Постанова № 61305039, 02.09.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1022/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами. ОСОБА_1 працювала в органах державної податкової служби з 1994 року по 2013 рік. 19.08.2013 року вона звільнилась зі служби у Горлівській ОДПІ Донецької області у звязку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності. З 28.01.2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до ст. 37 чинного на той час Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (зі змінами). В березні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області із заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії із заробітку; у задоволенні її заяви територіальним органом ПФУ було відмовлено. Позивач оскаржувала відповідне рішення територіального органу ПФУ до Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.04.2014 року вимоги позивача були задоволені частково; визнано протиправним та скасовано рішення № 25 від 07.0-3.2014 року Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про відмову в перерахунку пенсії із заробітку ОСОБА_1, зобов'язано Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії державного службовця з урахуванням фактично нарахованих та сплачених 40 % надбавки за вислугу років , сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, а також сум індексації грошових доходів громадян, з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум, з 01.03.2014 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 251/2417/14-а апеляційну скаргу Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на згадане судове рішення залишено без задоволення, постанову адміністративного суду першої інстанції залишено без змін.

У звязку із здійсненням активної фази антитерористичної операції на території м. Горлівки Донецької області ОСОБА_1 з листопада 2014 року була вимушена переміститись для проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1. Незважаючи на набрання законної сили постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.04.2014 року, позивач через здійснення бойових дій на території м. Горлівки та переміщення органів влади й управління з цієї території не встигла отримати виконавчий документ на підставі судового рішення та звернути рішення до виконання.

В березні 2015 року позивачу рішенням Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області на підставі електронної версії пенсійної справи ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком. На теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку у вказаному територіальному органі ПФУ та отримує пенсію за своїм новим зареєстрованим місцем проживання як внутрішньо переміщена особа. В березні 2016 року позивач звернулась до Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області із заявою щодо здійснення перерахунку призначеної їй пенсії на виконання постанови Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.04.2014 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 251/2417/14-а. Відповідачем 30.03.2016 року було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки зазначені судові рішення покладають певні зобовязання на зовсім інший територіальний орган ПФУ - Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області.

ОСОБА_1 вимушена була звертатись до суду із адміністративним позовом про захист свого права на соціальне забезпечення шляхом визнання відмови Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області щодо здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії неправомірною, зобовязання відповідача здійснити такий перерахунок на виконання вказаних судових рішень, що набрали законної сили і є обовязковими.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала, наполягала на їх повному задоволенні, на підтримку своєї позиції навела доводи, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представники відповідача Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.27,57,70) в судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову. Представники відповідача додатково зазначили, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області з березня 2015 року, отримує пенсію на підставі електронної справи, пенсійна справа ОСОБА_1 до територіального органу ПФУ за її новим місцем проживання не передавалась з причини тимчасового виходу з-під контролю державної влади України м. Горлівки Донецької області; вказали, що, на їхню думку,Управлінні ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області не є належним відповідачем по справі, судові рішення, на які посилається позивач як на підставу заявлених вимог, стосуються зовсім іншого органу ПФУ- Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, яке є окремою юридичною особою. Представники відповідача з огляду на таке вважали за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог через їхню безпідставність.

Третю особу - Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області - було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом (а. с. 69); проте третьою особою не направлено свого представника для участі в судовому розгляді справи, не висунуто заперечень проти адміністративного позову, не заявлено клопотань щодо необхідності відкладення судового розгляду.

Суд, вислухавши думку позивача і представників відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, зясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступні фактичні дані та відповідні їм правовідносини та дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову(ч.2 ст. 71 КАС України). Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

ОСОБА_1, 19.01.1958 р. н., є громадянкою України, була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18, 19), з листопада 2014 року як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України (районів здійснення АТО), була перереєстрована за адресою Донецька область, м. Красний Лиман (теперішня назва м. Лиман), вул. Пушкіна,буд. 32(а.с.15), внесена до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків(а.с.19).

З 28.01.2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до ст. 37 чинного на той час Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (зі змінами), що підтверджено посвідченням № НОМЕР_1 від 15.10.2013 року(а. с. 20), та встановлено судовими рішеннями в адміністративній справі № 251/2417/14-а (а.с.6, 7-9).

В березні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області із заявою про здійснення перерахунку призначеної їй пенсії із заробітку; у задоволенні її заяви територіальним органом ПФУ було відмовлено. Позивач оскаржувала відповідне рішення територіального органу ПФУ до Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.04.2014 року вимоги позивача були задоволені частково; зокрема, зобов'язано Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії державного службовця з урахуванням фактично нарахованих та сплачених 40 % надбавки за вислугу років, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, а також сум індексації грошових доходів громадян, з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум, з 01.03.2014 року(а.с.6).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 251/2417/14-а апеляційну скаргу Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на згадане судове рішення залишено без задоволення, постанову адміністративного суду першої інстанції залишено без змін (а.с.7-9).

Згідно з ч.2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, за змістом ч.2 ст. 72 КАС України є обставина проведення антитерористичної операції на території Донецької області та вихід частини території області (в тому числі м. Горлівки) з-під контролю державної влади України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі м. Горлівка Донецької області.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян; на вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу.

У звязку із здійсненням активної фази антитерористичної операції на території м. Горлівки Донецької області ОСОБА_1 з листопада 2014 року була вимушена переміститись для проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1. Незважаючи на набрання законної сили постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.04.2014 року, позивач через здійснення бойових дій на території м. Горлівки та переміщення органів влади й управління з цієї території не встигла отримати виконавчий документ на підставі судового рішення та звернути рішення до виконання.

Суд за таких обставин вважає обґрунтованим твердження позивача про неможливість звернення до виконання рішення суду на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, з обєктивних причин.

В березні 2015 року позивачу рішенням Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області на підставі електронної версії пенсійної справи ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком (а.с.29,30,31). На теперішній час ОСОБА_1 перебуває на обліку у вказаному територіальному органі ПФУ та отримує пенсію за своїм новим зареєстрованим місцем проживання як внутрішньо переміщена особа, що визнається сторонами по справі. В березні 2016 року позивач звернулась до Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області із заявою щодо здійснення перерахунку призначеної їй пенсії на виконання постанови Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22.04.2014 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 251/2417/14-а. Відповідачем 30.03.2016 року було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки зазначені судові рішення покладають певні зобовязання на зовсім інший територіальний орган ПФУ - Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (лист вих. № 24/Л-17-01-04 від 30.03.2016 року, а.с.16).

Оцінюючи правомірність відмови територіального органу ПФУ у задоволенні заяви позивача щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_5 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України(ст. 19 Основного Закону).

Згідно зі ст. 46 ОСОБА_5 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб(ст. 55 ОСОБА_5 України).

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Визнанням права кожного на мирне володіння своїм майном, по суті, гарантовано право власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Аналізуючи у своїй правозастосовній практиці питання мирного володіння майном, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що концепція «майна» в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03. 1999 року, заява № 31107/96, п. 54).

Змістом поняття «майно» охоплюються, в тому числі кошти/присуджені суми, належні до виплати заявникам на підставі остаточного і обовязкового до виконання арбітражного чи судового рішення. Зокрема, Європейський суд звертає увагу в своїй практиці, що неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володіння майном, як вказано у першому реченні пункту першого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року, заява № 59498/00, п.40; «Ясіуньєне проти ОСОБА_4» від 06.03.2003 року, заява № 41510/98, п. 45).

Застосовуючи визначені основоположні засади до правовідносин, що склались між ОСОБА_1 та територіальним органом Пенсійного фонду України як субєктом владних повноважень, суд констатує, що позивач у 2014 році звернулась за судовим захистом свого порушеного права і отримала на свою користь судове рішення, яке набрало законної сили і є обовязковим для виконання на всій території України, через тимчасову окупацію частини території України представниками незаконних збройних формувань позивач змушена була з незалежних від її волі та свідомості підстав змінити своє місце проживання, оскільки пенсія була і залишається основним джерелом існування позивача, вона була змушена звернутись до Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області за своїм новим місцем проживання для поновлення отримання нею вказаного виду доходів, з причини вимушеного переміщення Управління ПФУ в Калінінському районі м. Горлівки, тривалого періоду фактичного припинення діяльності цим територіальним органом ПФУ, позивач значною мірою була позбавлена можливості отримати від держави правомірно очікуване збільшення своїх доходів після перерахунку призначеної їй пенсії, судовими рішенням в адміністративній справі № 251/2417/14-а фактично зафіксовано порушення права позивача на соціальний захист з боку субєкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486, управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також обєднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління ПФУ підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (п.3 вказаного Положення). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (п.4 згаданого Положення).

Суд не сприймає як обґрунтовані твердження представників відповідача про те,що Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області має на теперішній час у своєму розпорядженні лише електронну пенсійну справу ОСОБА_1, де відсутні певні документи, необхідні для здійснення перерахунку пенсії, оскільки позивачем були поновлені та надані посадовим особам відповідача довідка Горлівської ОДПІ від 15.03.2016 року № 2621/9/05-03 про складові заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.08.2011 року по 31.07.2013 року, довідка від 15.03.2016 року № 26232/9/05-03 про складові заробітної плати ОСОБА_1 станом на 19.08.2013 року,довідка від 15.03.2016 року № 2623/9/05-03 про встановлення на ОСОБА_1 на момент її звільнення зі служби в Горлівській ОДПІ надбавки за вислугу років в розмірі 40% (а.с.10-14). Зазначені документи надавались позивачем посадовим особам відповідача під час подання звернення про перерахунок пенсії у березні 2016 року; при цьому причиною відмови у задоволенні такої заяви позивача з боку Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області стала не відсутність певних документів, а саме та обставина, що судові рішення в адміністративній справі № 251/2417/14-а стосуються зовсім іншого територіального органу ПФУ (а.с.16,28).

З огляду на це, суд вважає, що Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області є на теперішній час належним субєктом владних повноважень, до компетенції якого на сьогодні належить усунення встановлених судовими рішеннями в адміністративній справі № 251/2417/14-а порушень права позивача ОСОБА_1 на соціальний захист та здійснення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії. Такий висновок суду ґрунтується в тому числі на керівних розясненнях, викладених у п.9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», згідно з якими якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників, у випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. Протилежний за змістом висновок призвів би до неможливості в даній ситуації виконати судові рішення в адміністративній справі № 251/2417/14-а всупереч ст. 124 ОСОБА_5 України, ст. 14 КАС України, зумовив би невиправдані додаткові витрати позивача, повязані з повторним ініціюванням судового захисту її порушеного права.

За таких встановлених обставин суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню. Суд вважає відмову з боку відповідача у задоволенні заяви позивача щодо перерахунку пенсії протиправною. Суд покладає обовязок щодо здійснення перерахунку пенсії, раніше призначеної ОСОБА_1, на Управління ПФУ у м. Красний Лиман Донецької області як на орган, до компетенції якого належить на теперішній час вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. Суд приходить до висновку, що право позивача на пенсійне забезпечення підлягає судовому захисту з 01.03.2014 року,недотримання позивачем визначених ст. 99 КАС України строків звернення до адміністративного суду є зумовленим поважними обєктивними причинами, перерахунок пенсії позивачеві має здійснюватися у зв'язку з відсутністю підстав для нездійснення цього субєктом владних повноважень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 87 КАС України судовий збір віднесено до складу судових витрат. Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Виходячи з цього, суд присуджує ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (квитанція № 27 від 04.05.2016 року АТ «Ощадбанк», а .с. 2) за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 46, 64, 68 ОСОБА_5 України, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10, 11, 71, 87, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії протиправними.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Лиман Донецької області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням фактично нарахованих та сплачених 40 % надбавки за вислугу років, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, а також сум індексації грошових доходів громадян, з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум з 01.03.2014 року.

Присудити ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2016 року.

Суддя -