Постанова № 61318584, 30.08.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.08.12 № 13/32/09-АП

суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2008р. № 0000760802/1

за участю прокурора Запорізької області

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 136-юр від 27.06.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 33/8/10 від 04.04.2012р.

Прокурор: Тронь Г.М., посв. № 84

Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 30.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. На підставі статті 160 КАС України постанова складається у термін не більше ніж пять днів. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Розглядається адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, м. Запоріжжя, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2008р. № 0000760802/1 в частині нарахування пені в сумі 1 121 289 грн.. 85 коп.

02.12.2008р. відкрито провадження у адміністративній справі № 13/32/09-АП, призначено судове засідання на 21.01.2009р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2011р. провадження у справі № 13/32/09-АП за клопотанням відповідача зупинено на підставі п.3 ч.1 ст. 156 КАС України до набрання законної сили рішеннями у справах № 24/408/07-АП та № 11/424/08-АП.

02.08.2012р. господарський суд поновив провадження в адміністративній справі № 13/32/09-АП в порядку ч. 5 ст. 156 КАС України та призначив судове засідання на 30.08.2012р.

30.08.2012р. відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення КАС України, судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу Оберіг.

Судом оголошено про відкриття судового засідання.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Прокурор підтримав заперечення відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:

01.09.2008р. за наслідками перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі складено Акт № 251/08-02/14307794 «Про результати виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06 по 31.03.08 року».

Згідно вказаного Акту перевірки (п.3.2.1) СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі встановлені наступні порушення ВАТ «Мотор Січ»валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій:

-за експортним контрактом від 29.09.2005р. AirHQ/NMO/MI-17/92330/9105/200525509/FPW/PUR/1323/658-E05-137-IN356PP-1323/658-E04-177-BG100 з Міністерством оборони ОСОБА_3 в порушення ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»валютна виручка у розмірі 1 463,10 дол. США (7 388,66 грн.) не надійшла у законодавчо встановлений 90 денний строк, за що відповідно до ст.. 3 вказаного Закону України ВАТ «Мотор Січ»нараховано пеню у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в сумі 12 169,11 грн.;

-за імпортним контрактом № 1323/658-107-157-СН756 (FTD) від 27.06.2007р. з фірмою «VERYSELL S.A.», Швейцарія, в порушення ст.. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»не отримано товар від нерезидента у встановлений законодавством термін, що виразилось у неоформленні підприємством вантажно-митної декларації типу ІМ-40, внаслідок чого до ВАТ «Мотор Січ»застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 706,17 грн.;

-за імпортним контрактом від 06.07.2002р. № 1323/658/І02-029-СН 756 з фірмою Sterling Group S.A., Швейцарія, в порушення ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не поставлено нерезидентом товар за контрактом на митну територію України та не оформлено ВАТ «Мотор Січ» вантажно-митну декларацію типу ІМ-40, внаслідок чого до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції пеня в сумі 56 519,57 грн.;

-за договором 429-юр від 21.04.2004р. з компанією Comron Enterprise LTD, Тортова, Віргінські острови, безпідставно перераховані кошти за роботи, які не були виконані зазначеним нерезидентом, внаслідок чого до ВАТ «Мотор Січ»застосовані штрафні (фінансові) санкції пеня в сумі 1 049 895,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач звернувся до СДПІ зі скаргою № 28537 від 22.09.2008р. Рішенням про результати розгляду скарги від 19.11.2008р. № 12522/10/25-016 в задоволенні скарги позивачу було відмовлено.

19 листопада 2008 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняла рішення № 0000760802/1 про застосування до ВАТ «Мотор Січ»штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1 604 074,63 грн.

Позивач вважає вищевказане рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі протиправним та просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2008р. № 0000760802/1 в частині нарахування пені в сумі 1 121 289,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним: за умовами контракту № 1323/658-Е05-137-IN356 від 29.09.2005р., укладеним між ВАТ «Мотор Січ»та Міністерством оборони ОСОБА_3, підприємство позивача зобовязалось протягом 3-х місяців з дати підписання контракту поставити на адресу покупця товар запчастини для капітального ремонту авіаційних двигунів. Оплата поставки повинна була здійснюватись з акредитиву, відкритого Державним банком ОСОБА_3 на користь ВАТ «Мотор Січ»за дорученням покупця. Фактично, згідно вантажно-митної декларації № 112000004/6/090116 поставка запчастин відбулась 22.03.2006 р., тобто затримка поставки склала 3 місяці. У звязку із цим, згідно із ст.. 13 Контракту («Узгоджені та заздалегідь оцінені збитки») покупець зменшив суму акредитиву на суму 1 463,10 доларів США, виходячи з загальної контрактної вартості непоставленого товару за період затримки. Таким чином, у звязку із тим, що сторони діяли відповідно до умов укладеного контракту, позивач вказує на відсутність в діях ВАТ «Мотор Січ»порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та неправомірність нарахування штрафних санкцій.

Щодо порушення ВАТ «Мотор Січ»ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при здійсненні імпорту за контрактами з компаніями «VERYSELL S.A.», Швейцарія, та Sterling Group S.A., Швейцарія, позивач зазначає, що відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгівельної палати (в редакції 2000 року) право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент виконання ним своїх зобовязань по поставці товару в визначене місце, у даному випадку - м. Запоріжжя. Оформлення ВАТ «Мотор Січ», як покупцем за контрактами, вантажно-митної декларації типу ІМ-74 підтверджує факт набуття нам права власності на придбаний товар. Таким чином, згідно із положеннями вищевказаного Закону України та умовами контрактів імпорт товару на митну територію України відбувся і це підтверджується фактом реалізації позивачем свого права на розпорядження придбаним майном у вигляді розміщення його на митному складі. У звязку із цим, застосування штрафних санкцій до ВАТ «Мотор Січ»позивач вважає необґрунтованим та неправомірним.

Мотивуючи позов, позивач також вказує на те, що спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП неправомірно було ідентифіковано договір № 429/Юр від 21.07.2004р. як договір комісії, однак за своєю правовою природою він не відноситься до цього виду договорів. У даному випадку сторонами за контрактом виступають з одного боку - ВАТ «Казанський вертолітний завод», Російська Федерація, з іншого ВАТ «Мотор Січ», а посередництво в цьому (у вигляді надання необхідних послуг) з боку позивача виконувала компанія Comron Enterprise LTD, яка ніяких фінансово-господарських та договірних правовідносин з ВАТ «КВЗ»не мала, у звязку із тим, що таке право їй договором № 429/Юр від 21.07.2004р. не надавалось. Крім того, вказаний договір не містить таких суттєвих умов договору комісії, як умови про майно, яке комісіонер зобовязується продати або купити, та його ціну, у звязку із чим його не можна кваліфікувати, як договір комісії. Також позивач зауважив, що вказаний договір з компанією Comron Enterprise LTD не містить обовязку по наданню звітів нерезидентом ВАТ «Мотор Січ»: у звязку із тим, що за умовами договору ВАТ «Мотор Січ» не надавало компанії Comron Enterprise LTD права на отримання чого-небудь при виконанні договорів, відповідно і компанія Comron Enterprise LTD не має необхідності складати звіт про таке виконання. В даному випадку, виходячи зі змісту договору № 429/Юр від 21.07.2004р. нерезидентом повинні були надаватись та були надані послуги, факт надання яких сторони підтвердили при складанні додаткових угод та актів виконаних робіт, які є дійсними на сьогоднішній день. У звязку із викладеним, позивач вважає недоведеним з боку податкового органу факту порушення ВАТ «Мотор Січ» законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність, а відтак і безпідставним нарахування штрафних санкцій.

Відповідач свої заперечення проти позову обґрунтовував наступним:

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується. Відповідач вважає, що позивач мав можливість згідно з умовами контракту дотриматися вимог валютного законодавства України, але не скористався цим. Так, пунктом 13 контракту встановлено право покупця у разі несвоєчасної поставки товару стягнути або вирахувати у продавця суму наперед оціненого збитку у розмірі 2% від контрактної ціни непоставленого товару, а також вказаним пунктом передбачено, що покупець може надіслати запит продавцю на відшкодування збитку банківським переказом згідно п. 4.7 контракту, а саме: остаточні розрахунки між сторонами по контракту можуть здійснюватись за згодою сторін шляхом предявлення рахунків на інкасо або банківським переказом. Також відповідач ставить під сумнів існування збитків за вказаним контрактом та їх відшкодування, як не підтверджені наявними документами, зокрема, актами звірок між сторонами експортного контракту.

Щодо порушення позивачем ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»відповідач зазначив, що вантажно-митна декларація типу ІМ-74 не засвідчує перехід права власності на товар та перехід його в режим вільного використання на митній території України. Крім того, з відсутністю факту здійснення поставки протягом 90-денного терміну, що підтверджується і даними вповноваженого банку, вбачається висновок про порушення відповідних положень ст.. 2 Закону.

Стосовно взаємовідносин між ВАТ «Мотор Січ»з компанією Comron Enterprise LTD відповідач зазначив, що в ході комплексної документальної перевірки, яка проводилась СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі за період з 01.07.2004 року по 30.06.2006 року, Управлінням податкової міліції ДПА України у Запорізькій області був надісланий запит № 6025/8/23-721 від 06.11.2006р.до відділу міжнародного співробітництва головного управління податкової міліції ДПА України щодо підтвердження участі, зокрема, фірми Comron Enterprise LTD (Британські Віргінські острови) в організації переговорів та укладанні контрактів між ВАТ «Мотор Січ»та ВАТ «Казанський вертолітний завод»(Російська Федерація). Згідно отриманої відповіді про проведення зустрічної перевірки Міжрегіональною інспекцією ФПС Росії та листа ВАТ «КВЗ»№ 107/40-НБ від 12.02.2007р. фірма Comron Enterprise LTD участі у переговорах між ВАТ «Мотор Січ»та ВАТ «Казанський вертолітний завод»не приймала. Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що договір № 429/Юр від 21.07.2004р. комітентом Comron Enterprise LTD фактично не виконаний, а акт виконаних робіт від 15.10.2004р. до договору № 1323/658-Е04-184-VG092 не підтверджує виконання робіт з боку Comron Enterprise LTD по забезпеченню організації та проведенню переговорів щодо укладання Додатку № 2 до контракту. Відповідач визначає договір № 429/Юр від 21.07.2004р. як договір комісії, наполягає на невиконанні його умов з боку комісіонера, а відтак і неправомірності віднесення до складу валових витрат ВАТ «Мотор Січ»витрат, що непідтверджені належним чином та спростовуються наявними документами.

Таким чином, посилаючись на те, що факти, встановлені актом перевірки № 251/08-02/14307794, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак і спірне податкове рішення-повідомлення № 0000760802/1 від 19.11.2008р. відповідає приписам чинного законодавства України, відповідач вважає вимоги, заявлені «ВАТ «Мотор Січ», не підлягаючими задоволенню і просить суд відмовити у позові «ВАТ «Мотор Січ».

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, прокурора, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач, зокрема, може вимагати від суду скасувати або визнати нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Мотор Січ»було укладено контракт від 29.09.2005р. AirHQ/NMO/MI-17/92330/9105/200525509/FPW/PUR/1323/658-E05-137-IN356PP-1323/658-E04-177-BG100 з Міністерством оборони ОСОБА_3, за умовами якого підприємство позивача зобовязалось протягом трьох календарних місяців з дати підписання контракту поставити Міністерству оборони ОСОБА_3 запчастини для капітального ремонту авіаційних двигунів. Оплата поставки повинна була здійснюватись з акредитиву, відкритого Державним банком ОСОБА_3 на користь позивача за дорученням покупця.

Виходячи з умов контракту, позивач повинен поставити товар на територію ОСОБА_3 29.12.2005р., однак поставка запчастин згідно вантажно-митної декларації № 112000004/6/090116 відбулась 22.03.2006р., тобто затримка склала три місяці.

Окрім інших умов, статтею 13 контракту («Узгоджені та заздалегідь оцінені збитки») передбачено, що у разі порушення продавцем термінів поставки запасних частин покупець вправі «стягнути або вирахувати у продавця суму заздалегідь оціненого збитку у розмірі 2% від контрактної вартості непоставленого товару за кожен цілий місяць або частину місяця. При цьому покупець дає вказівку банку відшкодувати цю суму із загальної суми акредитиву за даним контрактом…»

Таким чином, користуючись наданим йому умовами контракту правом, покупець - Міністерство оборони ОСОБА_3 - зменшив суму акредитиву на суму 1 463,10 доларів США.

У своїх висновках у акті перевірки № 251/08-02/14307794 СДПІ по роботі з ВПП відзначає, що за умовами контракту передбачена можливість надання покупцем запиту на адресу ВАТ «Мотор Січ»на відшкодування збитків банківським переказом, після здійснення розрахунків за контрактом. На думку відповідача такі дії надали б підприємству позивача уникнути порушення валютного законодавства щодо виконання термінів надходження валютної виручки.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що господарським судом Запорізької області розглядалась справа № 24/408/07-АП за позовом ВАТ «Мотор Січ»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0001521312/2 від 20.04.2007р.

В рішенні господарського суду від 30.10.2007р. у даній справі встановлено, що дії покупця за контрактом № AirHQ/NMO/MI-17/92330/9105/200525509/FPW/PUR/1323/658-E05-137-IN356PP-1323/658-E04-177-BG100 - Міністерства оборони ОСОБА_3 щодо зменшення суми акредитиву на 1 463,10 доларів США за затримання поставки з боку ВАТ «Мотор Січ»цілком відповідають умовам укладеного між сторонами контракту та практиці відшкодування збитків стороні, інтереси якої порушено, і цей факт підтверджено представленими належним чином оформленими документами ( контрактом на поставку, вантажно-митною декларацією, випискою банку про зарахування валютної виручки, розрахунком заподіяних збитків). Вимоги податкового органу щодо складання акту звіряння розрахунків, який не передбачений ні умовами контракту, ні положеннями діючого законодавства, судом розцінено як ігнорування положень укладеного між сторонами контракту та втручання у господарську діяльність субєкту зовнішньоекономічної діяльності. З огляду на те, що Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не регулюються питання відшкодування збитків резидентом України за зовнішньоекономічним контрактом, а інші нормативні акти в цій сфері не містять чітких вимог щодо порядку такого відшкодування, а також приймаючи до уваги усі підтверджуючі правомірність операції документи, суд визнав нарахування пені та застосування фінансових санкцій, виходячи виключно із міркувань представників податкового органу, незаконним та неприпустимим, у звязку із чим позовні вимоги про скасування рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00001521312/2 від 20.04.2007р. задовольнив.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2009р., а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2012р. постанову господарського суду Запорізької області у справі № 24/408/07-АП залишено без змін.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини, встановлені судом при розгляді справи, повязаної зі справою, що розглядається (між тими ж сторонами і тією ж самою підставою позову), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у податкового органу для нарахування пені у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в сумі 12 169,11 грн. за порушення термінів розрахунків за експортним контрактом № AirHQ/NMO/MI-17/92330/9105/200525509/FPW/PUR/1323/658-E05-137-IN356PP-1323/658-E04-177-BG100.

Позивачем також оспорюється нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 706,17 грн. за імпортним контрактом № 1323/658-107-157-СН756 (FTD) від 27.06.2007р. з фірмою «VERYSELL S.A.», Швейцарія, та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56 519,57 грн. за імпортним контрактом від 06.07.2002р. № 1323/658/І02-029-СН 756 з фірмою Sterling Group S.A., Швейцарія, внаслідок не оформлення ВАТ «Мотор Січ» вантажно-митної декларації типу ІМ-40.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Моментом здійснення імпорту, згідно ст.. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

За вказаними вище контрактами, продавці зобовязані поставити, а покупець ВАТ «Мотор Січ»- прийняти на умовах СІР Запоріжжя (відповідно ІНКОТЕРМС 2000) товар за кожним контрактом. Відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгівельної палати (в редакції 2000 року) право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент виконання ним своїх зобовязань по поставці товару в визначене місце.

Господарським судом розглядався адміністративний позов ВАТ «Мотор Січ»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 15.04.2008р. № 0000500802/0 та № 0000510802/0 (справа № 11/424/08-АП). Під час розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду у справі № 11/424/08-АП Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що визначаючи в акті перевірки момент здійснення імпорту, а відповідно і наявність чи відсутність прострочки з боку нерезидентів, податковий орган виходив виключно із завершення оформлення позивачем вантажних митних декларацій типу ІМ-40. Обставини стосовно моменту набуття підприємством права власності на товар в акті перевірки не зафіксовані.

В той же час, судом встановлено, що товар було передано покупцю ВАТ «Мотор Січ»на митній території України відповідно до умов контрактів, якими передбачено що датою поставки вважається оформлення товару під митний контроль. Отже, цей факт набуття позивачем права власності на придбаний товар відбувся шляхом оформлення покупцем вантажно-митної декларації типу ІМ-74.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що приймаючи оспорювань рішення про застосування штрафних санкцій, податковим органом не було враховано норми ст.. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та не зясовано обставини, необхідні для встановлення фактів наявності або відсутності правопорушень.

За таких обставин, суд визнав неправомірним нарахування СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ВАТ «Мотор Січ»штрафних санкцій з підстави не оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ-40.

Таким чином, обставини, досліджені та встановлені судом в межах розгляду справи № 11/424/08-АП, згідно із приписами ст.. 72 КАС України не потребують повторного доказування у межах даної справи.

З огляду на викладене, суд вважає викладені в акті перевірки № 251/08-02/14307794 висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а отже безпідставним та неправомірним нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 706,17 грн. за імпортним контрактом № 1323/658-107-157-СН756 (FTD) від 27.06.2007р. з фірмою «VERYSELL S.A.», Швейцарія, та в сумі 56 519,57 грн. за імпортним контрактом від 06.07.2002р. № 1323/658/І02-029-СН 756 з фірмою Sterling Group S.A., Швейцарія.

Позовні вимоги стосуються також нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій пені в сумі 1 049 895,00 грн. за безпідставно перераховані кошти за договором № 429-юр від 21.07.2004р.. з компанією Comron Enterprise LTD, Тортова, Віргінські острови.

21.07.2004р. між ВАТ «Мотор Січ»та компанією Comron Enterprise LTD укладений договір № 429-юр, за умовами якого останній, як комісіонер, прийняв на себе зобовязання здійснити допомогу у закупівлі двигунів виробництва комітента ВАТ «Мотор Січ»та послуг по їх ремонту підприємствами Російської Федерації, організації переговорів та підписання відповідних контрактів. Між підприємствами 07.02.2005р. укладено Доповнення № 1 до договору № 429-юр у звязку із тим, що в результаті робіт, виконаних сторонами, було підписано контракт № 1323/658-Е05-006-RU643 від 18.01.2005р. з покупцем ВАТ «Казанський вертолітний завод»на поставку 12 двигунів ВК-2500-03 на загальну суму $ 6 300 000,00. Результат комісійних робіт, зазначених у Доповненні, оформлено Актом б/н від 08.02.2005р. В податковому обліку ВАТ «Мотор Січ»вартість комісійної винагороди відобразило в Декларації про прибуток підприємства за ІІІ квартал 2005 року та в Декларації про прибуток підприємства за 2005 рік.

Під час розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області в адміністративній справі № 24/606/07-АП-11/199/08-АП за позовом ВАТ «Мотор Січ» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних санкцій було встановлено, що фактично вищевказаний договір (№ 429-юр від 21.07.2004р.) відноситься до договорів про надання послуг. Зазначений договір не містить доручення позивача (комітента) на безпосереднє вчинення правочинів з покупцями двигунів та їх ремонт, а наступне укладення договорів безпосередньо між позивачем та ВАТ «Казанський вертолітний завод»виключає можливість тлумачення міжнародного контракту № 429-юр від 21.07.2004р. як договору комісії. При цьому суд виходив також з того, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 1012 ЦК України зазначений договір не містить таких істотних умов для договорів комісії, як умови про певне майно та його ціну.

За змістом п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону від 22.05.1997р.) валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно пп..5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону включаються суми буд-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірне зарахування ВАТ «Мотор Січ»до валових витрат комісійної винагороди компанії Comron Enterprise LTD у звязку із виконанням контракту № 429-юр від 21.07.2004р. та визнав встановленим сам факт проведення робіт за вказаним контрактом.

Вищий адміністративний суд України підтримав висновки Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, та своєю ухвалою від 15.12.2009р. залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції від 15.05.2009р.

Отже, в силу приписів ст.. 72 КАС України, обставини, встановлені рішенням у вищевказаній адміністративній справі, яке набрало законної сили, не вимагають доведення при розгляді даної справи.

Відтак, нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій пені в сумі 1 049 895,00 грн. у звязку із безпідставно перерахованими коштами за невиконані нерезидентом роботи за договором 429-юр від 21.04.2004р. з компанією Comron Enterprise LTD суд вважає безпідставним, необґрунтованим та спростованим фактичними обставинами справи.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків щодо порушення ВАТ «Мотор Січ»законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та порядки розрахунків за валютними операціями, які містяться в Акті перевірки № 251/08-02/14307794 від 01.09.2008р., та на підставі якого було прийнято спірне рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2008р. № 0000760802/1.

У звязку із викладеним, рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2008р. № 0000760802/1 в частині нарахування пені в сумі 1 121 289 грн.. 85 коп. має бути визнано протиправним та скасовано в порядку п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України, а позовні вимоги ВАТ «Мотор Січ»підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 4, п. 1 ст. 17, 49, 51, 94, ст. 158 - 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2008р. № 0000760802/1 в частині нарахування пені в сумі 1 121 289 (один мільйон сто двадцять одна тисяча двісті вісімдесят девять) грн.. 85 коп.

2. Судові витрати присудити з Державного бюджету України.

Суддя В.Г. Серкіз

Постанову підписано 04.09.2012 р.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.