Ухвала суду № 61305410, 13.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2450/15-ц Головуючий у І інстанції Рева О. І.Провадження № 22-ц/780/948/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 33 13.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

13 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Лівінського С.В., Суханової Є.М.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, який обґрунтовував тим, що 14 грудня 2013 року близько 11 години 30 хвилин в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ, ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Шевролет Авео» (державний номер НОМЕР_1), виїждаючи із автозаправочної станції не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі автомобілю «Мерседес» (державний номер НОМЕР_2), який належить позивачу, який був під керуванням ОСОБА_6, і автомобіль рухався в попутному напрямку з м. Бориспіль, чим порушив вимоги п. 10., 10.2, 10.4, 10.8 ПДР України та допустив зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно висновку експерта-товарознавця ОСОБА_8 від 18 грудня 2013 року №672 розмір матеріальних збитків, завданих автомобілю позивача становить 37532 грн. 92 коп.

Зазначену шкоду було відшкодовано страховиком ОСОБА_4 за страховим полісом №7561299 від 07.12.2013 року НАСК «Оранта» у розмірі страхової суми, яка склала 22239 грн. 73 коп., залишок не сплаченої суми складав 15293 грн. 19 коп., у той час як ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за вказаним полісом складав 50000 грн.

Крім того, з вини відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку з ушкодженням автомобіля та неможливості протягом тривалого часу його використання за призначенням та неможливість отримувати стабільний дохід, який здебільшого є джерелом його існування, порушенням нормальних життєвих звязків, певним ударом по його престижу. Також позивач був змушений неодноразово відвідувати авторинок та магазин у пошуку необхідних для ремонту запчастин, і внаслідок відсутності таких, замовляти їх у Німеччині, а тому розмір відшкодування моральної шкоди визначив у розмірі 10000 грн.

На підставі наведеного, просив стягнути солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 та НАСК «Оранта» на його користь грошові кошти в розмірі 15293 грн. 19 коп. у відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, кошти у розмірі 10000 грн. на відшкодування завдано йому моральної шкоди та 234 грн. судових витрат.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 510 грн. 00 коп. майнової шкоди та 252 грн. 94 коп. судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

У задоволенні позовуОСОБА_2 до ОСОБА_4, НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпекивідмовлено.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 14 грудня 2013 року близько 11 години 30 хвилин в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ, ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Шевролет Авео» (державний номер НОМЕР_1), виїждаючи із автозаправочної станції не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі автомобілю «Мерседес» (державний номер НОМЕР_2), який належить позивачу, який був під керуванням ОСОБА_6, який рухався в попутному напрямку з м. Бориспіль, чим порушив вимоги п.10., 10.2, 10.4, 10.8 ПДР України та допустив зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Встановлено, що згідно висновку експерта-товарознавця ОСОБА_8 від 18.12.2013 року №672 розмір матеріальних збитків, завданих автомобілю позивача, становить 37532 грн. 92 коп.

Зазначену шкоду було відшкодовано страховиком ОСОБА_4 за страховим полісом №7561299 від 07 грудня 2013 року НАСК «Оранта» у розмірі страхової суми, яка склала 22239 грн. 73 коп., залишок не сплаченої суми складав 15293 грн. 19 коп., у той час як ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за вказаним полісом складав 50000 грн.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань.

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Частина 2 ст.1187 ЦК України зазначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АС 7561299) укладеного 07.12.2013 року між ОСОБА_4 та ВАТ НАСК «Оранта», було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу«CHEVROLET Aveo» (д/н НОМЕР_1).

18.12.2013 року ОСОБА_2 подав до ВАТ НАСК «Оранта» повідомлення про подію, на підставі якого було проведено огляд пошкодженого автомобіля позивача. За результатами огляду автомобіля було складено 30.01.2014 року звіт дослідження №ВІ0071АА-30.01/5, згідно висновків якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача склала 22 749 грн. 73 коп. Претензій чи зауважень до проведення огляду пошкодженого автомобіля учасники огляду не предявляли і своїми підписами підтвердили правильність та повноту проведеного огляду. Представником позивача в протоколі (акті) огляду транспортного засобу вказано ОСОБА_11.

На підставі зібраних документів та відповідно до вимог чинного законодавства НАСК «Оранта» було розраховано розмір страхового відшкодування по зазначеному випадку в розмірі 22 239 грн. 73 коп., оскільки 510 грн. 00 коп. франшиза, суму якої сплачує страхувальник. Вказану суму було в повному розмірі виплачено 10.11.2014 року позивачу, що він визнає та не оспорює, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до копії висновку експерта-товарознавця ОСОБА_8 №672 від 18.12.2013 року, що наданий позивачем та складений на його замовлення, розмір матеріальних збитків становить 37 532 грн. 92 коп. Даний висновок не може бути підставою для перегляду розміру страхового відшкодування, оскільки розмір страхового відшкодування НАСК «Оранта» був встановлений відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За цією нормою Закону у звязку з пошкодженням транспортного засобувідшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуваннямзносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Окрім того, позивачем не надано актів виконаних робіт та платіжних документів про те, що ним було виконано відновлювальний ремонт автомобіля саме на заявлену ним суму. На противагу цьому із наданої ним копії висновку експерта-товарознавця ОСОБА_8 №672 від 18.12.2013 року вбачається, що вартість відновлювально-ремонтних робіт складає лише 15 408 грн. (12077,50 грн., як вартість ремонтно-відновлювальних робіт + 3330,50 грн.. як вартість нових матеріалів).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вірно обґрунтовував свої висновки тим, що у звязку з пошкодженням транспортного засобувідшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуваннямзносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, що врегульовано ст. 1166 ЦК України. Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

У звязку з вищевикладеним, суд прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову щодо майнової шкоди лише у розмірі 510 грн. 00 коп., що становить розмір франшизи, яку має сплатити володілець джерела підвищеної небезпеки, учасник і винуватець ДТП відповідач ОСОБА_3

Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди вірно не підлягали до задоволення. Відповідно до п.21 Постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та за змістом ст.611 ЦК України, оскільки правовідносини сторін за договором страхування є зобовязальними, то моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом. За правилами ст.23 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Тому, в даному випадку ні договором, ні законом не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 252 грн. 94 коп., що підлягав стягненню на його користь з відповідача ОСОБА_3

Таким чином, суд прийшов до вірного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню щодо майнових вимог до ОСОБА_3 в розмірі 510 грн. 00 коп. В задоволенні решти вимог майнового характеру та немайнового характеру до всіх відповідачів суд вірно відмовив у звязку з недоведеністю позовних вимог в цій частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: