Ухвала суду № 61314333, 13.09.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1544/16

У Х В А Л А

13 вересня 2016 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-суддіОСОБА_1 при секретарі за участі: ОСОБА_2 представників позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дунаєвецькому районі до Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод", ОСОБА_3 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод", ОСОБА_3 про стягнення коштів.

В судовому засіданні судом на обговорення поставлено питання про закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, просив продовжити розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" є юридичною особою та знаходиться на обліку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дунаєвецькому районі, як платник страхових внесків.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 31.08.2016 року до реєстру внесено запис про рішення засновників юридичної особи щодо припинення Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" в результаті ліквідації.

При цьому, позивачем проводяться страхові виплати громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які отримали виробничу травму під час роботи у Дочірньому підприємстві Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод".

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Так, правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон №1105-XIV).

За приписами пункту 2 частини 2 статті 46 Закону №1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з наведених правових норм вбачається, що страхувальника зобов'язано проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника незалежно від підстави такої ліквідації.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, станом на дату виникнення правовідносин та звернення до суду з даною позовною заявою, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 31.08.2016 року до реєстру внесено запис про рішення засновників юридичної особи щодо припинення Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" в результаті ліквідації.

При цьому, у зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію юридичної особи - Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод" позивач звернувся до суду для стягнення з відповідача капіталізованих платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, яке ліквідується за рішенням власників.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо платежів, що підлягають капіталізації, та які можуть бути стягнуті з юридичної особи виключно на стадії ліквідації, суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Частиною шостою ст.105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до положень частини третьої ст.112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Тобто, виходячи із наявних в матеріалах справи документів та враховуючи положення Цивільного кодексу України та статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) юридичної особи, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 22 вересня 2015 року у справі № 21-2209а11, від 16 лютого 2016 року у справі № 826/2043/15

Відповідно до статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, з огляду на правову позицію Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що відносини про стягнення коштів на стадії ліквідації юридичної особи на підставі вищенаведених норм за своєю правою природою є господарсько-правовими, а не адміністративними.

Тобто, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на позови щодо стягнення платежів, що підлягають капіталізації.

Частиною 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дунаєвецькому районі до Дочірнього підприємства Хмельницької Облспоживспілки "Дунаєвецький плодоконсервний завод", ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Роз'яснити Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дунаєвецькому районі, що справи про стягнення платежів, які підлягають капіталізації розглядаються за правилами господарського судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1