Рішення № 61307166, 13.09.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.09.2016

Справа № 320/2584/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

при секретарі Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 28 лютого 2013 року у розмірі 11278 грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп., зазначаючи, що 28 лютого 2013 року з відповідачкою був укладений кредитний договір, згідно якого вона одержала від позивача кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У звязку з неналежним виконання відповідачкою умов договору виникла заборгованість, яка станом на 29 лютого 2016 року становить 11278 грн. 82 коп., яка складається з: 4722 грн. 72 коп. заборгованість за кредитом; 4592 грн. 09 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 950 грн. 73 коп. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина) та 513 грн. 28 коп. штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не зявився, справу просить розглядати у його відсутність, на позові наполягає. Не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, судова повістка повернулась з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання та відсутністю адресата за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано адресу ОСОБА_1 за місцем її реєстрації. Інших відомостей щодо місця перебування чи проживання боржниці немає.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Отже, суд вважає, що відповідачка була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки від неї не надходило.

За таких обставин суд вважає необхідним розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28 лютого 2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. При отриманні кредитної картки відповідачка надала згоду на те, що підписана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачка була ознайомлена в письмовому вигляді та зобовязалася регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.ргіуаtbапk.uа., що підтверджується її особистим підписом у заяві /а.с.8 зворот/.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.

Строк дії договору, як передбачено п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Судом встановлено, що відповідачка вносила щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту з порушенням графіку погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.6-7/.

А тому, виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 29 лютого 2016 року складає по тілу кредиту 4722 грн. 72 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі4592 грн. 09 коп.

Розмір заборгованості за кредитом підтверджується розрахунком /а.с.6-7/.

Банк, окрім стягнень по основних зобовязаннях, просив стягнути неустойку: заборгованість по комісії та пені в розмірі 950 грн. 73 коп., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, де 500 грн. - фіксована частина, 513 грн. 28 коп. процентна складова.

Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки штрафів є необґрунтованими з огляду на таке.

При підписанні анкети-заяви сторони погодили, що дана заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг.

З наданої довідки про умови кредитування сторонами передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. При цьому графа «щомісячна комісія» відсутня. Також не передбачена комісія і за Умовами та правилами надання банківських послуг.

Тому суд вважає, що у даному випадку в розрахунку заборгованості позивач нарахував відповідачці не комісію, як ним вказано, а пеню в розмірі 950 грн. 73 коп., яка передбачена Умовами та правилами, і тому підлягає стягненню.

У той самий час, вищевказаними Умовами та Тарифами передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобовязань більш ніж на 30 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, який є обовязковим для застосування за правилами ст. 360-7 ЦПК України.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідача штрафів.

На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10265 грн. 54 коп.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 74, 88, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 28 лютого 2013 року у розмірі 10265 грн. 54 коп., яка складається з: 4722 грн. 72 коп. заборгованість за кредитом; 4592 грн. 09 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 950 грн. 73 коп. заборгованість за пенею; та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., а всього 11643 /одинадцять тисяч шістсот сорок три/ гривні 54 копійки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: