Рішення № 61318602, 12.09.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2016 року м.Харків Справа № 913/889/16

Провадження №14/913/889/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Чубинське, Бориспільський район Київської області

до Луганського обласного будинку дитини №2, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 3835 грн. 40 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

секретар судового засідання - помічник судді Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув.

від відповідача: Мова В.І., довіреність №25/08-16 від 25.08.2016.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлена вимога про стягнення з Луганського обласного будинку дитини №2 - 3835 грн. 40 коп. за договором про надання послуг №77 від 06.08.2013, в тому числі:

- 1224 грн. 00 коп. - заборгованість за послуги;

- 1088 грн. 53 коп. - інфляційні нарахування;

- 109 грн. 15 коп. - 3% річних;

- 1328 грн. 04 коп. - пеня;

- 85 грн. 68 коп. - штраф.

В запереченнях відповідач не погодився з розміром інфляційних нарахувань та 3% річних. Відповідач вважає, що позивач не вірно розрахував ці суми.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до позовних вимог про стягнення неустойки (пені та штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 5 договору №77 від 06.08.2013 відповідач повинен був сплатити позивачу вартість виконаних робіт у термін 5 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, а саме до 14.08.2013 року, оскільки акт підписаний 08.08.2013 року.

На думку відповідача, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу за прострочення сплати за вищевказаним актом виходять за межи строку позовної давності.

Також, відповідач вказав, що п.п. 3 п.8 договору № 77 від 06.08.2013 не встановлює відповідальності за невиконання грошових зобов'язань. Тому вимоги про стягнення штрафних санкцій взагалі не обґрунтовані.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) та Луганським обласним будинком дитини №2 (далі за текстом - Відповідач) 06.08.2013 року було укладено договір про надання послуг з абонентського обслуговування програмного забезпечення №77, за умовами якого Відповідач/Замовник доручає Позивачу/Виконавцеві за встановлену плату надавати послуги з оновлення програмного забезпечення ПЗ 1C: Підприємство.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. за надані послуги Відповідач має перераховувати на користь Позивача 1224 грн. 00 коп. Розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 5 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передавання наданих послуг.

На виконання умов договору зі сторони Позивача надавалися передбачені договором послуги, що були прийняти Відповідачем без жодних заперечень, про що свідчить підписаний з обох боків акт приймання передавання наданих послуг № 77 від 08.08.2013 на суму 1224 грн. 00 коп.

Після підписання договору вартість послуг Відповідачем не сплачувалася, вартість наданих послуг за договором складає 1224 грн. 00 коп.

Позивачем була направлена на адресу Відповідача претензія про сплату заборгованості, яка була залишена без задоволення.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3835 грн. 40 коп., в тому числі:

- 1224 грн. 00 коп. - заборгованість за послуги;

- 1088 грн. 53 коп. - інфляційні нарахування;

- 109 грн. 15 коп. - 3% річних;

- 1328 грн. 04 коп. - пеня;

- 85 грн. 68 коп. - штраф.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням. Відповідно до статті 174 цього Кодексу підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Частиною 7 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пунктів 5.1., 5.2. за надані послуги Відповідач має перераховувати на користь Позивача 1224 грн. 00 коп. Розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 5 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передавання наданих послуг.

На виконання умов договору зі сторони Позивача надавалися передбачені договором послуги, що були прийняти Відповідачем без жодних заперечень, про що свідчить підписаний з обох боків акт приймання передавання наданих послуг № 77 від 08.08.2013 на суму 1224 грн. 00 коп.

Таким чином, зобов'язання щодо оплати наданих послуг є порушеним починаючи з 15.08.2013 року.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1224 грн. 00 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні збитки внаслідок невиконання Відповідачем умов договору склали 1088 грн. 53 коп., 109 грн. 15 коп. - 3% річних;. Ці суми підлягають стягненню на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені та штрафу то слід зазначити наступне.

Підпункт 3 пункту 8 договору №77 від 06.08.2013 визначає, що за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару (робіт і послуг) за якими прострочено виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення більш як 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім Господарського кодексу України питання встановлення відповідальності за не виконання грошових зобов'язань (у тому числі щодо оплати наданих послуг) регулюються і іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Системний аналіз усіх перелічених норм свідчить про те, що законодавцем висунуто декілька обов'язкових вимог для застосування пені за невиконання грошового зобов'язання. По-перше, пеня повинна бути встановлена письмовим договором чи законом. По-друге, пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. По-третє, розмір відсотків повинен визначатись у облікових ставках Національного банку України.

Оскільки сторонами не встановлено відповідальності у вигляді пені за порушення строків оплати наданих послуг, у задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Аналогічно сторонами не встановлено відповідальності у вигляді штрафу за порушення строків оплати наданих послуг, оскільки штраф стягується у розмірі 7% від вартості робіт і послуг за якими прострочено виконання. Прострочення з надання робіт і послуг зі сторони відповідача відсутнє. Він не оплатив надані послуги.

Тому у стягненні штрафу за прострочення оплати теж слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луганського обласного будинку дитини №2 про стягнення 3835 грн. 40 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського обласного будинку дитини №2 (юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Лисичанська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 25991799) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (юридична адреса: 08321, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - борг 1224 грн. 00 коп., інфляційні нарахування - 1088 грн. 53 коп., 3% річних - 109 грн. 15 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 868 грн. 14 коп. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 12.09.2016 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 15 вересня 2016 року.

Суддя Є.А. Лісовицький