Постанова № 61311927, 09.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2016 року м.Житомир справа № 806/8232/13-a

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровуд" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011 р. №0000792301,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровуд" звернулося до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 03 серпня 2011 року №0000792301. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що податковий орган при проведенні перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 та при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення прийшов до безпідставних висновків про невключення товариством до складу валових доходів грошових коштів у сумі 1934662 грн., отриманих від компанії "New Global Enterprises Limited" та СП ТОВ "Керос - Київ" в якості оплати за акції, чим на думку відповідача порушено вимоги п. 4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відсутність у ПрАТ "Дніпровуд" права на формування валових витрат у сумі 2893474 грн. при придбанні дошки та пиловника від його контрагентів у зв'язку з відсутністю товаро-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують транспортування товарів, та актів прийняття - передачі вказаних товарів. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено податковим органом без наявності на те підстав, встановлених чинним законодавством та просить його скасувати.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2016 здійснюється новий розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав просив його задовольнити у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. Пояснив, що у зв'язку із тим, що ПрАТ "Дніпровуд" випуск акцій не провело, кошти, які надійшли від компанії "New Global Enterprises Limited" та СП ТОВ "Керос - Київ" в якості оплати за акції, не можуть вважатись такими, що надійшли у вигляді прямих інвестицій в корпоративні права і тому зазначені кошти в сумі 1934662 грн. підлягають включенню до складу валового доходу позивача. Також зазначив, що позивач неправомірно завищив витрати на придбання товарів за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 на суму 2893474 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а лише провів оприбуткування на підставі накладних. У зв'язку з наведеними порушеннями вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ "Дніпровуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2011, про що складено акт від 18.07.2011 № 2995/23-01/31030962 (т.1, а.с. 49-108).

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97 - ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на 1207037 грн., у тому числі за: півріччя 2010 року в сумі 69321 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 226057 грн., за 2010 рік в сумі 494377 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 712658 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 03 серпня 2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 1207084 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції у сумі 123595 грн. (т.1, а.с. 48).

На думку податкового органу, в І кварталі 2011 року встановлено заниження, задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи" на загальну суму 1934850 грн. В порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу не включено суму коштів, які надійшли від компанії "New Global Enterprises Limited" та Спільного українсько-американського підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Керос - Київ" (далі - СП ТОВ "Керос-Київ") згідно договорів підписки на акції від 4 липня 2006 року (т.1, а.с.55).

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" від 11.05.2006 року №26 акціонерами товариства було прийнято рішення про додатковий випуск акцій, в результаті чого позивачем було підписано договори підписки на акції від 04.07.2006 року з Компанією "New Global Enterprises Limited" та з Спільним українсько-американським підприємством "Керос-Київ", відповідно до умов яких позивач повинен провести випуск акцій в кількості всього 1297 штук номінально вартістю 1500,00 грн. (т.3, а.с.43-54).

Рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" від 17 грудня 2008 року в Протоколі №29 було затверджено результати розміщення акцій додаткового випуску та внесені зміни до статуту, пов'язані із збільшенням статутного капіталу ЗАТ "Дніпровуд" на суму додатково розміщених акцій (т.1, а.с. 37-40) .

Від Компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) позивачу в 2-му, 3-му кварталах 2006 року надійшли кошти на загальну суму 231573,39 євро, що в гривневому еквіваленті складає 1484850,10 грн. та від СП ТОВ "Керос-Київ" 450000,00 грн.

В ухвалі ВАСУ від 08.02.2016 зазначено, що при попередньому розгляді даної справи судами не зясовано, яким чином підприємству відображати в податковому обліку суму коштів по спірним операціям в момент їх отримання і в подальшому після скасування рішення про збільшення розміру статутного фонду.

Для виконання вимог зазначеної ухвали при новому розгляді справи судом було призначено судово-економічну експертизу, результати якої оформлено висновком експерта №8640 від 12.07.2016 (т.10, а.с.110-133).

У висновку експерта, з яким погоджується суд, зазначено, що згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996), дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства є господарською операцією та підлягає відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому, будь-яка господарська операція має бути засвідчена відповідним первинним документом.

Отже, отримані товариством "Дніпровуд" від компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ" вищевказані кошти підлягають відображенню в бухгалтерському обліку ЗАТ "Дніпровуд". Дані кошти є заборгованістю ЗАТ "Діпровуд" перед компанією "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ" щодо випуску (реєстрації) акцій товариства "Дніпровуд". Зазначена заборгованість закриється:

-або передачею акцій товариством "Дніпровуд" до компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ",

-або поверненням коштів товариством "Дніпровуд" до компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ",

-або в звязку із зміною статусу отриманих коштів (фінансова допомога, тощо).

Будь-яка з операцій (або передача акцій, або повернення коштів чи зміна статусу отриманих коштів) має бути підтверджена відповідним документом.

За нормами статті 3 Закону №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Справляння податку на прибуток до 1 квітня 2011 року проводилося на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР (надалі - Закон №334)

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Закон №334 не містить визначення доходу.

Виходячи з економічної суті, та визначення доходу, що наведене в Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за №391/3684, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Зазначене узгоджується з п.п.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону №334, згідно з яким не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Також суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (в редакції, чинній на момент прийняття позивачем рішення про додатковий випуск акцій) емітент має право на випуск акцій, облігацій підприємств з моменту реєстрації цього випуску у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Порядок реєстрації випуску облігацій підприємств і акцій, а також інформації про їх випуск визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

На виконання приписів ст. 22 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.06.2002 року №167 було затверджене Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств (далі - Положення №167) та рішенням ДКЦПФР від 06.10.2000 року №158 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства (далі - Положення №158).

В силу пп. "є" п.2.2 розділу 2 Положення №167 для реєстрації випуску акцій товариство подає до реєструвального органу такі документи: довідку, засвідчену підписами та печатками емітента, про сплату кожним з акціонерів або засновників не менше 50 % номінальної вартості акцій до дня реєстрації змін до статуту товариства, пов'язаних із збільшенням розміру статутного капіталу товариства (при першому випуску акцій - до дня скликання установчих зборів), з переліком внесків, унесених в оплату за акції із наданням засвідчених копій документів, які підтверджують сплату.

Тобто, на момент прийняття позивачем рішення про додатковий випуск акцій, повязаний зі збільшенням статутного капіталу, вказаним положенням передбачалося, що оплата акцій додаткового випуску здійснюється акціонерами до моменту реєстрації випуску акцій та внесення змін, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу, до статуту акціонерного товариства.

Таким чином, виходячи з норм Положення №167, для проведення реєстрацій випуску акцій ЗАТ "Дніпровуд" визначеного протоколом №26 від 11.05.2006р., необхідно було отримати товариством "Дніпровуд" кошти від акціонерів в рахунок оплати номінальної вартості акцій, до дня реєстрації змін до статуту товариства, пов'язаних із збільшенням розміру статутного капіталу товариства.

Як зазначалось вище, такі кошти надійшли позивачу від Компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ" в 2-му, 3-му кварталах 2006 року в обмін на корпоративні права, тобто як прямі інвестиції.

Відповідно до п.3.2 договору №04/07-ЦБ від 04.07.2006 передбачено, що ЗАТ"Дніпровуд" зобовязане передати акції додаткового випуску акціонеру Компанії "New Global Enterprises Limited" протягом 30 днів з моменту реєстрації випуску акцій у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Згідно із п.3.1 договору №45-ЦБ від 04.07.2006 встановлено обовязок ЗАТ"Дніпровуд" по передачі оплачених акціонером СП ТОВ "Керос-Київ" акцій додаткового випуску не раніше дати реєстрації випуску акцій у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Отже, виконання позивачем обовязку по передачі акцій додаткового випуску акціонерам був обумовлений фактом реєстрації випуску акцій.

Водночас, 13.05.2006 року набув чинності Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок", частиною 2 ст.28 якого визначалися етапи, за якими здійснюється емісія у разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь визначеного кола осіб.

Так, зокрема вказаною нормою цього Закону передбачено, що реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів здійснюється перед закритим (приватним) розміщенням цінних паперів.

Однак п.6 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що дія цього Закону не поширюється на емісії цінних паперів, рішення про які були прийняті до набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, рішеннями ДКЦПФР від 22.02.2007 року № 387, від 26.04.2007 року № 942 Положення №158 та №167 були скасовані. Натомість, вказаними рішеннями були затверджені Положення про порядок реєстрації випуску акцій, розроблені на виконання вимог Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Враховуючи, що у лютому-квітні 2007 року ДКЦПФР були скасовані нормативно-правові акти, у відповідності до яких ЗАТ "Дніпровуд" мало здійснювати реєстрацію додаткового випуску акцій, ця реєстрація не могла проводитись у відповідності до положень, розроблених на виконання вимог Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".

У зв'язку із скасуванням вказаних нормативно-правових актів, випуск акцій ЗАТ "Дніпровуд" не було зареєстровано Територіальним управлінням ДКЦПФР у Житомирській області. В результаті чого позивачем з незалежних від нього обставин не було передано акції акціонерам.

Враховуючи, що реєстрація додаткового випуску акцій не відбулась, протоколом №33/2 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" від 02 червня 2011 року - 09 червня 2011 року, акціонерами вирішено:

-відмовитись від додаткового випуску ЗАТ "Дніпровуд" простих іменних акцій, рішення про випуск яких прийняте Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" 11 травня 2006 року (протокол №26);

-скасувати рішення про випуск простих іменних акцій ЗАТ "Дніпровуд", прийняте загальними зборами акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" 11 травня 2006 року (протокол №26);

-скасувати рішення про затвердження результатів розміщення акцій додаткового випуску, прийняте загальними зборами акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" 17 грудня 2008 року (протокол №29);

-доручити Голові правління ЗАТ "Дніпровуд" ОСОБА_3 укласти від імені ЗАТ "Дніпровуд" із акціонерами, які прийняли участь у розміщенні акцій додаткового випуску (компанія "New Global Enterprises Limited", СП ТОВ "Керос-Київ"), угоди про розірвання раніше укладених із такими акціонерами договорів купівлі-продажу (підписки) на акції у порядку їх первинного розміщення, відносно яких загальними зборами ЗАТ "Дніпровуд" прийняте рішення про відмову від їх випуску (т.1, а.с. 43-47).

На виконання вищевказаного протоколу №33/2, між компанією "New Global Enterprises Limited" (Покупець) та ЗАТ "Дніпровуд" (Продавець) 11 липня 2011 року укладена додаткова угода до договору (контракту) №04/07-ЦБ підписки на акції від 04.07.2006р., якою передбачено наступне: у звязку із скасуванням Продавцем на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" від 09 червня 2011 року (протокол №33/2) прийнятого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" 11 травня 2006 року (протокол №26) рішення про додатковий випуск акцій ЗАТ "Дніпровуд", сторони дійшли згоди про розірвання договору (контракту) №04/07-ЦБ підписки на акції від 04 липня 2006 року. Грошові кошти у сумі 1495500 гривень, сплачені Покупцем в рахунок оплати акцій по договору (контракту) №04/07-ЦБ підписки на акції д 04 липня 2006 року, у звязку із відмовою Продавця від випуску акцій повинні бути повернуті Покупцю у строк до 31 грудня 2011 року, шляхом їх перерахування Продавцем на інвестиційний рахунок Покупця №260010229 в Київській філії АТ "Брокбізнесбанк", м. Київ, МФО 300959. Сторони дійшли згоди, що за умови належного виконання Продавцем грошових зобовязань, передбачених попереднім пунктом цієї Додаткової угоди, Покупець не матиме жодних претензій до Продавця, повязаних із відмовою Продавця від випуску акцій, у тому числі претензій відносно відшкодування любих майнових збитків, понесених Покупцем у звязку із відмовою від випуску акцій. (т.3, а.с. 46).

В подальшому термін повернення коштів за додатковими угодами до договору (контракту) №04/07-ЦБ підписки на акції від 04.07.2006р. був продовжений., зокрема:

-згідно додаткової угоди від 29.12.2011р. кошти в сумі 231573,39 євро мають бути повернуті компанії "New Global Enterprises Limited" в строк до 31 грудня 2013 року (т.9, а.с. 191);

-згідно додаткових угод від 17.12.2013р. та від 14.10.2014р. кошти в сумі 231573,39 євро мають бути повернуті компанії "New Global Enterprises Limited" в строк до 31 грудня 2014 року (т.9, а.с. 192-193);

-згідно додаткової угоди від 31.12.2014р. кошти в сумі 231573,39 євро мають бути повернуті компанії "New Global Enterprises Limited" протягом 3 (трьох) місяців з моменту зняття встановлених Національним банком України обмежень на купівлю іноземної валюті та її переказ за кордон з метою повернення раніше внесених нерезидентами інвестицій в Україну (т.9, а.с. 190).

11 липня 2011 року також укладена додаткова угода до договору №45-ЦБ підписки на акції від 04.07.2006р., що укладений між Спільним українсько-американським підприємством "Керос-Київ" (Покупець) та ЗАТ "Дніпровуд" (Продавець), в якій вказано в т.ч. наступне: у звязку із скасуванням Продавцем на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" від 09 червня 2011 року (протокол №33/2) прийнятого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" 11 травня 2006 року (протокол №26) рішення про додатковий випуск акцій ЗАТ "Дніпровуд", сторони дійшли згоди про розірвання договору №45-ЦБ підписки на акції від 04 липня 2006 року. Грошові кошти у сумі 450 000 гривень, сплачені Покупцем в рахунок оплати акцій по договору №45-ЦБ, у звязку із відмовою Продавця від випуску акцій повинні бути повернуті Покупцю у строк до 31 грудня 2011 року, шляхом їх перерахування Продавцем на інвестиційний рахунок Покупця №260020167900 в AT "Брокбізнесбанк", м. Київ, МФО 300249. Сторони дійшли згоди, що за умови належного виконання Продавцем грошових зобовязань, передбачених попереднім пунктом цієї Додаткової угоди, Покупець не матиме жодних претензій до Продавця, повязаних із відмовою Продавця від випуску акцій, у тому числі претензій відносно відшкодування любих майнових збитків, понесених Покупцем у звязку із відмовою від випуску акцій (т.3, а.с. 54).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжних доручень №2861 від 02.12.2011р. та №2863 від 05.12.2011р., кошти в розмірі 450000 грн., були повернуті товариством "Дніпровуд" до СП ТОВ "Керос-Київ" (т.3, а.с. 55-56).

Також суд враховує, що зазначені кошти, які надійшли від компанії "New Global Enterprises Limited" та СП ТОВ "Керос-Київ" позивачем було включено до декларації з податку на прибуток підприємства за 2006-2010 роки (т.3,а.с.100-116) та в балансі товариства за 2006-2010 роки до складу інших поточних зобов'язань, рядок 610 (т.3,а.с.117-126, т.9, а.с.189).

Підсумовуючи наведене, з урахуванням того, що:

-кошти отримані товариством "Дніпровуд" від компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ" в 2-му, 3-му кварталах 2006 року, в рахунок оплати номінальної вартості акцій, в період з 2-го кварталу 2006 року по 1-й квартал 2011 року були заборгованістю товариства "Дніпровуд";

-загальними зборами акціонерів ЗAT "Дніпровуд" (протокол №33/2 від 02 червня 2011 року - 09 червня 2011 року) вирішено відмовитись від додаткового випуску ЗАТ "Дніпровуд" простих іменних акцій, рішення про випуск яких прийняте Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Дніпровуд" 11 травня 2006 року (протокол №26);

-товариством "Дніпровуд" від компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) та СП ТОВ "Керос-Київ" укладені додаткові угоди до договорів підписки на акцій від 04.07.2006р., за якими товариство "Дніпровуд" зобовязалося повернути кошти даним підприємствам, отримані в рахунок оплати номінальної вартості акцій;

-товариством "Дніпровуд" частково кошти отримані в рахунок оплати номінальної вартості акцій повернуті, зокрема СП ТОВ "Керос-Київ" в грудні 2011 року;

-зазначені кошти обліковувались у податковій звітності позивача як поточні зобовязання, суд, з урахуванням висновків експертизи, вважає, що кошти отримані ЗАТ "Дніпровуд" від компанії "New Global Enterprises Limited" (Великобританія) в сумі 231573,39 євро (1484850,10 грн.) та СП ТОВ "Керос-Київ" у сумі 450000 грн. в рахунок оплати номінальної вартості акцій не є доходом, і, відповідно не підлягають віднесенню до складу валового доходу.

Слід зазначити, що у відповідача були відсутні зауваження щодо законності проведення позивачем додаткового випуску акцій та щодо невідображення коштів, отриманих від Компанії "New Global Enterprises Limited" та СП ТОВ "Керос-Київ" в рахунок оплати акцій у складі валового прибутку позивачем, про що свідчать копії актів перевірок, які проводилися податковим органом протягом 2007-2010 років та копії довідок податкового органу про загальну інформацію щодо ЗАТ "Дніпровуд" та результати його діяльності (т.3, а.с. 127- 217).

На виконання вимог ухвали ВАСУ від 08.02.2016 судом встановлювались обставини з приводу того, чому саме у 2011 році податковим органом виявлено таке порушення як невіднесення до складу валових доходів коштів у сумі 1934662, 00 грн., отриманих в рахунок оплати акцій, хоча про їх надходження на рахунки позивача відповідачу було відомо ще з 2006 року.

Згідно пояснень представника відповідача податковим органом було враховано, що товариством вживались заходи для реєстрації випуску акцій, проте враховуючи, що таку реєстрацію не було проведено протягом тривалого часу - 2006-2011 року, податковим органом зроблено запит до Територіального управління ДКЦПФР у Житомирській області, відповідь щодо непроведення реєстрації надійшла у 2 кварталі 2011 року. Крім того, відповідачу стало відомо про прийняття товариством рішення про відмову від додаткового випуску акцій від 02 червня 2011 року - 09 червня 2011 року, тому перевіряючими зроблено висновок, що дані кошти не є прямими інвестиціями та підлягають віднесенню до складу валових доходів у сумі 1934662, 00 грн. саме у 1 кварталі 2011 року.

Слід зауважити, що відповідачем не було враховано наслідків відмови від випуску акцій, зокрема виникнення у позивача обов'язку повернути вказані кошти Компанії "New Global Enterprises Limited" та СП ТОВ "Керос-Київ", що свідчить про те, що дані кошти не підпадають під визначення доходу.

З огляду на зазначене, суд вважає, що всупереч ст.72 КАС України відповідачем не доведено правомірності свого висновку про те, що дані кошти є доходом і на якій підставі мають бути віднесені до складу валового доходу саме у 1 кварталі 2011 року, а тому висновок податкового органу про те, що ПрАТ "Дніпровуд" неправомірно зменшив розмір валового доходу в І кварталі 2011 року на загальну суму 1934662,00 грн. є таким, що суперечить дійсним обставинам справи.

Щодо висновку податкового органу про безпідставність включення позивачем до валових витрат коштів у розмірі 2893475 грн., сплачених позивачем при придбанні у суб'єктів підприємницької діяльності дошки та пиловника, що є порушенням п.п. 5.2.1 п. 5.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон №334), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

При цьому витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Отже, доведенню у таких справах підлягають обставини щодо придбання платником податків товарів (робіт/послуг) з метою використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим необхідно встановлювати види господарської діяльності, що здійснювалися платником податків, мету здійснення господарських операцій тощо та надавати оцінку таким обставинам у їх сукупності.

На виконання вимог ухвали ВАСУ від 08.02.2016 судом встановлено, що предметом діяльності ПрАТ"Дніпровуд", серед іншого, є діяльність у сфері заготівлі, обробки та переробки деревини, напівфабрикатів та відходів деревини (т.1, а.с.9-29).

Для провадження своєї діяльності позивач здійснював придбання дошки та пиловника (деревопродукції) у приватних підприємців. Оприбуткування вказаної продукції відбувалось на підставі накладних.

Зокрема, судом встановлено придбання деревопродукції згідно накладних у ПП ОСОБА_4 на суму 89050 грн. (без ПДВ) (т.1, ас.157-160), ПП ОСОБА_5 на суму 47364 грн. (без ПДВ), ПП ОСОБА_6 на суму 57263 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.145-151), ПП ОСОБА_7 на суму 64318 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.152-154), ПП ОСОБА_8 на суму 122462 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.166-168), ПП ОСОБА_9 на суму 275157 грн. (без ПДВ), ПП ОСОБА_10 на суму 133675 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.141-143), ПП ОСОБА_11 на суму 45826 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.155-156), ПП ОСОБА_12 на суму 191903 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.161-165), ПП ОСОБА_13 на суму 79773 грн. (без ПДВ) (т.1 а.с.144), ПП ОСОБА_14 на суму 536282 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.183-195), ПП ОСОБА_15 на суму 471708 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.173-182), ПП Халімончука В М. на суму 778693 грн. (без ПДВ) (т.1, а.с.196-217).

Відповідно до платіжних доручень товариством "Дніпровуд" проводилися розрахунки із зазначеними приватними підприємцями шляхом безготівкових перерахувань (т.1 а.с.218-249, т.2 а.с.1-26, т.5 а.с.95-152).

Як зазначалося вище, відповідно до змісту Закону №996, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

До первинних документів, які є підставою для оприбуткування або відпуску (списання) товару, належать накладні, акти прийому-передачі тощо. Вони повинні містити кількісно-вартісні відомості про товар, номенклатуру товару та виписуються постачальником.

До первинних документів, що підтверджують здійснення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, відносяться відповідні розрахункові та платіжні документи (платіжні доручення, квитанції, касові чеки тощо).

Вимоги щодо оформлення первинних документів, які є підставою для відображення як в бухгалтерському так і в податковому обліках операцій з отримання матеріальних цінностей, наведені в Законі № 996 та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704.

Відповідно до вимог вищевказаних актів, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що накладні, які підтверджують придбання деревопродукції у вищезазначених контрагентів містять всі необхідні реквізити передбачені законодавством України, та відповідно підтверджують отримання товариством "Дніпровуд" цієї продукції.

Згідно Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ, положень Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 (надалі Інструкція НБУ № 22), безготівкові розрахунки перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно із Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", положеннями Інструкції НБУ №22, власник рахунку в банку особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Починаючи з дати валютування (дата зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки), кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Виписка з рахунку банку відображає за певний період по цьому рахунку всі операції, здійснення кожної з яких підтверджується окремими документами.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та пунктом 1.4 Інструкції НБУ № 22 визначено, що розрахунковим документом, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ, визначеної в ньому суми коштів, зі свого рахунка на рахунок отримувача, є платіжне доручення. Тільки на підставі платіжних доручень (або іншого аналогічного документу) формуються зведені банківські документи - виписки з рахунку в банку.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, саме платіжні документи, зокрема платіжні доручення, та виписки з рахунку в банку (із зазначенням в таких документах дати, суми перерахування та призначення платежу), є документальним підтвердженням переказу визначених в цих документах сум з рахунку платника на рахунок отримувача.

Отже, виписки банку та платіжні доручення відповідно до чинного законодавства, є первинними документами, що фіксують та документально підтверджують факти здійснення господарських операцій, відповідно до яких на рахунки постачальника (продавця, виконавця) здійснено операції з оплати вартості придбаних товарів (робіт, послуг).

За нормами Закону №334, виписки банку та платіжні доручення, були документами що засвідчували наявність документальних підстав щодо формування валових витрат в податковому обліку з податку на прибуток.

За таких обставин, досліджені судом платіжні доручення дають підстави для формування валових витрат в податковому обліку з податку на прибуток.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується також актами, завіреними від імені Голови правління ПрАТ "Дніпровуд", щодо визначення обсягу та якості пиломатеріалів, (т.2, а.с. 27-103); накладними ЗАТ "Дніпровуд" на внутрішнє переміщення деревини (т.2, а.с.104-116); розрахунками вартості переробки матеріалів (сировини) - деревини ЗАТ"Дніпровуд" (т.2, а.с. 117 - 226); матеріальними звітами щодо руху деревини товариства "Дніпровуд" (т.2, а.с.227-252, т.3 а.с. 1-35); журналами ввезення (внесення) матеріальних цінностей, згідно з якими основними матеріальними цінностями була древесина (продукція з дерева) (т.9, а.с. 1-96).

Крім того, документи, які наявні в матеріалах справи (договори, специфікації, вантажно-митні декларації, транспортні документи, інвойси, тощо), свідчать про торгівлю товариством "Дніпровуд" продукцією з деревини.

Згідно свідоцтва про право власності від 12.02.2007 ЗАТ"Дніпровуд" належить на праві власності оздоблювально-складальний корпус площею 12291,3 кв.м та інші будівлі за адресою м.Бердичів, вул.Піонтковського,2а (т.4, а.с.64-68), товариством придбавалось обладнання для переробки деревини, у штаті підприємства перебуває 270 працівників, тобто у позивача наявна відповідна матеріальна база для провадження своєї господарської діяльності.

Умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети), що передбачає намір платника одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

В ході судового розгляду справи встановлено, що придбання деревопродукції для позивача мало економічне обґрунтування, сприяло досягненню його ділової мети та економічного ефекту від його діяльності, дана продукція в подальшому перероблялась та продавалась, тобто позивач здійснював реальну господарську діяльність.

Щодо посилання податкового органу про обов'язкове оформлення товарно-транспортної накладної для відображення даних господарських операцій у податковому обліку, суд зазначає наступне.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна оформлюється лише при отримані послуг з перевезення і є первинним документом щодо формування витрат в податковому обліку з податку на прибуток щодо витрат з перевезення товарно- матеріальних цінностей. Вона не є документом що свідчить про купівлю підприємством товарно-матеріальних цінностей, та відповідно, не засвідчує витрати щодо придбання цих товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що передача пиломатеріалів від вищезазначених контрагентів здійснювалась безпосередньо на складі ЗАТ "Дніпровуд" у м. Бердичеві, по вул.Піонтковського,2-А. Оскільки ЗАТ "Дніпровуд" не користувалось послугами з перевезення, пов'язаними з доставкою пиломатеріалів на власний склад, а також не здійснювало приймання вантажу безпосередньо від перевізників постачальника, а приймало пиломатеріали безпосередньо від фізичних осіб-постачальників, ЗАТ "Дніпровуд" не є вантажоотримувачем вказаної продукції.

Враховуючи, що ЗАТ "Дніпровуд" не є учасником транспортного процесу по доставці продукції, суд приходить до висновку, що для ЗАТ "Дніпровуд" товарно-транспортні накладні на продукцію, отриману за місцезнаходженням ЗАТ "Дніпровуд" не є обов'язковими первинним документами, які підтверджують факт поставки продукції.

Як зазначено у висновку експертизи, з яким погоджується суд, проведення господарських операцій щодо придбання деревопродукції товариством "Дніпровуд" у приватних підприємців в період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. підтверджується відповідними первинними документами.

Відповідно до п.5.11 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави та виконав всі умови щодо включення до складу витрат на суму 2893475 грн. по придбанню товарно-матеріальних цінностей (деревопродукції), а висновок податкового органу про нікчемність (безтоварність) вказаних операцій є безпідставним.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2011 р., а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 р. №0000792301.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 15 вересня 2016 р.