Вирок № 61306290, 15.09.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016 425/2652/16-к

1-кп/425/285/16

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.

за участю секретаря Тесленко С.Л.

прокурора Мамедова Е.Д.

обвинуваченого: ОСОБА_1.

захисника ОСОБА_2

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1кп/425/285/16 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Рубіжне, Луганської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, розлученого, неповнолітніх дітей немає, не працюючого, раніше судимого:

- 10.04.1980 року Рубіжанський міським судом за ч.3 ст.206 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 23.01.1984 року за відбуттям строку покарання;

- 18.10.1984 року Рубіжанський міським судом за ч.2 ст. 206 КК України до 2 років позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільнився 18.04.1987 року за відбуттям строку покарання;

- 07.10.1996 року Кремінським районним судом за ч.3 ст. 101 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, звільнився 01.08.2001 року за постановою Брянківського міського суду від 31.07.2001 року за ст.6 Указу об амністії від 05.07.2001 року, не відбутий строк покарання 3 роки, вид звільнення умовно з іспитовим строком;

- 03.03.2004 року Кремінським районним судом за ч.1 ст.115 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, згідно до ст. 71 КК України приєднано частину покарання за вироком Кремінського районного суду 07.10.1996 року, остаточно 10 років, звільнився 13.12.2013 року за відбуттям строку покарання,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту встановлено,що 29.07.2016 року, у денний час доби, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Рубіжне, Луганської області, точного місяця під час досудового розслідування встановити не представилось за можливе, знайшов предмет за зовнішніми ознаками схожий на підривач УЗРГМ для ручних гранат, взяв його, приніс до себе за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де у подальшому зберігав без дозволу передбаченого законом.

12.08.2016 року о 14 годині 40 хвилин, в ході проведення огляду співробітниками поліції у порядку передбаченому ст.30 Конституції України, за місцем мешкання ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, на столі першої кімнати вказаного будинку було виявлено предмет за зовнішніми ознаками схожий на підривач УЗРГМ для ручних гранат, який в подальшому було вилучено.

Згідно до висновку вибухотехнічної експертизи № 19\113/10/84-е від 16.08.2016 року, вилучений 12.08.2016 року у ОСОБА_1 предмет є засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+,0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам), підривач УЗРГМ відноситься до категорії вибухових пристроїв та до вибуху придатний.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

22.08.2016 року між прокурором Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури в Луганській області Мамедовим Е.Д. та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої сторони дійшли згоди щодо, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених у діяннях.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1 за скоєне кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, з застосуванням ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений, прокурор та захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Процесуальні витрати за проведення вибухотехнічної експертизи суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів вирішити з урахуванням ст. 100 УПК України

Керуючись ст.ст 124, 314, 373, 374, 473, 469, 475, 394 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22.08.2016 року, укладену між прокурором Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури в Луганській області Мамедовим Ельшадом Джаміловичем та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 (два) роки.

Керуючись ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, періодично з'являтись в органи кримінально - виконавчої інспекції для реєстрації, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення вибухотехнічної експертизи в сумі 703,68 гривень на п\р 31258219117798, банк ДКСУ МФО 820172, код ЄДОПОУ 25574305.

Речові докази: спеціальний пакет експертної служби МВС України № 1851263 в якому упакована первина упаковка та залишки після вибуху, який зберігається в камері зберігання речових доказів Рубіжанського ВП ГУНП - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення засудженими, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя Ю.А.Ткачук