Постанова № 61315865, 12.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року Справа № 876/4533/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_1

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі №803/680/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

06.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області (далі ОДПІ), просило визнати безпідставним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016р. №0000961401.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що обєкт торгівлі, аптека ТзОВ «Сальве» №27, працює цілодобово. У відповідності до чинного законодавства фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватись в межах 24 годин з моменту здійснення першої розрахункової операції, але в будь-якому випадку до сплину календарної доби, тобто до 24.00 годин. У період з 10.01.15р. по 11.01.15р. Z-звіт позивачем роздрукований та облікований у КОРО в межах 24-х годин після початку роботи відповідного касового апарату. 10.01.15р. в 23:50 год. в аптеці ТзОВ «Сальве» №27 було аварійне відімкнення основного електроживлення, що є підставою правомірності не роздрукування Z-звіту №1316 від 10.01.2015р. На підтвердження вказаного Товариством подано лист ПАТ «Волиньобленерго» від 05.05.2016р. №01-31/873 та довідку ДП «Арсенал СТ-4» від 18.05.2016р. №10/24, яке приймає під охорону «Тривожну кнопку» закріпленою за аптекою №27. Збій в електропостачанні аптеки призвів до неможливості обнуління каси, шляхом своєчасного в межах 24 годин, роздрукування Z-звіту, що судом першої інстанції не взято до уваги.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 30.03.2016р. ОДПІ згідно з наказом від 18.03.2016р. №301 проведено фактичну перевірку аптеки №27 ТзОВ «Сальве» за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 23, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про оплату праці», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», Кодексу законів про працю України», за результатом якої складений акт від 01 квітня 2016 року №3500/03/20/14/20148147, відповідно до якого під час перевірки встановлено не забезпечення своєчасного (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівкових коштів 10.01.2015р. в сумі 14354,27 грн. у відповідній книзі обліку розрахункових операцій №0318011570Р/5 від 13.11.2014р. на підставі фіскального звітного чека №1316 від 11.01.2015р. (роздруковано Z-звіт 11.01.2015р. в 00:03 год., відкрито 10.01.2015р. 00:11) (а.с.10-11).

Податковим повідомленням-рішенням від 19 квітня 2016 року №0000961401 за порушення Товариством п.п.2.2, 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 року №637 та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.3 ст.1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995р., застосовано до Товариства штрафну санкцію у розмірі 71 771,35 грн. (а.с.7)

Вважаючи висновки ОДПІ, викладені в Акті від 01.04.2016р., безпідставними, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що Товариством не забезпечено своєчасне роздрукування, не пізніше 24 години 10.01.2015р., Z-звіту, в розділі 4 Книги обліку розрахункових операцій №0318011570Р/5 по господарській одиниці аптека №27 «Облік ремонтів, робіт технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» відсутні будь-які записи про ремонт РРО чи відключення електроенергії в період з 10.01.2015р. по 11.01.2015р. та не направлено повідомлень до центру сервісного обслуговування чи контролюючого органу .

Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР, в редакції станом на 10.01.2015р., (далі Закон №265/95-ВР) субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1); застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п.3); щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п.9); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13).

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Згідно з положеннями ст.2 Закон №265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (далі Положення №637)

Відповідно до п.2.2 гл.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 7.15 Положення №637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно з п.2.6 гл.2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

При цьому, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки слід з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено в подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.

З письмових заперечень представника відповідача та пояснень, наданих у судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року №0000961401 стало роздрукування Z-звіту, з РРО, який відкрито 10.01.2015р. 00:01, на наступний день 11.01.2015р. 00:03 год., тобто пізніше 24 години поточного дня та по закінченні робочої зміни, при цьому про будь-які несправності реєстратора розрахункових операцій орган ДФС повідомлено не було.

Так, відповідно до п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199, (далі - Вимоги) Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Згідно з п.13 Вимог формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті; обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті; друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

У Примітках до Вимог зазначено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у рішеннях від 1 квітня 2014 року (справа № 21-54а14), від 26 лютого 2013 року (справи №№ 21-7а13, 21-35а13).

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до фіскального звітного чека №1316, Z-звіт роздруковано 11.01.2015р. о 00:03, сума готівкових розрахунків склала 14 354,27 грн., безготівкових 2248,53 (а.с.13). 10.01.2015р. у книзі ОРО, розділ 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» (графи 5, 6) 10.01.2015р. виконано запис про суму розрахунків 16 602,80 грн. (а.с.14-15).

Таким чином, 10.01.2015р. Товариством зафіксовано повну суму фактичних надходжень готівки та відображено в подальшому фіскальний звітній чек у відповідній книзі обліку.

Водночас, зі змісту позовної заяви, апеляційної скарги та пояснень представника позивача вбачається, що причиною не вчасного роздрукування Z-звіту стало відімкнення електропостачання в аптеці №27 за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука,23 у період з 23:50 год. 10.01.2015р. по 00:03 год. 11.01.2015р.

Покликання позивача на відключення основного електроживлення, як на підставу правомірності нероздрукування Z-звіту 10.01.2015 року судом першої інстанції до уваги не приймалось, оскільки згідно з листом ПАТ «Волиньобленерго» від 05.05.2016 року №01-31/873Є відповідно до оперативних документів за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 23 з 23:50 год. 10.01.2015р. по 00:03 11.01.2016р. в мережах, що перебувають на балансі ОСОБА_2 міської філії, технологічних порушень, що могли спровокувати перерву в електропостачанні приміщення не зафіксовано. При цьому, представник позивача у судовому засіданні суду першої інстанції зазначив, що їм, як орендарям, невідомо чи проводив власник приміщення в ніч з 10.01.2015 року на 11.01.2015 року будь-які відключення, в т.ч. аварійні, електроенергії.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.56.4 ст.56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до ОСОБА_2 міської філії ПАТ «Волиньобленерго» від 05.05.2016р. №01-31/873 в мережах, що перебувають на балансі філії технологічних порушень, що могли спровокувати перерву в електропостачанні приміщення за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука, 23 не зафіксовано. Ймовірною причиною перерви в електропостачанні вищевказаного приміщення у вказані терміни могло бути спрацювання автоматичного вимикача внутрішньо будинкової мережі (а.с.16).

Аналізуючи зміст вказаного листа, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_2 міською філією ПАТ «Волиньобленерго» не заперечується перерва в електропостачанні приміщення за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука, 23, а лише вказується на ймовірний локальний характер: спрацювання автоматичного вимикача внутрішньо будинкової мережі.

Згідно з Листом ДП «Арсенал СТ-4» ТзОВ «Арсенал СТ» від 18.05.2016р. №10/24 по обєкту «Аптека №27» за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука,23, який охороняється пунктом централізованого спостереження ДП «Арсенал СТ-4» згідно з договором від 31.12.2006р. №62/06-П, 10.01.2015р. в 23 год. 50 хв. зафіксована «Технічна тривога пропадання основного живлення 220 В». Інших спрацювань сигналізації по цьому обєкту у вказаний день не було (а.с.37).

Даний письмовий доказ, на переконання суду апеляційної інстанції, підтверджує факт пропадання основного живлення 220 В на обревізованому обєкті і як наслідок технічну неспроможність працівника субєкта господарювання вчасно до закінчення зміни (24:00 год.) роздрукування Z-звіту.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування перерви в електропостачанні приміщення за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука, 23 стороною відповідача не подано.

Водночас, з врахуванням положень ст.2, 7, 8, 71 КАС України, суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність застосування правила вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario) у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити громадянину в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати «сумніви» інакше, як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обовязку. Натомість нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних дій має стати підставою для надання захисту платнику податків, вина якого не була переконливо доведена перед судом, але аж ніяк не для відмови в такому захисті. Будь-який інший висновок фактично спотворює всю систему завдань адміністративного судочинства та підриває конституційні засади України, яка в ст.3 Основного Закону визнала, що саме права і свободи людини (а не державного апарату) та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Щодо покликання відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, на відсутність будь-яких записів про ремонт РРО чи відключення електроенергії в період з 10.01.2015р. по 11.01.2015р. у Книзі обліку розрахункових операцій №0318011570Р/5 по господарській одиниці аптека №27, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Згідно з п.9 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013р. №417, в чинній редакції станом на 10.01.2015р., у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

З пояснень представника Товариства встановлено, що РРО №0318011569 10.01.2015р. не виходив з ладу, ремонт такого не проводився, аварійне відімкнення основного електроживлення було не тривалим, а розрахункові квитанції в цей час не використовувались, оскільки товар не відпускався, а тому в КОРО жодних записів про тимчасове пропадання живлення не вносилось.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012р. №1057 затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, яким встановлено механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) дротовими або бездротовими каналами звязку до органів державної податкової служби для субєктів господарювання, що використовують РРО.

Відповідно до п.1.5 вказаного Порядку субєкти господарювання, які використовують РРО, що створюють КСЕФ, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у памяті РРО або в памяті модемів, які до них приєднані.

Як встановлено з пояснень представника позивача та підтверджено представником відповідача електронні копії фіскальних звітних чеків 10.01.2015р. було передано до органів державної податкової служби в автоматичному режимі.

Окрім того, як встановлено з поданого у судовому засіданні ОСОБА_3 з електронної бази касових чеків ОДПІ 10.01.2016р. останній чек роздруковано о 23:34 год., що спростовує пояснення, надані 01.04.2016р. завідувачем Аптеки №27 ТзОВ «Сальве» ОСОБА_3 щодо обслуговування черговим працівником клієнта та не вчасне у звязку з цим формування Z-звіту (а.с.25).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Z-звіт №1316 роздруковано одразу по факту появи електроживлення 11.01.2015р., о 00:03, а о 00:04 відкрито касу і роздруковано нульовий чек №75704 від 11.01.2015р.

Водночас, п.16 ст.3 Закону №265/95-ВР, на який покликається суд першої інстанції, введено в дію Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» № 569-VIII від 01.07.2015р., а тому не виконання вимог вказаного пункту не може ставитись у вину Товариству станом на 10.01.2015р.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що причиною несвоєчасного роздрукування Z-звіту стали проблеми з електропостачанням, які не залежали від субєктивного фактору та не могли бути передбачені завчасно. При цьому, як вбачається з матеріалів справи розрахункових операцій за період з 23:50 до 00:03 не здійснювалось й одразу після усунення несправностей такий звіт було роздруковано.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зазначена у Z-звіті готівка в сумі 14354,27 грн. у повному обсязі проведена в касі та занесена у книгу обліку розрахункових операцій, яка була зареєстрована у податковому органі 13.11.2014 р. та розпочата 01.12.2014 р., що по суті підтверджує фактичне оприбуткування позивачем готівки.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки на сервер контролюючого органу щоденно при роздруківці Z-звітів надходить інформація в електронному вигляді про обсяги готівкової виручки Товариства, що унеможливлює у такий спосіб порушень позивача щодо не оприбуткування готівки в касі, Z-звіт Товариством роздруковано одразу після відновлення основного живлення в електромережі, а тому висновки ОДПІ не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Також судом першої інстанції не врахованого, того за своєю суттю передбачена статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95 фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України (далі ГК України).

При цьому адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 ГК строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно з ст.238 ГК України, в редакції чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у рішеннях від 27 травня 2014 року (справа № 21-126а14) та від 04 листопада 2014 року (справа 21-466а14).

Враховуючи дату роздрукування Z-звіту поза межами робочої зміни (11.01.2015р. о 00:03 год.), податковим повідомленням - рішенням №0000961401 від 19.04.2016р. застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) без дотримання вимоги ст.250 ГК України, що є додатковою підставою для його скасування.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі №803/680/16 скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 19 квітня 2016 року №0000961401.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_1

Повний текст Постанови складено 15.09.2016р.