Ухвала суду № 61315859, 12.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016р. Справа № 876/4582/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.М.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з’явився

позивача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара”

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №819/536/16

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара”

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2016р. позивач: Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до відповідача: Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сахара” за два робочих місця, які призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, позивач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі: 36565,72грн., у зв'язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 11 днів, то повинен сплатити пеню в розмірі 241,33грн.

За результатами розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив, оскільки впродовж всього 2015р. ТзОВ “Сахара” не надано інформацію щодо наявності робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН, чим не виконано обов'язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ТзОВ “Сахара” оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що для того, щоб створити вакантне місце та запропонувати роботу інвалідів, зокрема шляхом подання до центру зайнятості звіту форми 3-ПН, підприємства необхідно мати медичний висновок про стан здоров’я інваліда та індивідуальну програму реабілітації. Апелянт стверджує, що без інформації про конкретну особу інваліда, без врахування його вад чи захворювання, побажань, рекомендації МСЕК, індивідуальної програми реабілітації створити робоче місце для працевлаштування інвалідів неможливо. Апелянт вказує, що товариство вжило всіх необхідних заходів, що передбачені чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а відтак, відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій.

У судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Згідно з даними наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахара" звіту про зайнятість інвалідів (форма №10-ПІ) за 2015 рік, середньооблікова чисельність його штатних працівників облікового складу за рік складає 105 осіб, тобто, відповідно до вимог ч.1ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 (чотири). Даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано.

Згідно з даними, вказаними у звіті, середньооблікова кількість штатних працівників, яким, відповідно до чинного законодавства України, встановлена інвалідність, складає 2 особи.

Середньорічна заробітна плата складає 18282,85грн. Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач до 15.04.2016р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 36565,72грн.

Вимогами статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Закон) для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з нормами ст.20 Закону, підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону та на яких працює від 8 до 15 осіб, сплачують відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій, за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій - інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.

Відповідно до приписів ч.2 ст.20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р., пеня обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Колегія суддів апеляційного суду не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Колегія суддів звертає увагу, що обов’язок по створенню робочих місць для працевлаштування лежить саме на роботодавцю. Роботодавець зобов’язаний створити такі робочі місця та повідомити органи зайнятості про наявні вакансії шляхом подання звіту форми №3-ПН.

Відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013р. “Про затвердження форми звітності №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання”, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, такі робочі місця не були створені та звіт форми №3-ПН позивачу не надсилався.

За змістом листа центру зайнятості від 20.04.2016р. № 04/54/1184, відповідач не виконав вимог ст.18 Закону, а саме: у 2015 році не інформував центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що впродовж всього 2015р. ТзОВ “Сахара” не надало інформацію щодо наявності робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН, чим не виконало обов'язку інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара” на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №819/536/16 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сахара” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. у справі №819/536/16, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2016р.