Ухвала суду № 61305053, 12.09.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3321/14-к

Провадження №1-кп/265/23/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

12 вересня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А.В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., прокурора Наренкович Д.О., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 квітня 2016 року до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2016 року по справі №206/4713/16-к, примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_1 було припинено.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 вересня 2016 року судове провадження було відновлено.

12 вересня 2016 року, прокурор звернулася до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, зокрема за ч.2 ст.307 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, вказаний ризик повністю обгрунтований, тим, що ОСОБА_1 вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, перебував у розшуку під час судового розгляду, вчинив побіг навіть з зали судового засідання, про що свідчить ухвала суду, яка є в матеріалах кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_1, непрацюючий, стійких соціальних звязків не має, неодноразово судимий (у тому числі за аналогічні злочини, у сфері обігу наркотичних засобів). Злочини, в яких він обвинувачується були вчиненні протягом умовно-дострокового звільнення, що свідчить про те, що після звільнення від відбування попереднього покарання, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та знов розпочав вчиняти кримінальні правопорушення. Більш мякі запобіжні заходи до ОСОБА_1 не можуть бути застосовані, зокрема: особисте зобовязання - у звязку з вчиненням ОСОБА_1 тяжких злочинів та можливістю вчинення інших злочинів; особиста порука - у звязку з відсутністю будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру, можуть надати письмове зобовязання про те, що вони поручаються за виконання ОСОБА_1 покладених на нього обовязків відповідно до ст.194 КПК України і зобовязуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу; застава - у звязку з наявністю даних про те, що у ОСОБА_1 відсутні кошти необхідні для внесення застави; домашній арешт - у звязку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Встановлені ризики не дозволяють застосувати більш мякі запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні, прокурор Наренкович Д.О. підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1, під час судового засідання заявив, що питання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою йому байдуже.

Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому, ч.2 цієї статті передбачає, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Положення ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, був неодноразово судимий, судимості не погашені та не зняті. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26 липня 2014 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що обвинувачений ОСОБА_1 до суду не зявлявся та перебував у розшуку.

Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 був неодноразово судимий, у тому числі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. До того ж, злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_1 були вчиненні протягом умовно-дострокового звільнення, що свідчить про те, що після звільнення від відбування попереднього покарання, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та знов розпочав вчиняти умисні злочини.

Суд також враховує, що санкція ч.2 ст.307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, отже існує ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наявність ризиків передбачених пп.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України є достатньою підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадження, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням положень ч. 4, п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі наведеного, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на нього обовязків у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, що становить 82680,00 гривень.

При цьому у відповідності з положеннями ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України суд вважає необхідним у разі внесення застави зобовязати ОСОБА_1: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Дані обовязки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців в разі внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора Наренкович Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

2. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів.

3. Взяти обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, під варту в приміщенні Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні.

4. Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу в сумі 82680 (вісімдесят дів тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

5. У разі внесення застави на рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в розмірі 82680,00 гривень, обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, звільнити з-під варти негайно та зобовязати останнього:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із міста Маріуполя без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

6. Розяснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі неявки за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обовязків застава звертається у дохід держави.

7. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

8. Строк дії ухвали спливає 10 листопада 2016 року.

9. Ця ухвала оскарженню не підлягає.

10. Виконання цієї ухвали доручити Самарському відділенню поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Суддя А.В.Щербіна

Ухвала мені оголошена та вручена її копія _____ _______2016 року

______ ОСОБА_1