Ухвала суду № 61314754, 14.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2016 року справа № 808/181/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В..

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача:ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, Прокуратури Запорізької області про розяснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №808/181/16 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Запорізької області про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

в с т а н о в и в :

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі №808/181/16 скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано наказ №472к від 14.12.2015 року «Про звільнення у звязку із скороченням штатів ОСОБА_1».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя з 15 грудня 2015 року.

Стягнуто з Прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 31978 (тридцять одна тисяча девятсот сімдесят вісім) гривень 08 копійок

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя та в межах нарахування та виплати середнього заробітку за один місяць.

08 липня 2016 року від Головного управління Казначейської служби в Запорізькій області надійшла заява про розяснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у даній справі. Заява обґрунтована тим, що вказане судове рішення є незрозумілим для виконання в частині визначення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема, незрозумілим є фактична сума, що підлягає стягненню без врахування суми податку на доходи з фізичних осіб. У звязку з чим, заявник просить суд розяснити: 1) конкретну суму, яка підлягає примусовому стягненню з прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1, 2) особу, яка має вираховувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки та збори (роботодавець, податковий орган, тощо), порядку проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів, 3) порядок проведення вирахування, утримання та перерахування передбачених законом податків і зборів до бюджету та цільових фондів.

28 липня 2016 року від Прокуратури Запорізької області надійшла заява про розяснення судового рішення, в якій відповідач зазначає, що посада прокурора Прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя, з якої позивача було звільнено відсутня, відтак суду слід розяснити постанову в частині, що стосується поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи заявників, дійшов висновку, що заяви про розяснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року не підлягають задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Постанову може бути розяснено, якщо без такого розяснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

У разі незгоди з мотивацією рішення суду апеляційної інстанції особа, яка бере участь у справі, має право оскаржити прийняте рішення в касаційному порядку відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, підставою для роз'яснення рішення може слугувати його незрозумілість, яка ускладнює або взагалі не дає можливості виконання рішення, лише в такому випадку судом роз'яснюється резолютивна частина рішення.

Так, як вже зазначалось підставою для звернення заявників до суду із заявами про розяснення судового рішення слугувала необхідність, на їх думку, розяснення резолютивної частини рішення щодо 1) розрахунку середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача за рішенням суду та зазначення конкретної суми що підлягає перерахуванню, 2) визначення порядку поновлення позивача на роботі та відповідній конкретній посаді з урахуванням сучасного штатного розпису.

Між тим, суд апеляційної інстанції, звертає увагу що в мотивувальній частині судового рішення приведено розрахунок середнього заробітку позивача за весь час вимушеного прогулу, який обраховано без врахування сум податку на доходи фізичних осіб або інших обовязкових платежів.

Суд зазначає, що чинним законодавством саме на роботодавця покладено обовязок обрахування та утримання з заробітної плати працівника, що перебуває на публічній службі, податків та інших платежів. Враховуючи вказане суд, в межах своїх повноважень, при поновленні ОСОБА_1 на посаді обрахував її середній заробіток за час вимушеного прогулу без вирахування обовязкових платежів та податків.

Відтак, підстави для розяснення рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Щодо вимог про розяснення судового рішення шляхом зазначення порядку та конкретної посади, на якій слід поновити позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому, повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

Отже, саме на роботодавця покладається законодавцем обовязок щодо вирішення питання про поновлення особи на роботі із наданням їй відповідної конкретної посади, в тому числі і за згодою сторін.

Таким чином, суд позбавлений процесуальної можливості, в тому числі за наслідками розгляду заяви в порядку ст. 170 КАС України, вирішувати виробничі та інші кадрові питання стосовно визначення конкретної посади яку слід запропонувати особі, або винайдення будь-якого можливого порядку врегулювання трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Вказане свідчить на користь відсутності підстав для задоволення заяви про розяснення судового рішення в частині поновлення позивача на посаді прокурора Ленінського району м. Запоріжжя.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року є зрозумілою, обставини викладені в заявах не свідчать про наявність підстав, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, а тому підстави для роз'яснення постанови суду відсутні.

Керуючись ст. 170 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяв Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області, Прокуратури Запорізької області про розяснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №808/181/16.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяО.О.Круговий

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк