Ухвала суду № 61316298, 14.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року м. Київ К/800/38461/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Островича С.Е., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року

у справі № 805/1277/15-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4)

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Костянтинівська ОДПІ)

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ФОП ОСОБА_4 звернулась у квітні 2015 року до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської ОДПІ про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2014 року № 4037-0514-21-15.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є фізичною особою-підприємцем згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії НОМЕР_2 з 10.02.2012 року, здійснює свою діяльність на підставі ліцензій серії НОМЕР_1 від 05.08.2014 року по 05.08.2015 року на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та серії НОМЕР_3/04 від 05.08.2014 року по 05.08.2015 року на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в магазині «Барбаріс», розташованому в приміщенні за адресою АДРЕСА_1, який орендує на підставі Договору оренди від 01.04.2014 року, укладеному з ФОП ОСОБА_3.

Відповідно до витягу з ЄДР основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.09.2014 року на підставі наказу від 02.09.2014 року № 552 відповідачем проведено перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої оформлено актом від 08.09.2014 року № 267/05-14-21-11-3-2218909027, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог ст. 11 та ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилось у реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору, зокрема, було встановлено, що марка знаходилася на прилавку біля тетрапакету з вином.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 09.10.2014 року № 4037-0514-21-15, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

За результатами адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

За змістом абз.3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз.15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, якщо марка акцизного податку на будь-якому алкогольному напої відсутня, настає відповідальність суб'єкта господарювання за це правопорушення.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку, зокрема, при огляді продукції на наявність марок акцизного податку, описаних під час проведення фактичної перевірки магазину «Барбарис» було встановлено, що марка акцизного податку відсутня на алкогольному напої «Портвейн 777» в тетрапакі.

При цьому, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо безпідставності тверджень позивача про відсутність в діянні позивача ознак реалізації товару (алкогольного напою), у зв'язку з чим останнього не може бути притягнуто до відповідальності, з огляду на наступне.

У розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» реалізація це діяльність суб'єкта господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Тобто, реалізація включає в себе не тільки продаж товарів (передача товару покупцю та оплата покупцем товару), а й іншу діяльність пов'язану з цим процесом (маркування товару, викладка товару в торгівельному залі та інше).

Пунктом 16 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854, передбачено, що зберігання алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, які відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров'я та навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а також санітарних норм і правил. Місця зберігання алкогольних напоїв повинні добре вентилюватися, не мати стороннього запаху, бути непроникними для прямих променів світла, обладнані охоронною сигналізацією.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного державного реєстру місць зберігання тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Так, судами встановлено, що відповідно до ліцензії серія НОМЕР_1 про право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, місце торгівлі ФОП ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_1, чим спростовано доводи позивача про можливість зберігання алкогольних напоїв без реалізації в торгівельному залі (на прилавку магазину) за місцем торгівлі.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі № 805/1277/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: С.Е. Острович І.В. Приходько