Постанова № 61314592, 08.09.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року справа № 823/1220/16

м. Черкаси

17 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі-позивач) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі-відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Думанецької сільської ради в межах норм безоплатної приватизації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на ті обставини, що він звернувся до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Думанецької сільської ради, проте останній було відмовлено. Дана відмова базувалася на відсутності інформації щодо використання позивачем права на безоплатну передачу земельної ділянки у власність згідно даних державного земельного кадастру. Разом з цим, позивач вважає, що відповідач відмовивши у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 1,5 га для ведення особистого селянського господарства порушив вимоги Земельного кодексу України.

Представник ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема наголошував, що оспорюване рішення не є відмовою в розумінні цього слова, а по своїй природі являється лише повідомленням для надання додаткової інформації.

Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою від 02.06.2016 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5га в адміністративних межах Думанецької сільської ради (за межами населеного пункту).

04.07.2016 за № 9931/2-16 ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області листом повідомило позивачу, що в поданих ним документах відсутня інформація щодо використаного права на безоплатну передачу земельної ділянки у власність, а тому для подальшого вирішення питання необхідно подати її відповідачу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. а ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України (далі ЗК України), землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Статтею 116 ЗК України, зокрема частиною 1 передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (ст. 121 ЗК України).

Також, ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, який закріплений в ст. 118 ЗК України, а саме ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проаналізувавши надану позивачу ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Черкаській області відповідь, суд не вбачає в останній відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Думанецької сільської ради в межах норм безоплатної приватизації. Таким чином, в задоволенні даної частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити повністю.

Проте, згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд встановив, що спірне рішення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області суперечить вимогам ст. 118 ЗК України, оскільки остання містить вичерпний перелік необхідних документів, які необхідно додати до клопотання, а саме: - графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; - погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Також, ст. 118 ЗК України містить застереження, що органам виконавчої влади (в даному випадку) забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Тобто, інформація про використання ОСОБА_3 права на безоплатну передачу земельної ділянки у власність, являється саме такою додатковою інформацією, а тому суд дійшов висновку про визнання протиправними дій ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо надання останньої.

Окрім того, оскільки заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивача не була розглянута по суті, суд дійшов висновку щодо зобовязання ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Думанецької сільської ради в межах норм безоплатної приватизації.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо зобовязання надання інформації про використання ОСОБА_3 права на безоплатну передачу земельних ділянок у власність.

Зобовязати ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Думанецької сільської ради в межах норм безоплатної приватизації.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ідентифікаційний код 39765890) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн 21 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 12.09.2016