Ухвала суду № 61317339, 14.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 876/5296/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_1, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_1, третя особа Фонд гарантування фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_1, третя особа Фонд гарантування фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання до вчинення дій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року позов задоволено, зобовязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Авант-Банк ОСОБА_1 включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) №Д-Ю/15/1040-28 Авант-Еталон від 18 грудня 2015 року та №Д-Ю/15/1040-29 Авант-Еталон від 18 грудня 2015 року. Зобовязано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 на підставі додаткової інформації наданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Авант-Банк ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Авант-Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_1 та Фонд гарантування фізичних осіб оскаржили її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_2 правомірно не включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки він не має права на таке відшкодування, адже безпосередньо не є вкладником банку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у їхній відсутності на підставі наявних матеріалів про права і взаємовідносини сторін, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_1, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 лютого 2015 року між ПАТ Авант-Банк та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) №Д-Ю/15/1040-28 Авант-Еталон на суму 10000,0 грн. (десять тисяч гривень), також 18 лютого 2015 року між ПАТ Авант-Банк і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) №Д-Ю/15/1040-29 Авант-Еталон на суму 49000,0 грн. (сорок девять тисяч гривень).

06 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 10000,00 грн., що стверджується письмовою розпискою. Грошові кошти ОСОБА_3 зобовязувався повернути до 31.12.2015 року.

Крім того, 06 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 50000,00 грн., що стверджується письмовою розпискою. Грошові кошти ОСОБА_4 зобовязувався повернути до 31.12.2015 року.

У звязку із неможливістю повернення коштів за вказаними договорами, між позивачем та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були укладені договори відступлення права вимоги від 28 січня 2016 року, відповідно до умов яких первісні кредитори уступили позивачу, новому кредитору, право вимоги на загальну суму 59000,0 грн. (пятдесят девять тисяч гривень) та нарахованими процентами за договорами строкових банківських вкладів (депозитів) від 18 грудня 2015 року №Д-Ю/15/1040-28 Авант-Еталон та №Д-Ю/15/1040-29 Авант-Еталон, укладеними між первісними кредиторами та ПАТ Авант-Банк.

За цими договорами Новий кредитор (ОСОБА_2Ю.) одержує право замість Первісних кредиторів (ОСОБА_3 і ОСОБА_4М.) вимагати від Боржника (ПАТ Авант-Банк) сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цих договорів (п. 1.2. Договору).

01 лютого 2016 року на адресу ПАТ Авант-Банк позивачем було направлено повідомлення про укладення договору відступки права вимоги.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 29 січня 2016 року №44 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Авант-Банк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29 січня 2016 року №96 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Авант-Банк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

25 лютого 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №109 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Авант-Банк та прийнято рішення про ліквідацію Банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року №109 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 лютого 2016 року №262 про початок процедури ліквідації ПАТ Авант-Банк, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Авант-Банк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Авант-Банк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_1 строком на 2 роки з 26 лютого 2016 року до 26 лютого 2018 року включно.

Листом від 16 березня 2015 року на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Авант-Банк позивач звертався про визнання його вкладником на підставі договорів про відступлення права вимоги та просив включити його до переліку вкладників ПАТ Авант-Банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 59000,0 грн., в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ч.2 ст.4 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1, 3 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Згідно з п.6 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений ПК України.

Абз.2 ч.2 ст.215 ЦК України передбачає, що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст.12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Спір у цій справі фактично виник у звязку зі здійсненням процедури ліквідації (банкрутства) банку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 15 червня 2016 року у справі № 21-286а16, а відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст.157,160,195,196,197,198,203,205,206,254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі № 819/359/16 скасувати, а провадження в справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийА.Р.Курилець

СуддіМ.П.Кушнерик

ОСОБА_5