

З листа Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» від 15.04.2015 №НЗТ-4/183 (том ІІ, а.с. 83-84) вбачається, що інші суб'єкти господарської діяльності не використовують сортувальні колії станції Київ-Петрівка. Подавання та забирання вагонів на колії №№1, 2, 4 ТОВ «Бетон Комплекс» можливо проводити без використання сортувальних колій на яких відбувається накопичення вагонів згідно з технологією роботи станції Київ-Петрівка. Крім того, згідно з п.2.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій подавання, забирання вагонів на колії ТОВ «Бетон Комплекс» неможливо здійснювати без участі ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», так як ТОВ «Бетон Комплекс» є контрагентом Петрівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та його залізнична під'їзна колії примикає стрілочним переводом №5 до колії №1 Петрівської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Відповідно до листа Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» від 22.09.2015 №НЗ-1-4/1597 (том ІІ, а.с.85) подавання та забирання вагонів на колії ТОВ «Бетон Комплекс» неможливо проводити без використання сортувальних колій №№12, 14, 15.

ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії користується коліями №№ 12, 14, 15 сортувального парку станції Київ-Петрівка, коли виїжджає для забирання вагонів, що надійшли на адресу контрагентів під час виставлення вагонів з під`їзної колії після закінчення вантажних операцій контрагентами. Стягнення будь-яких коштів з позивача за дане використання колій не передбачено.

На станції Київ-Петрівка Південно-Західної залізниці інших суб'єктів господарської діяльності, які б мали, чи мають право виїзду на колії станції не має.

Щодо суб'єктів господарювання, які, на думку скаржника, можуть надавати аналогічні послуги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

З листа ПАТ «Оболонь» від 25.06.2015 №1659/0/2-15 (том ІІ, а.с.126-127) вбачається, що ПАТ «Оболонь» не надавало послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колії №№12, 14, 15 сортувальної станції Київ-Петрівка, в тому числі протягом періоду з 01.01.2013 по 15.04.2015. ПАТ «Оболонь» не може самостійно надавати послуги з перевезення без господарських відносин ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», так як не має власних залізничних колій з'єднаних з сортувальною станцією Київ-Петрівка.

Таким чином, доводи апелянта, що крім ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№12, 14, 15 станції Київ-Петрівка можуть надати інші суб'єкти господарювання спростовуються матеріалами справи.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії документально не підтвердило, що зазнає значної конкуренції на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка.

Відтак доводи скаржника з приводу того, що в оскаржуваному рішенні не було досліджено всіх чинників визначення монопольного становища на ринку, передбачених Методикою, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки Методикою передбачено перелік можливих дій для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, окремо у кожному конкретному випадку, а відповідачем в межах розгляду справи про порушення позивачем конкурентного законодавства вчинено дії з дослідження необхідних, з огляду на характер справи, чинників визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання.

Стосовно доводів апелянта, що відповідач, при визначенні товарних меж ринку об'єднав послугу з експлуатації під'їзної колії, приписи єдиного технологічного процесу та послугу з перевезення вантажів залізним транспортом та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За твердженням позивача використання колій №№12, 14, 15 станції Київ-Петрівка регламентовано Єдиним технологічним процесом і проміжним результатом діяльності, що не реалізується на ринку.

Територіальне відділення, в свою чергу, не заперечує, що використання колій станції Київ-Петрівка регламентовано Єдиним технологічним процесом і проміжним результатом діяльності, що не реалізується на ринку. Водночас у ході розгляду справи №140-03/12.14, за доводами відповідача, досліджувалось питання не використання позивачем колій №№12, 14, 15 станції Київ-Петрівка, а надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№12, 14, 15 станції Київ-Петрівка.

Відповідно до п.4.3 Методики не розглядаються як товар проміжні результати діяльності суб'єктів господарювання, що не реалізуються на ринку, а споживаються у технологічному процесі їх власного виробництва.

Тобто, перевезення вантажів залізничним транспортом є послугою, яка надається позивачем на платній основі та в процесі надання виникають певні зобов'язання та права між позивачем та споживачами цієї послуги.

Доводи апелянта щодо недослідження, на його думку, місцевим господарським судом ціноутворення (шляхом призначення судової експертизи), колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Частина 1 ст.10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначає, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Методичні рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.11.2007 №1094 (далі - Методичні рекомендації).

Вказані вище Методичні рекомендації розроблено з метою удосконалення механізму формування тарифів та впровадження єдиних засад визначення собівартості на комплекс послуг ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», що відноситься до сфери управління Мінтрансзв'язку відповідно до статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Базові тарифи на перевезення вантажів та навантажувально-розвантажувальні роботи затверджуються наказами директорів філій ППЗТ та вводяться в дію з урахуванням вимог чинного законодавства (п.9 Методичних рекомендацій).

У рішенні Адміністративної колегії від 15.12.2015 №56 у справі №140-03/12.14 (том І, а.с.87-88) зазначено, що Територіальним відділенням проведено порівняльний аналіз тарифів 2013 та тарифів 2014 років за статтями витрат калькуляцій-1 та 2.

З додатків 1 та 2 вбачається, що матеріальні та амортизаційні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, загальновиробничі та адміністративні витрати при перевезенні 1 т вантажу на відстань до 3 км при обсягах перевезення «від 1 т до 10 000 т», які закладені у тарифи 2014 зменшились в порівнянні з витратами, закладеними у тарифи 2013. Разом з тим, вартість перевезення 1 т вантажу (у вказаному діапазоні) збільшилась з 10,10 грн./т без ПДВ до 10,99 грн/т без ПДВ (на 8,8 %).

Витрати, закладені при формуванні вартості послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом при обсягах перевезень «від 30 001 т до 40 000 т» у 2014 році в порівнянні з 2013 роком зросли в середньому у 2,4 рази, а при обсягах перевезень «від 80001 т і більше» - в середньому у 2,8 разів.

У ході розгляду справи встановлено, що витрати на оплату праці в цілому по ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у 2014 році в порівнянні з 2013 роком зменшилися на 11,86 % (у 2013 році витрати на оплату праці складали 92 991 тис. грн, а у 2014 році - 81 958 тис. грн.

З таблиці-2 вбачається, що витрати на оплату праці по Київ-Петрівській філії товариства, які були закладені у тарифи 2014 року зросли в порівнянні з витратами, які були закладені у тарифи 2013 року, при чому зазначені витрати, закладені при обсягах перевезень «від 30 001 т до 40 000 т» та «від 80001 т і більше», зросли майже у 3 рази.

За результатами аналізу розрахунків встановлено, що до статті «матеріальні витрати» та до статті «загальновиробничі витрати» двічі включені витрати на державний нагляд, зокрема, витрати на підготовку відповідних документів, регламентуючих роботу підприємства (декларація потенційно небезпечного об'єкта) та підготовка відповідних документів, регламентуючих роботу підприємства (план ліквідації аварійних ситуацій). За інформацією ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» підтвердженням запланованих витрат можуть служити фактичні витрати, які були понесені товариством у 2013 році.

У 2014 році товариство не понесло витрат на підготовку відповідних документів, регламентуючих роботу об'єкта підвищеної небезпеки, зокрема, декларації безпеки.

ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не надало доказів, які б підтверджували необхідність розроблення (позачергового перегляду) Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС) у 2014 році, а також не надало підтверджуючих документів щодо фактичного розроблення (позачергового перегляду) ПЛАС у 2014 році, при цьому витрати на підготовку зазначеного документа включило до розрахунків.

На відрядження товариством закладено витрати у розмірі 6,2 тис. грн., водночас з аналізу витрат по елементах за 2013 рік, наданого товариством для підтвердження зазначеної інформації (лист ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 26.02.2015 № 485 вх. від 02.03.2015 № 09-8/533) встановлено, що у 2013 році товариством було витрачено на відрядження 3,9 тис. грн. Документів, які б підтверджували розмір фактично витрачених коштів на відрядження у 2013 році у розмірі 6,2 тис. грн. ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не надано.

За наведених вище обставин, відповідач дійшов висновку, що включення до розрахунків завищеного розміру витрат та витрат, не передбачених Методичними рекомендаціями, призвело до встановлення ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії економічно необґрунтованої вартості послуг на перевезення вантажів залізничним транспортом.

При цьому, за умов існування значної конкуренції на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій № № 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка, споживачі (суб'єкти господарювання) мали б можливість відмовитись від послуг ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії, яке встановило економічно необґрунтовану вартість зазначених послуг та обрати іншого суб'єкта надання таких послуг з більш вигідною (нижчою) вартістю послуг.

Враховуючи вказане, відповідач обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Київ-Петрівської філії у період з 01.01.2013 по 15.04.2015 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка, а дії позивача, які полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням колій №№ 12, 14, 15 станції Київ-Петрівка є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 № 49-р. Однак суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку (п. 15.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» від 26.12.2011 №15).

Таким чином, при прийнятті рішення Адміністративної колегії від 15.12.2015 №140-03/.12.14 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» відповідач вірно визначив товарні межі ринку, часові межі ринку, перелік основних споживачів товарів (товарних груп), потенційних конкурентів, які можуть надавати аналогічні послуги, а також здатність суб'єкта господарювання визначати чи суттєво впливати на умови надання послуги на ринку та обмежувати конкуренцію.

У задоволенні клопотання ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» про призначення експертизи місцевим господарським судом правомірно відмовлено.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 №4).

Отже, враховуючи викладене вище, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, з огляду на наявні у справі докази та встановлені судом обставини, доводи скаржника спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/2843/16 - без змін.

2. Матеріали справи №910/2843/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій