Ухвала суду № 61316231, 31.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року м. Київ К/800/30969/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Ємельянова В.І., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013р. та хвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013р. у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим до Публічного акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод» про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року УПФУ в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 117087,44 грн., в тому числі по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 47069,87 грн., по фінансовим санкціям в розмірі 15456,61 грн. та по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за квітень-листопад 2012 року в розмірі 54560,96 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013р. позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгової пенсії за квітень-червень 2012 року в розмірі 23178,34 грн. залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 78452,49 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно частини 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ПАТ «Джанкойський машинобудівний завод» є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», УПФУ в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим понесло витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня по листопад 2012 року в розмірі 15082, 42 грн. та призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня по листопад 2012 року в розмірі 16300,02 грн. (в загальному розмірі 31382,62 грн.).

За несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень-листопад 2012 року УПФУ в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим було сформовано та направлено відповідачу вимоги про сплату боргу №Ю-17с від 06.11.2012р. в розмірі 23050,44 грн. та №Ю-17с від 06.12.2012р. в розмірі 24019,43 грн. (в загальному розмірі 47069,87 грн.).

12.11.2012р. №1497 позивачем прийнято рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 6002,09 грн. та пені в розмірі 9454,52 грн. (в загальному розмірі 15456,61 грн.).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не сплатив суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 47069,87 грн.

Крім того, суди виходили з того, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які знаходяться з ним в трудових відносинах.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звернення позивача з позовом щодо стягнення фінансових санкцій в розмірі 15456,61 грн. є передчасним, оскільки позивачем вимога про сплату штрафу та пені відповідачу не виносилась, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення боргу.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в порушення вимог статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату штрафу та пені позивачем надіслана не була, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.01.2013р. та хвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2013р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

В.І. Ємельянова

С.С. Пасічник