Справа № 638/11419/16-а
Провадження № 2-а/638/383/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2016 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м .Харкова ОСОБА_1 розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії субєкта владних повноважень, щодо припинення виплати пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_2 пенсії за вислугу років з 01 квітня 2015 року. Зобовязати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області поновити права ОСОБА_2 шляхом нарахування та поновлення виплати позивачу призначеної пенсії у встановлених розмірах з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області позивачу була призначена пенсія за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням №2564117912. Умовою її призначення було звільнення зі служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року. На даний час ОСОБА_2 працює суддею Апеляційного суд Харківської області.
У квітні 2015 року управління Пенсійного фонду України у Харківській області припинило перераховувати позивачу грошові кошти. При цьому субєкт владних повноважень не повідомив про припинення виплати пенсії і причини таких дій.
У звязку з вищевикладеним, він 22.03.2016 року звернувся до відповідача із відповідною заявою та просив відновити виплату призначеної і неправомірно призупиненої виплати пенсії за вислугою років з 01.04.2015 року. На дане звернення начальник Головного управління своїм листом №538/ч-14 від 30.03.2016 року повідомив, що мале місце застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213- VIII, який набув чинності 01.04.2015 року і згідно з яким, тимчасово, у період з 01.04 2015 року по 31.12.2015 року, особам, яким призначена пенсія у період роботи їх на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» пенсії не виплачуються.
ОСОБА_2 вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області протиправними виходячи з наступного.
Так, відповідач не оспорює, що до 01.04.2015 року позивач обґрунтовано отримував пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб».
Дійсно Законом № 213-VІІІ внесені зміни згідно яких тимчасово у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб» (крім інвалідів І та ІІ групи, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» пенсії не виплачуються.
Разом з тим, відповідно до п.5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому чисті спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 скасовуються норми щодо пенсійною забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народних депутатів України», «Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в п.5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213-УІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у звязку з чим з вказаної дати, як вказав законодавець, спеціальні пенсії не призначаються.
Отже, позивач вважає, що з 01.06.2015 року підстави для невиплати йому пенсії відсутні.
Відповідач, надав до суду письмові заперечення в яких, позовні вимоги не визнав та просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року було встановлено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України справу вирішено судом на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, в порядку скороченого провадження, передбаченого п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено, що з 02.11.2010 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, копія якого міститься в матеріалах справи.
На даний час ОСОБА_2 працює суддею Апеляційного суду Харківської області.
У звязку із припиненням з квітня 2015 року виплати позивачу пенсії, він 22.03.2016 року звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Листом № 538/ч-14 від 30.03.2016 року Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області повідомили позивача про зміни, що мали місце застосування Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VІІІ.
У звязку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ, починаючи з 01 квітня 2015 року позивачу зупинено виплату пенсії. Вважаючи, що з 01 червня 2015 року відсутні законні підстави для утримання виплати пенсії, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Статтею 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла до 02 березня 2015 року) було врегульовано виплату пенсій військовим пенсіонерам при наявності заробітку (прибутку). Згідно з вказаною нормою пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).
01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року, яким статтю 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку)».
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено вичерпний перелік осіб, щодо яких скасовуються обмеження у виплаті пенсії на період роботи у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій на загальних підставах. У цьому переліку Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відсутній.
Стосовно доводів позивача, якими він обґрунтовує свою позовну заяву, то слід зазначити наступне.
Дійсно, на виконання пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII щодо призначення пенсій (у тому числі спеціальних) до 01 червня 2015 року відповідний Закон не прийнято.
При цьому слід враховувати, що до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує загальний порядок виплати пенсії, Законом № 213-VIII внесено аналогічні зміни щодо обмеження виплати пенсії у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у випадку перебування цих пенсіонерів на державній службі.
Пункт 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII не містить застережень щодо поновлення виплати пенсії у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, позивач, отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та продовжує працювати на посаді, на яку поширюється дія Закону України № 213 від 02.03.2015 року в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії. За таких обставин, враховуючи зміни в законодавстві, якими врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення, з 01.06.2015 року, виплата пенсії позивачу припинена правомірно, і законних підстав для поновлення її виплати немає, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6-14,69,71,183-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії субєкта владних повноважень, щодо припинення виплати пенсії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харків апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 61310288, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/11419/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: