Ухвала суду № 61318890, 14.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" вересня 2016 р.Справа №925/410/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участі представників: від боржника: ОСОБА_1- за довіреністю,

від державної виконавчої служби: ОСОБА_2 - в. о. начальника відділу,

від стягувача: не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" від 26.08.2016 на дії державного виконавця при виконанні рішення у справі

за позовом комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

про стягнення 15 125 грн. 21 коп.,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2016 до Господарського суду Черкаської області надійшла скарга від 26.08.2016 за вих. № 2419 за підписом представника ТОВ "Сміла Енергоінвест", в якій скаржник просить: 1) визнати незаконними дії головного державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 51933169 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 20.05.2013 у справі № 925/410/13, які виявилися у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2016; 2) скасувати постанову головного державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 від 12.08.2016 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 20.05.2013 у справі № 925/410/13.

У відзиві на скаргу Смілянський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області просив відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі у звязку з її необґрунтованістю, оскільки спірна постанова прийнята у відповідності до приписів ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", що підтверджується також в п. 9.11 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9, в якому вказано, що повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до ДВС за виконанням судового рішення.

У судове засідання представник стягувача не зявився. 14.09.2016 стягувач надіслав до суду електронною поштою клопотання про перенесення розгляду справи за відсутності позивача у звязку з тим, що його представник ОСОБА_4 приймає участь в іншому судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду в іншій справі, тому просить визнати причину неявки в судове засідання представника стягувача поважною та відкласти розгляд справи на інший час.

Суд приходить до висновку, що клопотання стягувача про відкладення розгляду скарги не підлягає задоволенню з огляду на те, що ухвалою суду від 30 серпня 2016 року явка у судове засідання представника стягувача не визнавалася обовязковою, а відповідно до частини 3 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглядати скаргу за відсутності представника стягувача - КП "Смілакомунтеплоенерго" за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні:

представник боржника повністю підтримав скаргу, просив її задовольнити, заперечив проти доводів ВДВС, викладених у відзиві на скаргу, послався на п. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та пояснив, що кошти по наказу суду не сплачувалися, оскільки між сторонами було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості, у звязку з чим стягувач і подав заяву про повернення наказу суду;

представник ДВС заперечила проти задоволення скарги з підстав, викладених у відзиві на скаргу, та пояснила, що скаржник не довів, що якісь кошти були сплачені боржником, тому у ДВС були всі підстави для прийняття наказу суду і відкриття виконавчого провадження постановою від 12.08.2016, тому вважає дії головного державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 правомірними, а спірну постанову законною.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення та доводи представників скаржника і ДВС, суд приходить до висновку, що скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" слід відхилити, з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "Сміла Енергоінвест" на користь КП "Смілакомунтеплоенерго" 15 125 грн. 21 коп. боргу, 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору. На виконання даного рішення 20 травня 2013 року видано наказ.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.08.2016 державним виконавцем було завершено виконавче провадження з примусового виконання наказу суду у даній справі в порядку п. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", про що на зворотному боці наказу міститься відповідна відмітка державного виконавця.

12.08.2016 головним державним виконавцем Смілянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 51933169 з виконання наказу суду № 925/410/13 від 20.05.2013 на підставі заяви стягувача від 10.08.2016.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", далі - Закон.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з приписами статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Із матеріалів справи вбачається, підтверджено представником ВДВС та не спростовано представником боржника, що виконавче провадження з примусового виконання цього судового наказу не розпочиналось, дії з його примусового виконання не вчинялись, кошти із боржника не стягувались та не перераховувались.

Відповідно до напису на наказі 10.08.2015, провадження завершено в порядку п. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", утримання не проводилось. Із тексту постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2016 вбачається, що повторна заява була подана стягувачем 10.08.2016, тобто в межах строків, встановлених статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, зокрема, якщо є письмова заява стягувача. При цьому в частині 5 статті 47 Закону вказано, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання упродовж строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Тобто Законом чітко передбачено право стягувача повторно предявити виконавчий документ до виконання у разі, якщо виконання не здійснювалося або здійснено частково, з дотриманням строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Вказану правову позицію викладено зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 10.11.2011 у справі № 9/180-10, в якій зазначено, що відповідно до припису статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не є підставою для закінчення виконавчого провадження. Положення пункту 7 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" кореспондуються з положеннями пункту 1 частини 1 статті 49 цього Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду. Відтак, підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка повинна бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного предявлення виконавчого документа до виконання.

У даному випадку наказ господарського суду не виконувався, про що чітко вказано у написі державного виконавця від 10.08.2016 на самому наказі.

В пункті 9.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарському суду слід мати на увазі таке. За змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем правомірно прийнято заяву стягувача від 10.08.2016 та прийнято постанову від 12.08.2016 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 20.05.2013 у справі № 925/410/13, тому скаргу ТОВ "Сміла Енергоінвест" від 26.08.2016 слід відхилити.

Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" від 26.08.2016 відхилити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом пяти днів.

Суддя А.Д. Пащенко