Рішення № 61318565, 08.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 911/2364/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфатех”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біогазенерго”

про стягнення 215071,36 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфатех” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біогазенерго” про стягнення 215071,36 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2016 року порушено провадження у справі № 911/2364/16 та призначено справу до розгляду на 23.08.2016 року.

22.08.2016 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, яким останній проти позову заперечує, вказує на помилки позивача здійснені в розрахунках заявлених до стягнення інфляційних втрат, у зв’язку з чим надає контррозрахунок інфляційних. Крім того, відповідач просив справу розглядати без його участі.

В судовому засіданні 23.08.2016 року судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва в розгляді справи на 06.09.2016 року.

06.09.2016 року відповідачем подано додаткові пояснення по справі та уточнений контррозрахунок.

В судовому засіданні 06.09.2016 року позивачем подано письмові пояснення по суті спору, яким останній підтримує позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні 06.09.2016 року судом оголошено перерву на 08.09.2016 року.

В судове засідання 08.09.2016 року сторони не зявилися.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфатех” (позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біогазенерго” (відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 266К (далі – Договір), відповідно до якого в редакції Додаткової угоди № 1 від 18.06.2014 року, Продавець зобов’язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити навантажувач колісний HYUNDAI SL763 з ковшем 4,0 м.куб. у кількості 1 одиниці.

Відповідно до п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 18.06.2014 року загальна сума договору складає 1103080,00 грн, що еквівалентно 92000,00 доларів США по курсу згідно домовленості сторін на день укладення договору (11,99 грн. = 1 долар США).

За умовами пунктів 3.2 - 3.7 Договору ціна на товар встановлена у відповідності з базисом поставки і вказується у Додатку №1 до договору. Ціна товару сформована в гривнях України відносно еквівалента долара США. Валюта платежу – гривня України. Оплата за товар здійснюється (частинами або повністю) в національній валюті України – гривні. При підвищенні міжбанківського курсу долара по відношенню до гривні з моменту підписання договору до моменту оплати більш ніж на 1% загальна сума договору підлягає перерахунку у відповідності з наступною формулою, за вирахуванням раніше здійснених платежів: S=ZxA1 гривень, де: S – ціна товару на момент оплати (грн.), Z – узгоджена сторонами (базисна/залишкова) ціна товару (USD), A1 – міжбанківський курс гривні до долара США на момент здійснення оплати товару. При розрахунку суми платежу приймається міжбанківський курс продажі доларів на день оплати, зафіксований після закриття торгів. Після проведення покупцем повної оплати (перерахованої згідно пункту 3.5) сторони мають право підписати акт звірення, що підтверджує отримання повної оплати продавцем від покупця.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 Договору умовами оплати є товарний кредит з розстроченням платежу; платежі за товар здійснюються покупцем у відповідності до графіку в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У Додатку № 1 до додаткової угоди № 1 (таблиця 2), якою сторони змінили найменування та ціну товару, сторони встановили графік оплати в еквіваленті у доларах США: 1-й платіж (27%) – 24720,00 доларів США - до 25.06.2014 року, 2-й платіж – 7000,00 доларів США – до 20.07.2014 року, 3-й платіж – 7000,00 доларів США – до 20.08.2014 року, 4-й платіж – 7000,00 доларів США – до 20.09.2014 року, 5-й платіж – 7000,00 доларів США – до 20.10.2014 року, 6-й платіж – 7000,00 доларів США – до 20.11.2014 року, 7-й платіж – 32280,00 доларів США – до 20.12.2014. року, разом 92000,00 доларів США.

Відповідно до умов Договору, згідно видаткової накладної № 43099 від 19.06.2014 року та Акту приймання-передачі від 19.06.2014 року, позивач передав, а відповідач прийняв навантажувач колісний HYUNDAI SL763 з ковшем 4,0м.куб. у кількості 1 одиниці на суму 1103 080,00 грн.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань, за період з 30.05.2014 року по 17.09.2015 року з простроченням встановлених Договором строків оплати, оплатив поставлений йому по Договору товар частково на суму 1057612,80 грн. (банківські виписки та платіжні доручення наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем.

Позивачем було здійснено перерахунок суми договору з урахуванням підвищення міжбанківського курсу долара по відношенню до гривні з моменту підписання договору до моменту фактичної оплати.

Відповідач не погодився із заявленою до стягнення сумою основної заборгованості, надав контррозрахунок.

Питання стягнення заборгованості за вищенаведеним зобов’язанням розглядалось в матеріалах справи Господарського суду Київської області № 911/4920/15, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року та Вищого господарського суду України від 25.05.2016 року, в частині присудженої до стягнення рішенням суду від 11.01.2016 року суми основного боргу в розмірі 243347,60 грн. (згідно розрахунку відповідача).

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Неповна і несвоєчасна сплата ТОВ “Біогазенерго” визначеного у договорі чергового платежу до погоджених сторонами дат, є підставою для нарахування інфляційних втрат, у зв’язку з чим, позивач і звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 215071,36 грн. інфляційних.

В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, зазначає, що позивач помилково нараховує інфляційні не на фактичні суми боргу з урахуванням часткових проплат, а на суми цих часткових проплат. Крім того, звертає увагу суду на помилки в періодах відповідних нарахувань, здійснених позивачем, вказує на те, що позивач не враховує графік погашення заборгованості та суми чергових платежів, погоджені сторонами, у зв’язку з чим, надає свій розрахунок інфляційних.

Позивач з викладеним відповідачем у відзиві не погоджується, зазначає, що використаний відповідачем метод нарахування інфляційних хибний. Також посилається на помилки відповідача в періодах нарахування інфляційних. Відтак, вважає наданий ним розрахунок вірним, тому підтримує заявлену до стягнення суму інфляційних в розмірі 215071,36 грн.

Згідно уточненого контррозрахунку відповідача, належна до стягнення сума інфляційних складає 190384,75 грн.

Проаналізувавши надані сторонами розрахунки, суд вважає слушними зауваження відповідача на наданий позивачем розрахунок позову, в якому позивач нараховує інфляційні на суми часткових оплат, а не на суми заборгованості з врахуванням часткових оплат та чергових платежів до погоджених сторонами дат, згідно графіку, викладеному в Додатковій угоді № 1 від 18.06.2014 року.

Враховуючи, що відповідачем надано уточнений контррозрахунок позову, в якому відображено фактичні суми заборгованості за фактичні періоди прострочення, з врахуванням дат та сум часткових проплат, графіку чергових платежів погашення бору за поставлений товар, інфляційні підлягають задоволенню в розмірі за уточненим контррозрахунком відповідача в межах заявлених позивачем розмірів стягнення та періодів прострочення.

Зокрема, вимога про стягнення інфляційних підлягає частковому задоволенню за уточненим контррозрахунком відповідача в сумі 190384,75 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 190384,75 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біогазенерго” (07201, Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, вул. Розважівська, буд. 192, код 33593431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфатех” (49083, місто Дніпропетровськ, вулиця Собінова, 1, код 35203852) 190384 (сто девяносто тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 75 коп. інфляційних та 2855 грн. (дві тисячі вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.09.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін