Ухвала суду № 61318119, 14.09.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 вересня 2016 року Справа № 910/21682/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Жукової Л.В., Коваленка В.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське"на ухвалугосподарського суду м. Києва від 30.05.2016 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 рокуу справі№ 910/21682/15 господарського суду м. Києваза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"доДержавного підприємства "Конярство України"пробанкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" (далі - ДП "СП "Олександрівське") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 215 від 23.08.2016 року на ухвалу господарського суду м. Києва від 30.05.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі № 910/21682/15 господарського суду м. Києва.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року).

Підпунктами 8- 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 визначеного Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних та касаційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Як вбачається з касаційної скарги, заявник не погоджується з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року та ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2016 року у справі № 910/21682/15 в частині визнання кредиторами четвертої черги боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличне" на суму 29 881 178, 73 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" на суму 55 161 185, 18 грн., та кредиторами шостої черги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличне" на суму 7 589 254, 30 грн., та Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" на суму 2 800 640, 48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепличне" подало до господарського суду м. Києва заяву з кредиторськими вимогами до боржника 18.11.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" подало до господарського суду м. Києва заяву з кредиторськими вимогами до боржника 19.11.2015 року.

Відповідно до п.п. 13 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII,) ставка судового збору, за заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, була встановлена в розмірі 2 мінімальних заробітних плат, розмір суми, що належала до сплати, за подання зазначеної заяви, становила 2 436, 00 грн. (1218*2).

Отже, звертаючись з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на ухвалу господарського суду м. Києва від 30.05.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року, в частині визнання грошових вимог до боржника двох кредиторів, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепличне" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія", заявнику касаційної скарги необхідно було сплатити судовий збір в сумі 5846, 40 грн. (2 436*2*120%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявником додано квитанцію № 17634692 від 25.08.2016 року на підтвердження сплати судового збору в сумі 3 307, 20 грн., що не може слугувати доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" на ухвалу господарського суду м. Києва від 30.05.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі № 910/21682/15 господарського суду м. Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя:Погребняк В.Я.Судді:Жукова Л.В. Коваленко В.М.