Вирок № 61310589, 14.09.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2016 Справа №607/7452/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010001904 від 01 червня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружену, непрацюючу, зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Ороновського С.І.

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2016 року близько 16.00 години ОСОБА_2 діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає і її дії не будуть помічені сторонніми особами, перебуваючи біля «Сонячного Дерева» на Театральному майдані в м. Тернополі викрала мобільний телефон марки «Ірhonе 5 s» вартістю 7225 гривень, який належав ОСОБА_3 Із викраденим майном ОСОБА_2 місце вчинення вказаного злочину покинула, чим спричинила потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 7225 гривень.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялась та в судовому засіданні вказала, що дійсно 01 червня 2016 року вона перебуваючи біля «Сонячного Дерева» на Театральному майдані в м. Тернополі, побачила як незнайома їй жінка після зарядки свого мобільного телефону марки «Ірhonе 5 s» забула його там же та звідти пішла. Переконавшись в тому що за нею ніхто не спостерігає, вона викрала вказаний мобільний телефон та з місця вчинення кримінального правопорушення пішла. Мобільний телефон вона мала намір продати, однак після того, як через деякий час побачила що на картку мобільного оператора, яка перебувала у вказаному телефоні, прийшло «смс» з проханням повернути мобільний телефон, вона його повернула потерпілій. Просить врахувати повне відшкодування шкоди потерпілій, її щире каяття, у звязку із чим просить суворо її не карати.

Обвинувачена ОСОБА_2 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодилась зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовилась від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, зокрема її позитивні характеристики за місцем попереднього проживання, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди потерпілій. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність помякшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу в доход держави в розмірі наближеному до мінімального, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-473/16 від 29.06.2016 року в сумі 351,84 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 в користь держави, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-473/16 від 29.06.2016 року в сумі 351,84 грн. (триста пятдесят одна гривня вісімдесят чотири копійок) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий С.В. Кунцьо